Ухвала суду № 56314482, 09.03.2016, Миронівський районний суд Київської області

09.03.2016 Єдиний унікальний № 371/212/16-ц Провадження № 2/371/189/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 березня 2016 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, подану в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що неповнолітня ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 є спадкоємцями померлої 18 листопада 2003 року їх бабусі ОСОБА_4 та мають перешкоди в оформленні спадкових прав.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор користується не тільки процесуальними правами сторони, але й несе процесуальні обовязки сторони в процесі. З цього слідує, що він, перш ніж предявити позов, повинен, визначити осіб, які будуть виступати в якості позивача та відповідача по справі, а також заінтересованих в результаті вирішення справи інших осіб; зясувати підвідомчість і підсудність справи; коло доказів на підтвердження позову; відповідність позову формі та змісту.

У ч. 2 ст. 119 ЦПК України зазначені дані, які повинна містити позовна заява. Частина 6 цієї статті містить правило, згідно якого у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення; якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Подана позовна заява за змістом не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та не оплачена судовим збором.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

До спадкоємців за законом законодавець відносить: дітей спадкодавця, подружжя, яке його пережило, батьків, братів та сестер, бабу, діда, дядька, тітку, членів сім'ї спадкодавця, родичів до шостого ступеня споріднення та утриманців спадкодавця. Коло спадкоємців вичерпним чином встановлено законом, і його розширення неможливе. Спадкоємці кожної наступної черги спадкують за відсутності спадкоємців попередньої черги (тобто, якщо спадкоємців попередньої черги взагалі немає, або жоден з них не має права спадкувати, або вони усунуті від спадкування, або позбавлені спадщини, або ніхто з них не прийняв спадщину, або відмовився від спадщини).

В поданій заяві суперечливо викладені обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги: заява містить посилання на ті обставини, що спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і одночасно в ній зазначено, що її спадкоємцями є онуки неповнолітня ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2

Звертаючись до суду, прокурор не навів обґрунтувань щодо підстав виникнення у онуків померлої ОСОБА_4 права на спадкування після смерті бабусі, з огляду на зазначені ним обставини щодо прийняття спадщини спадкоємцями першої черги її дітьми, не зазначив які вони мають перешкоди у оформленні спадкових прав після смерті ОСОБА_4 і яким доказом наявність таких перешкод підтверджена.

Заявляючи вимоги про визнання права на все спадкове майно за онуками померлої, прокурор не навів обставин неприйняття спадщини третьою особою ОСОБА_3 після смерті матері, не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Прокурором також не зазначені докази, що підтверджують факт смерті спадкодавця ОСОБА_4 та вказують на час відкриття спадщини.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави.

Представництво в суді інтересів громадянина допускається, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

У поданій заяві не наведено обставин щодо не виконання або неналежного виконання законними представниками дітей їх захисту.

У позовній заяві прокурор вказав, що законним представником неповнолітньої ОСОБА_1 є учбовий заклад, в якому вона навчається, вказаний орган повідомив про звернення до суду.

Прокурор не зазначив, яким законом визначені такі повноваження закладу, оскільки відповідно до ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Згідно положень частини 2 статті 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Звертаючись з позовом, прокурор не надав письмову згоду законних представників дітей-сиріт на здійснення ним представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Право на відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору мають і бюджетні установи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Прокурор у позовній заяві не навів підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ставки судового збору та пільги щодо сплати судового збору передбачені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з поданої до суду позовної заяви, прокурором заявлені позовні вимоги, які підлягають оплаті судовим збором згідно ставок, встановлених за подання заяви з вимогами майнового характеру. Вказані вимоги не оплачені судовим збором.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року визначена в розмірі 1378 грн.

Розмір судового збору, що підлягав сплаті, враховуючи ціну позову, яка розрахована судом відповідно до вартості спадкового майна (57793 + 101747 = 159540) в сумі 159540 гривень, становить 1595 гривень 40 копійок.

Вказані недоліки позовної заяви не дають можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Відповідно до статті 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України та не оплачена судовим збором, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, подану в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Повідомити заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_6

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О.Капшук