Постанова № 56312181, 01.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р. Справа № 820/9642/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бирки Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р. по справі № 820/9642/15

за позовом ОСОБА_3

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2014 року №31/17-1809219173 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0000301701, прийняте відповідачем відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, а також неврахування судом усіх обставин, що мають значення для справи, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 78, п. 79.2 ст. 79, абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 176.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення пр6едставників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом на адресу позивача направлено повідомлення №423/10/20-04-17 від 15.08.2013 року про необхідність прибуття до податкового органу 20.08.2013 року на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України з питань декларування доходу у розмірі 35789 грн отриманого у 2011 році від ПУАТ "Фідобанк". Зазначене повідомлення ОСОБА_3 не отримано та до контролюючого органу повернувся конверт із документами з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 49).

Листом від 09.09.2013 року №5-1-2/3524 за підписом голови правління ПУАТ "ФІДОБАНК" повідомлено Богодухівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області про нарахування та відображення доходу у вигляді додаткового блага в податковому розрахунку за формою 1-ДФ ОСОБА_3 в розмірі 35789,49 грн як прощена заборгованість по кредитному договору №190-п/06 від 27.04.2006 року на підставі додаткової угоди №3 від 21.10.2011 року.

Крім того, ПУАТ "ФІДОБАНК" повідомлено про прощення боргу ОСОБА_3 в порядку ст. 605 Цивільного кодексу України та сторонами узгоджено необхідність подання на підставі абз. "д" п.п.164.2.17 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України про необхідність самостійної сплати податку з доходів фізичних осіб з анульованого боргу та відображення суми боргу у річній податковій декларації про доходи (а.с. 52).

Листом від 27.09.2013 року №851/10/20-04-17-01 керівника ПП "Ілант", за місцем роботи ОСОБА_3, окремо повідомлено про необхідність подання працівником ПП "Ілант" ОСОБА_3 податкової декларації, відображення отриманого доходу та прибуття ОСОБА_3 до контролюючого органу. Окремо контролюючим органом повідомлено, що у разі неприбуття ОСОБА_3 на виклик фахівцями Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на підставі пп.78.1. та пп.78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України буде ініційовано проведення перевірки фізичної особи, а також буде самостійно визначено розмір грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету. Про отримання листа 02.10.2013 року свідчить підпис особи на копії листа, що міститься в матеріалах справи. Зазначена обставина позивачем підтверджується (а.с. 50).

Вище зазначений лист направлено разом із повідомленням від 27.09.2013 року №850/10/20-04-17 (а.с. 51).

На підставі наказу від 28.01.2014 року №32 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" за підписом в.о. начальника Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області призначено організувати перевірку фізичної особи ОСОБА_3 (а.с. 53).

Матеріали справи містять докази направлення та отримання наказу позивачем (а.с. 54).

Судом встановлено, що фахівцями Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 30.01.2014 року №31/17-1809219173 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1" (а.с. 55-57).

Відповідно до висновків акту від 30.01.2014 року №31/17-1809219173 контролюючим органом встановлено порушення п.п.49.18.4, п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.10 року; ст. 179 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.10 року; 164.2.17 "д" п, 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.10 року та донараховано податку на доходи фізичних осіб.

Матеріали справи містять докази направлення акту від 30.01.2014 року №31/17-1809219173 на адресу позивача.

На підставі висновків викладених в акті перевірки та наявного в матеріалах справи розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій платника податку фізичної особи ОСОБА_3 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №000301701, яким збільшено податкове зобов'язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за основним платежем 5896,01 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 1644 грн (а.с. 60).

Матеріали справи містять докази направлення податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №000301701.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій податкового органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 30.01.2014 року №31/17-1809219173.

Також суд першої інстанції виходив з обов'язку позивача згідно з п.176.1 ст. 176, 167.1, 167.2 ст.167 Податкового кодексу України сплатити податок з доходів фізичних осіб, однак позивачем в порушення норм податкового законодавства не подано у встановлені законодавством терміни податкову декларацію та не задекларовано отриманий дохід.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірних дій, рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішення відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 73.3. ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, які визначені абз. 3-9 п.73.3 ст.73 ПК України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.1, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України ( в редакції на час при значення та проведення перевірки позивача), документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу вказаних норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.

Крім того, хоча п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України і визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачене пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі 21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено судом першої інстанції, про проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_3 проінформовано копією наказу № 32 від 28.01.2014, яку направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення 28 січня 2014 року (а.с. 55).

На підтвердження факту отримання позивачем копії наказу № 32 від 28.01.2014 відповідачем надано до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що останнє вручене адресату 04 лютого 2014 року, тобто вже після проведення перевірки позивача та оформлення її результатів, що позбавило можливості позивача скористатись своїм правом бути присутнім під час проведення перевірки.

Доказів своєчасного направлення (вручення) позивачу копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку, а також місце її проведення відповідачем до суду не подано.

Таким чином, недотримання відповідачем вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття податкового повідомлення-рішення..

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, оскільки для винесення податкового повідомлення-рішення контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи недотримання податковим органом вище наведених норм ПК щодо гарантії прав платника податків при проведенні перевірки, встановлення колегією суддів та підтвердження матеріалами справи протиправності дій відповідача щодо проведення перевірки, відповідно, і її висновки не можуть вважатись такими, що підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року № 0000301701, прийняте відповідачем, підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, що мають значення для справи, ухвалив судове рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду у даній справі та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р. по справі № 820/9642/15- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2014 № 31/17-1809219173.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 № 0000301701, прийняте Богодухівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області відносно ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 09.03.2016 р.