Ухвала суду № 56320024, 02.03.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2151/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н. М. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач подав до районного суду позов, в якому просить визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 визнати право власності в порядку розподілу майна подружжя та виділити позивачу 1/2 частину вказаної квартири.

Позов оплачений судовим збором у розмірі 487,2 грн.

Ухвалою від 19.02.2016 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для доплати судового збору до установленого законом розміру, а саме: 1% від спірного майна або максимальний розмір - 6 890,0 грн.

На виконання зазначеної ухвали позивачем, через свого представника ОСОБА_3 (за довіреністю), подано до суду квитанцію про доплату судового збору в розмірі 64,0 грн., тим самим сплативши судовий збір у мінімальному розмірі (551,2 грн.). Оплату судового збору у вказаному розмірі позивач обґрунтовує перебуванням оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру у позивача та проблематичністю через це проведення експертної оцінки. В зв'язку з чим просить встановити судовий збір у розмірі 551,2 грн.

Як вбачається з наданих документів, сплачений позивачем судовий збір вочевидь не відповідає вартості спірного майна, в зв'язку з чим позивачеві було запропоновано, в т.ч. і сплатити судовий збір у максимальному розмірі.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» звернуто увагу судді на те, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI («Про судовий збір) та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Клопотанням про відстрочення судових витрат з наданням відповідних документів позивачем (представником) не подано, а заява про встановлення судового збору у розмірі 551,2 грн. не відповідає закону

Вказані обставини дають підстави вважати, що у встановлений законом термін, недоліки по даній позовній заяві позивачем не усунуті, клопотання в порядку ст.82 ЦПК України від позивача не надходило, підстави для відстрочення позивачеві судових витрат на стадії відкриття провадження в матеріалах позову відсутні.

Відповідно до ст.73 ч.1 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.

Оскільки на виконання ухвали від 05.01.2016 р. позивачем не подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а законом не передбачено можливості повторного винесення ухвали для залишення позову без руху, тому суд не може продовжити строк дії ухвали від 05.01.2016 р. без клопотання на це позивача.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України вищевказана позовна заява ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Повернення позову не перешкоджає повторному зверненню позивача із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Таким чином, позивачеві необхідно визначитися з ціною позову, вказавши її відповідно до ст.11 ч.1 п.4 ЦПК України у позові, сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі або подати клопотання в порядку ст.82 ЦПК України з наданням на підтвердження відповідних документів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 293 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - визнати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяН. М. Ларіонова