Рішення № 56322724, 29.02.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7098/15-ц

2/310/1014/16

РІШЕННЯ

Іменем України

29 лютого 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Парій О.В.

при секретарі - Мирошниченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 25 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем укладений договір б/н, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, що відображено в розрахунку заборгованості за договором. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 30 червня 2015 року в сумі 13950,51грн., яка складається з наступного: 2394,70грн. заборгованість за кредитом, 7959,64грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2693,76грн. заборгованість за пенею та комісією, 250,00грн. штраф (фіксована частина), 652,41грн. штраф (процентна складова). Також просить стягнути судові витрати.

В судове засідання позивач представника не направив. Повідомлений. До позовної заяви додано заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника. В разі неявки відповідача не заперечує на вирішенні справи заочно. Крім цього, 29 лютого 2016 року до суду надійшло клопотання представника позивача за дорученням ОСОБА_2 про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності представника. Надано згоду на вирішення справи заочно.

Відповідач до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності. В заяві зазначив, що позовні вимоги не визнає. Просить застосувати наслідки спливу позовної давності. До заяви додано копію кредитної картки з зазначенням строку її дії по грудень 2011 року.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обовязковим для виконання сторонами. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 25 вересня 2008 року укладено договір б/н шляхом написання анкети-заяви, яка разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку складає між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг. За договором позивач надав, а відповідач отримав кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Кінцевий термін повернення коштів відповідає строку дії картки.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 30 червня 2015 року заборгованість відповідача за кредитним договором складається з: 2394,70грн. - заборгованість за кредитом; 7959,64грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2693,76грн. - заборгованість за пенею та комісією; 250,00грн. штраф (фіксована частина); 652,41грн. штраф (процентна складова).

Суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору, в звязку з чим виникла заборгованість.

Виходячи з наданих доказів суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено заборгованість за сумою наданого кредиту та відсотків за користування кредитом, всього 10354,34грн. (2394,70 + 7959,64 = 10354,34).

Доказів в підтвердження обставини існування заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2693,76грн. позивачем не надано. Умовами договору такий вид платежу як «пеня та комісія» не передбачений. Зазначену в розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, суму комісії та

пені (накопичувальним підсумком) 2693,76 (чотирнадцята колонка), суд не приймає до уваги, оскільки розрахунок комісії окремо від розміру пені суду не наданий. Суд не має можливості визначити, за який вид платежу нараховано 2693,76 грн. пеня або комісія. Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг, доданих до позовної заяви, в разі порушення клієнтом строків платежів за яким-небудь з грошових зобовязань, передбачених даним договором більш як на 120 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Сума штрафу (процентна складова), в даному випадку становить 517,72 грн. (10354,34 х 5 : 100 = 517,72).

Штраф (фіксована частина) у розмірі 250,00 грн. не може бути стягнута, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 549 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача штраф у вигляді фіксованої суми, а не у вигляді відсотків від суми невиконаного зобовязання.

Таким чином, позивачем підтверджено наявність заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафу (процентна складова), всього 10872,06 грн. (2394,70 + 7959,64 + 517,72 = 10872,06).

Вирішуючи питання щодо позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За умовами п.п. 3.1.1 та п.п. 3.1.3 Розділу II Умов і правил строк дії картки зазначений на лицьовій стороні картки (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня указаного місяця. За закінченням строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшло письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг із виконання розрахункових операцій за картрахунком (в передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Відповідно до п. 9.4 Розділу І Умов та правил вбачається, що у разі наявності перевитрати платіжного ліміту по картці та непогашення його клієнтом на протязі шести місяців, картка закривається, подальше поновлення дії карти можливо лише після повного погашення заборгованості клієнтом.

За висновками Верховного Суду України про застосування ст. 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 5.3. Розділу ІІ Умов та правил строки та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам з установленим мінімальним обовязковим платежем приведений в памятці клієнта, яка є невідємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, та частину заборгованості за кредитом.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів льотного періоду» строк внесення щомісячних платежів визначений «до 25 числа місяця, що слідує за звітним». В довідці зазначено, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості складається з пені (1) та пені (2), де: пеня (1) = «базова відсоткова ставка за договором» /30 нараховується за кожний день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується 1 раз на місяць при наявності заборгованості за кредитом або відсотками 5 та більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.. Штраф при порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобовязань, передбачених договором, більше ніж 120 днів становить 250 грн. + 5% від суми позову.

Суд приходить до висновку, що за даним договором між сторонами визначено щомісячні платежі погашення кредиту. Виходячи з цього, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня дії картки.

Судом також встановлено, що строк дії картки, виданої ОСОБА_1, зазначений «12/11», тобто останнім днем повернення кредиту є 31 грудня 2011 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, за кредитом проведено погашення 12 липня 2012 року в сумі 2,00 грн. (пятнадцята колонка).

Таким чином, 12 липня 2012 року відбулося переривання перебігу позовної давності та з 13 липня 2012 року перебіг позовної давності почався заново.

З вимогами про стягнення кредиту та відсотків ПАТ КБ «Приватбанк» мав звернутися до суду не пізніше 13 липня 2015 року, а за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) не пізніше 13 липня 2013 року.

Відповідно до поштового штемпелю на конверті позовна заява здана до відділення поштового звязку 30 липня 2015 року.

Враховуючи викладене ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом зі спливом позовної давності, в звязку з чим в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3-6, 11, 57-62, 64, 88, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 258, 261, 264, 267, 526, 530, 549, 1054 ЦК України (2003 рік), суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в звязку зі спливом позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В.Парій