Рішення № 56316633, 19.02.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13434/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

при секретарі Довбенко Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості коштів по кредитному договору,

встановив:

В вересні 2015 року в Рівненський міський суд надійшов позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості коштів у розмірі 16649,26 грн. за кредитним договором № б/н від 14.12.2007 року, за яким вона отримувала кредит на платіжну картку. зі платою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, та судових витрат в сумі 1218 грн. 00 коп.

В позовній заяві зазначається, що відповідачем умови договору та вимоги ст.ст. 526, 527,530 ЦПК України не виконувались, що призвело до виникнення простроченої заборгованості станом на 30 червня 2015 року на вказану позовом суму, що складалася із 6656,44 грн. заборгованості за кредитом, 18298,32 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 769.01 грн. (процентна складова).

Письмових заперечень відповідача до початку судового розгляду спрви суду не надано.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задоволити.

Відповідач в судовому засіданні подала письмові пояснення, щодо позову заперечила, та заяву, в якій просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності, задоволити позов частково в сумі 2831,19 грн.

Оцінюючи пояснення, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до заяви на отримання кредиту вбачається, що 14.12.2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого згідно статуту є ПАТ КБ "ПриватБанк", та відповідачем, було укладено Договір б/н про банківське обслуговування, відповідно до якого банк надає відповідачу кредитний ліміт у розмірі 7000 грн. на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає між позивальником і банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Умови та правила надання банківських послуг, та тарифи додані до матеріалів справи є документами, до яких позичальник приєднується висловлюючи свою згоду з ними при оформленні заяви. Таким чином, даний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, позичальник може запропонувати лише розмір ліміту та обрати один з продуктів банку, але приєднується до умов в цілому.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Кліент дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Кліент дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Згідно п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 5.5.1 «Правил користування платіжною карткою» За несвоєчасне виконання боргових обов'язків (викориристання простроченого кредиту та овердрафту) Власник карти сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлюються Тарифами.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на тий самий строк.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

На підставі розрахунку заборгованості встановлено, що банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Розрахунок заборгованості згідно кредитного договору № б/н від 14.10.2011 року свідчить про наявність заборгованості по кредиту наданому відповідачу станом на 30.06.2015 року в розмірі - 24954,76 грн., яка складається з наступного: 6656,44 грн. - заборгованість за кредитом; 18298,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Від цієї суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 9574,51 грн, яка була задоволена рішенням Рівненського міського суду Рівненської обл., різниця становить - 15380,25 грн.. Та нараховані штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 769,01 грн. - штраф (процентна складова).

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України, Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Виходячи з ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, що відповідає правовій позиції Верховного суду України викладеної у справі №6-1206цс15.

Отже вимога банку про стягнення 15380,25 грн., відсотків за користування кредиту, які виникли після судового рішення з 31.01.2011 по 30.06.2015 року, та штрафів нарахованих на цю заборгованості є правомірною.

Оцінюючи доводи та заяву відповідача, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно ст. 256 ЦК України, позовна даність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність, відповідно положень ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.4 ст.261 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності суд враховує правову позицію Верховного суду України викладену у постанові №6-154цс15, згідно якої у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Тарифами банку встановлено щомісячний платіж до 25 числа кожного місяця у розмірі 7 % від суми заборгованості, останній платіж мав бути здійснений згідно розрахунку 30.07.2014 року. Відсотки нараховуються щомісячно, отже стягненню підлягають в межах строку позовної давності звернення кредитора до суду тобто з 30.09.2012 року по 30.06.2015 року в розмірі 7527,82 грн., так, як право на нарахування штрафу виникло у банку після 120 дня прострочення, строк давності стягнення неустойки минув.

Таким чином, сукупністю достовірно підтверджених наведених доказів доведено, що позовна заява обґрунтована і підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості за відсоками в межах строку давності в сумі 7527 грн. 82 коп..

Підтверджені належними допустимими письмовими доказами в справі судові витрати в сумі 1218 грн. 00 коп., в порядку ст. ст. 88 ЦПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог та підлягають стягненню за рішенням суду, як венеснений позивачем мінімальний розмір судового збору.

На підставі викладеного, Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст.526,527,530,610,611,629,1049-1054,256-257,261 ЦК України, керуючись ст. ст.10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість по процентах за коритсування кредитом по Кредитному договору б/н від 14.12.2007 року в розмірі 7 537 /сім тисяч пятсот тридцять сім/ грн. 82 коп.

В стягненні із ОСОБА_2 заборгованості по процентах за коритсування кредитом по Кредитному договору б/н від 14.12.2007 року в розмірі 7853,43 грн. та штрафів в сумі 500 грн. і 769,01 грн. відмовити внаслідок пропущеного строку позовної давності для стягнення вказаних сум.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, кошти на відшкодування судових витрат в справі на суму 1218,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук