Ухвала суду № 56325137, 03.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/12449/15 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/1531/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.М. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника відповідача та третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 11 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Львівського Національного університету імені ОСОБА_6, треті особи: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та Ректора Львівського Національного університету імені ОСОБА_6 ОСОБА_7 про визнання недійсним окремих положень статуту, визнання протиправним та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 11 січня 2016 року вжиті відповідно до ухвали Галицького районного суду міста Львова від 22 грудня 2015 року заходи забезпечення позову щодо заборони Львівському Національному університету імені ОСОБА_6 проводити конкурс на заміщення вакантної посади декана факультету педагогічної освіти та оголошувати його результати та заборони Вченій раді Львівського Національного університету імені ОСОБА_6 розглядати питання обрання декана факультету педагогічної освіти скасовано.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку через свого представника ОСОБА_4 оскаржила позивач ОСОБА_3. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального права. Стверджує, що розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову, позивач не був належним чином повідомлений. Звертає увагу, що суд першої інстанції не навів жодного обгрунтування щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову в частині заборони Університету проводити конкурс на заміщення спірної посади декана. В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 11 січня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Львівського Національного університету імені ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно до п. 1 ч. 1ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

У відповідності до приписів ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Системний аналіз зазначеної норми закону передбачає, що суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або з забезпеченні позову взагалі.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Скасовуючи вжиті відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2015 року заходи забезпечення позову, суд виходив з тих підстав, що такі підстави для подальшого забезпечення позову відсутні.

З таким висновком, колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду справи є положення абз.2 п.6.1.2.2 Статуту Львівського Національного університету імені ОСОБА_6, наказ Львівського Національного університету імені ОСОБА_6 № 3877 від 16.10.2015 року "Про оголошення конкурсу" та Наказ Львівського Національного університету імені ОСОБА_6 № 4488 від 30.11.2015 року "Про оголошення конкурсу".

Згаданими наказами передбачено проведення конкурсу на заміщення вакантної посади декана факультету педагогічної освіти та оголошення його результатів, певний строк виконання таких наказів, тобто їх чинність, в яких, згідно параграфу 6 згаданих наказів Вченій раді Університету наказано розглянути програми кандидатів на посаду декана і таємним голосуванням обрати декана факультету педагогічної освіти до 30 грудня 2015 року, обмежена 30 грудням 2015 року.

Колегія суддів, беручи до уваги предмет спору, вважає, що необхідність у вжитті заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 22 грудня 2015 року відпадає 31 грудня 2015 року.

Залишення в силі заходи забезпечення позову після 31 грудня 2015 року: Заборону Львівському національному університету імені ОСОБА_6 проводити конкурс на заміщення вакантної посади факультету педагогічної освіти та оголошення його результату, а також заборона Вченій раді Львівського Національного університету імені ОСОБА_6 розглядати питання обрання декана факультету педагогічної освіти виходитиме за межі заявлених позовних вимог. Окрім цього, жодне з рішень Вченої ради Університету, в разі задоволення позову, не буде перешкодою для визнання недійсними окремих положень статуту Університету, а також визнання неправомірними та скасування наказів ректора, які є предметом спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно скасував заходи забезпечення позову, оскільки станом на день постановлення оскаржуваної ухвали, відсутні підстави для подальших заходів забезпечення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 11 січня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.313, п.4 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 11 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: Н.М. Крайник

ОСОБА_2