Ухвала суду № 56321911, 25.02.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/868-ц

4-с/242/5/15

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2016 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся в суд зі скаргою, яка мотивована тим, що ухвалою Селидівського міського суду від 17.12.2015 р. було задоволено його заяву та визнано таким, що не підлягаю виконанню виконавчий лист № 2/05008/104/2012, виданий Ворошилівським районним судом м.Донецька 06.08.2013 р. про стягнення солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 4403767,75 грн. Ухвалене нове рішення, яким візнано недійним договір поруки № 2.152/08-ДП2 від 26.06.2008 р., укладений між ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_1 Згідно ухвали Ворошилівського районного суду м.Донецька про перегляд за нововиявленими обставинами від 25.03.2014 р., рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька від 27.09.2012 р. про стягнення заборгованості на користь ПАТ «ВТБ Банк» скасовано. 20.01.2015 р. скаржнику стало відомо, що його майно було арештоване та оголошено заборону про його відчуження. Підставою стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 40618323, 15.11.2013 р. На сьогоднішній день виконавчий лист № 2/05008/104/2012, виданий Ворошилівським райсудом м.Донецька 06.08.2013 р. визнано таким, що не підлягає виконанню. Державним виконавцем не виконано вимоги законодавства, внаслідок чого його бездіяльність призвела до того, що по завершенню виконавчого провадження не скасовано арешт на рухоме та не рухоме майно скаржника. Просив визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та зобовязати державного виконавця зняти арешт з його рухомого та нерухомого майна, а також зобовязати Головне управління юстиції у Донецькій області Управління державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень повернути йому автомобіль марки DAIMLER-BENZ250, 1986 року випуску, синього кольору, двигун без №, кузов № НОМЕР_1, тип кузову легковий седан, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ № 092914, виданого 15.04.2000 р. начальником МРЕВ м.Донецька.

Скаржник в судове засідання не зявився, про день розгляду скарги повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути скаргу в його відсутності.

Представник Головного управління юстиції у Донецькій області Управління державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень - в судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 17.12.2015 р., виконавчий лист № 2/05008/104/2012, виданий Ворошилівським районним судом м.Донецьк від 06.08.2013 р. про стягнення солідарно з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором в сумі 4403767,75 грн. було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 383, 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та обовязки. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

У відповідності з приписами частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст. 11 Закону державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Заходами примусового виконання рішень згідно ст. 32 Закону є: звернення стягнення на кошти та інше майно(майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб, або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно п.4 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обовязковим мотивуванням підстав її винесення. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам.

Згідно ст.50 Зазначеного закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесенним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у звязку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови для їх предявлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Таким чином, суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки виконавчий лист, згідно якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 ухвалою суду визнаний таким, що не підлягає виконанню. Ухвала оскаржена не була.

Керуючись ст. 210 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця задовольнити.

Визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та зобовязати державного виконавця зняти арешт з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1, а також зобовязати Головне управління юстиції у Донецькій області Управління державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень повернути ОСОБА_1 автомобіль марки DAIMLER-BENZ250, 1986 року випуску, синього кольору, двигун без №, кузов № НОМЕР_1, тип кузову легковий седан, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ № 092914, виданого 15.04.2000 р. начальником МРЕВ м.Донецька.

Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області Управління державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень судовий збір в доход держави у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя