Рішення № 56325239, 03.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1310/15 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/1297/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Курій Н.М. і Штефаніци Ю.Г.

при секретарі Куцик І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ "Українська транспортна страхова компанія" на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А :

16 березні 2015 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відповідача ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування. Позов мотивує тим, що 12.08.2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 29, за участю автомобіля ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля КІА, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача. Внаслідок даної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження і у відповідності до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 25.09.2014 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Таким чином у гр. ОСОБА_5 наступила відповідальність по відшкодуванню спричиненої шкоди, оскільки його відповідальність було застраховано у відповідача згідно полісу АІ/2654762, то у відповідності до ст.22 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладається саме на відповідача.

На виконання вимог ст.33 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач, подав відповідачу повідомлення про настання ДТП із всіма необхідними додатками та надав можливість оглянути автомобіль, що підтверджується відміткою про прийняття та підписом представника страхової компанії, в подальшому позивач, подав заяву про отримання страхового відшкодування із зазначенням реквізитів та з усіма необхідними додатками. Проте відповідач не виконав покладений на нього обов'язок законом і не сплатив страхове відшкодування. П. 36.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежує термін страховика на проведення виплати страхового відшкодування. Так у відповідності до цієї статті Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Зважаючи, що позивачем повністю виконано всі дії у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування до 26.12.2014 року, проте прострочив виконання зобов'язання покладеного на нього законом та не здійснив виплати страхового відшкодування в сумі 13675,19 грн. Таким чином для відновлення свого порушеного права позивач змушений звернутися до суду, крім того, вважає, що за прострочення виплати страхового відшкодування відповідач повинен виплатити позивачу пеню.

Тому з врахуванням наведених мотивів, просить ухвалити рішення про стягнення на його користь з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" суму страхового відшкодування в розмірі 13 675,19 грн., пеню в розмірі 1425,44 грн., понесені збитки в сумі 3600 грн. та судові витрати.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ "Українська транспортна страхова компанія" (ЄДРПОУ 22945712) на користь ОСОБА_4 13675 грн. 19 коп. страхового відшкодування, 1425 грн. 44 коп. пені, 3600 понесених збитків, що разом становить 18700 грн. 63 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Приватне акціонерне товариство /ПрАТ/ "Українська транспортна страхова компанія". Вважає, що оскаржуване рішення є неправосудним та таким, що підлягає зміні. Звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до пункту 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Враховуючи, що доказів на підтвердження факту оплати проведення ремонту транспортного засобу у платника податку на додану вартість позивачем не надано, в зв"язку з чим ним не були понесені витрати на оплату 20% ПДВ в сумі 2279 грн. 19 коп., а тому, ці витрати підлягають виключенню із суми страхового відшкодування. Також вважає, що, так як розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача підлягає зменшенню, то і розмір пені виходячи з цього теж підлягає зменшенню. Звертає увагу, що позивачем не представлено документів на підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку витрат. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2015 року змінити в частині стягнення страхового відшкодування та понесених збитків у вигляді витрат на правову допомогу.

Сторони в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення таким вимогам частково не відповідає.

Як вбачається з постанови Яворівського районного суду Львівської області від 25.09.2014 року, 12.08.2014 року відбулася ДТП, за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 29, з участю автомобіля марки "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, страховий поліс серія АІ/2654762, виданий ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", та автомобіля марки КІА, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_4 Внаслідок даної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно висновку № 4827 експертного автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки КІА, державний номерний знак НОМЕР_2 в цінах на дату огляду 15.08.2014 року, становить 13675,19 грн.

15.08.2014 року на виконання вимог ст.33 Закону України "Про загальнообов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач, подав відповідачу повідомлення про настання ДТП із всіма необхідними додатками та надав можливість оглянути автомобіль, що підтверджується відміткою про прийняття та підписом представника страхової компанії, в подальшому позивач, подав заяву про отримання страхового відшкодування із зазначенням реквізитів для виплати страхового відшкодування та з усіма необхідними додатками.

Постановляючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд вважав, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, яка включає в себе страхове відшкодування, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування та понесені позивачем збитки є обгрунтована.

Проте, колегія суддів з такими висновками повністю погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. На підставі п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пункту 36.2. ст. 36 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Згідно підпункту 1, пункту 36.4. ст. 36 Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Пунктом 36.5. ст. 36 Закону України "Про загальнообов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування та пені, однак, допустив помилку при здійсненні розрахунків які підлягають виплаті позивачу, поскільки не врахував, що така сума підлягає відшкодування з відрахуванням суми податку на додану вартість, так як в матеріалах справи відсутні будь-які відомості факту оплати позивачем за проведений ремонт автомобіля надавачем послуг з ремонту автомобіля, який є платником ПДВ.

Враховуючи, що належних доказів на підтвердження факту оплати проведення ремонту транспортного засобу у платника податку на додану вартість позивачем не надано, ним не були понесені витрати на оплату 20% ПДВ 2279,19 грн. від суми 13675,19 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу та з відрахуванням суми ПДВ становить 11396 грн.

З врахуванням вартості відновлювального ремонту автомобіля, загальний розмір пені за період прострочення виплати з 27.12.2014 року по 16.03.2015 року становить 916,82 грн.:

27.12.2014 року по 05.02.2015 року - 41 день, ставка НБУ 14%;

11396 грн.х14%=1595,44 грн./365 днів = 4,37х41 день=179,17 грн.;

179,17х2=358,34 грн. (пеня, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ)

06.02.2015 року по 03.03.2015 року - 26 днів, ставка НБУ 19,5%;

11396х19,5%=2216,96/365=6,07х26=157,82.

157,82х2=315,64 грн.

04.03.2015 року по 16.03.2015 року - 13 днів, ставка НБУ -30%;

11396х30%=3410,7/365=9,34х13=121,42;

121,42х2=242,84 грн.

916,82=358,34+315,64+242,84 (пеня).

Вартість послуг експерта на суму 600 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4827 від 09.11.2014 року, в зв"язку з чим такі витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Що ж до витрат на послуги з надання юридичної допомоги в розмірі 3000 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" установлено, що граничний розмір витрат, пов`язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України на зазначене уваги не звернув; стягуючи на користь позивача 3000 грн. витрат на правову допомогу, не врахував, що позивачем не долучено до матеріалах справи та не представлено угоди про надання послуг, що визначає розмір та терміни оплати гонорару адвоката за надану правову допомогу, в зв"язку з чим неможливо встановити суму, яка підлягала сплаті позивачем за надані послуги, законодавством установлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, однак суд першої інстанції не з'ясував, який саме розмір такої компенсації підлягає відшкодуванню, що позивачем не надано детального розрахунку сум, витрачених ним на правову допомогу, виходячи із реальної погодинної участі його захисника у даній цивільній справі.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вищевказаним обставинам справи та наведеним вище нормам матеріального права, що свідчить про невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи і дає підстави до скасування рішення суду відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та вимогами чинного законодавства, в зв"язку з чим апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/"Українська транспортна страхова компанія" слід задовольнити частково, а рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст. ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ "Українська транспортна страхова компанія" - задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/"Українська транспортна страхова компанія" (ЄДРПОУ 22945712) на користь ОСОБА_4 11396 грн. страхового відшкодування, 916 грн. 82 коп. пені, 600 понесених збитків, що разом становить 12372 грн. 56 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням рішення законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.М. Курій

Ю.Г. Штефаніца