Ухвала суду № 56318728, 11.02.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5977/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Майоренко Я.М., за участю сторони кримінального провадження слідчого СГ ГСУ НП України Розколодька І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СГ ГСУ НП України капітана поліції про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

11.02.2016 р. в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого СГ ГСУ НП України капітана поліції Розколодька І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції Кіпчарським О.П., про накладення арешту на майно, а саме на нежиле приміщення (в літ. «А»), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 411802680000, загальною площею 81,1 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за ПАТ «Енергобанк» МФО 300272 ЄДРПОУ 19357762, тобто заборонити відчуження або інше розпорядження вказаним об'єктом нерухомого майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України 2012 р. слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання у відсутності власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України 2012 р. фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016000000000008 від 19.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим слідством установлено, що за участю службових осіб ПАТ «Енергобанк» МФО 300272 (далі Банк) було створено ряд підприємств з ознаками фіктивності, які в подальшому використовувалися для проведення фіктивних операцій кредитування під цінні папери підконтрольних підприємств з метою покращення показників ліквідності та платоспроможності банку перед Національним банком України.

12.02.2015 постановою правління Національного банку України № 96 від 12.02.2015 ПАТ «Енергобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію.

Крім того, встановлено, що службові особи ПАТ «Енергобанк», достовірно знаючи про неплатоспроможність Банку, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам Банку здійснили протиправні дії що полягали в незаконному наданні пільг окремим клієнтам шляхом прийняття неправомірних рішень про обтяження іпотекою належного Банку на праві власності значного за вартістю нерухомого майна, що призвело до завдання істотної шкоди Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Банку, його вкладникам та кредиторам. Так, на підставі рішення правління (оформленого протоколом № 46 від 11.06.2014р.) в забезпечення виконання зобов'язань Банку перед фізичною особою ОСОБА_3 за договором про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 14.07.2014р. № ДФ-112344-2612, Банк передав в іпотеку ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки, посвідченого 21.07.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1407 нежиле приміщення (в літ. «А»), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 411802680000, загальною площею 81,1 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить Банку на праві приватної.

05.06.2015р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 633 Цивільного кодексу України було визнано нікчемним договір про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 14.07.2014р. № ДФ-112344-2612 та направлено відповідне письмове повідомлення ОСОБА_3. Одночасно було подано позов до ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним. 25 вересня 2015 року позов Банку до ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним був задоволений Печерським райсудом м. Києва. Рішення суду не набрало законної сили в зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нерухоме майно в літ. А за адресою: АДРЕСА_1 залишається за Банком.

Слідчий вказує, що майно, а саме нежиле приміщення (в літ. «А»), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 411802680000, загальною площею 81,1 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є предметом злочину і повинно бути визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, згідно положення ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

При винесенні ухвали, слідчий суддя керується вимогами ст. 173 КПК України, та враховує наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а саме, те, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, а саме нежиле приміщення в літ. А за адресою: АДРЕСА_1, є предметом злочину, який розслідується, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливої конфіскації майна, вважає наявними підстави для накладення арешту на вищевказані нежитлові приміщення шляхом заборонити відчуження або інше розпорядження вказаним об'єктом нерухомого майна. Крім того, застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно у первісному стані, забезпечити цивільний позов та попередити заподіяння збитків державі в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Енергобанк» та позичальникам ПАТ «Енергобанк» внаслідок його відчуження, або вчинення інших дій, що можуть призвести до наслідків, які перешкодять кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, дійшов висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України 2012 р., слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на нежиле приміщення (в літ. «А»), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 411802680000, загальною площею 81,1 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, тобто заборонити відчуження або інше розпорядження вказаним об'єктом нерухомого майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.М.Карабань