Постанова № 56312019, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 року справа №808/3758/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участи представника відповідача Абаєва Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі №808/3758/15 за позовом ОСОБА_2 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області про скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09.07.2015 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким просив:

- визнати протиправними дії відповідача при проведенні перевірки достовірностей відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII стосовно нього;

- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 18.06.2015 року за №2180/10/08-33-17-02-16 про результати перевірки достовірностей відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» стосовно нього в частині висновку про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого позивачем за час перебування на посадах п.1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно, стосовно автомобілів Nissan Note, 2007 року випуску, дата реєстрації 23.01.2008 року та Audi A-6, 2000 року випуску;

- зобов'язати відповідача відкликати з Міністерства юстиції України та Чернігівського районного суду Запорізької області висновок від 18.06.2015 року за №2180/10/08-33-17-02-16 про результати перевірки достовірностей відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» п.2 ч.5 ст.5.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду віл 09 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 18.06.2015 року №2180/10/08-33-17-02-16.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до апеляційного суду клопотання, яким просив розглядати справу без його участі, проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Судом апеляційної інстанції приймалась ухвала про обов'язкову явку позивача в судове засідання апеляційної інстанції та наданні апеляційному суду оригіналів документів. Позивачем вказану ухвалу не виконано.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 обіймає посаду судді Чернігівського районного суду Запорізької області, що підтверджується копією відповідного посвідчення та копією трудової книжки (а.с.88-92, 110).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьої і четвертої статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 16.10.2014 року №563, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року№1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за №1385/26162, Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2, за результатами якої складено «Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 18.06.2015 року №2180/10/08-33-17-02-16 (а.с.8-10).

За результатами проведеної перевірки з урахуванням наданих позивачем пояснень, підтвердних документів податковим органом встановлено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) позивачем за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2.

Позивач, не погодившись з діями по проведенню перевірки, висновком за результатами проведеної перевірки та направленням зазначеного висновку до Чернігівського районного суду та Міністерства юстиції України, звернувся з позовом до суду.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач цілком об'єктивно мав право вважати, що автомобіль Nissan Note, 2007 року випуску, на момент подання декларації за 2014 рік не належав йому на праві власності чи праві користування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначається Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до пункту 2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про очищення влади», у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку. У разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок).

Згідно з п.3 Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Відповідно до п.9 Порядку у розділі ІV декларації перевірці підлягають:

- достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи;

- відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Для перевірки даних про транспортні засоби використовується інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин, серед інших, органів внутрішніх справ - щодо зареєстрованих (знятих з обліку) колісних транспортних засобів та їх власників, у тому числі про дату їх реєстрації (зняття з обліку), індивідуальні ознаки транспортного засобу, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника.

На виконання пункту 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність та/або невідповідність.

З оскаржуваного висновку судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надавалось пояснення відповідно до виявлених розбіжностей, а саме зазначено, що автомобіль марки «Nissan Note» 2007 року випуску було викрадено 24.08.2009 року, що підтверджується постановою Яворівського РВ ГУМВС у Львівській області про порушення кримінальної справи.

В постанові суду першої інстанції зазначено, що відповідачем належної оцінки вказаним поясненням позивача та їх документальному підтвердженню не надав.

Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до вказаного вище Порядку проведення перевірки достовірності відомостей податковим органом перевіряється достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 січня 2008 року між позивачем та ТОВ «ДП Автосистем» укладено договір купівлі - продажу автомобіля №173/018/к-п, відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбав автомобіль Nissan Note (а.с.11-12).

Вказаний автомобіль був зареєстрований за позивачем з 23.01.2008 року та йому присвоєний державний номерний знак НОМЕР_1.

24.08.2009 року з місця паркування поблизу воріт на територію санаторію «Шкло», що в смт.Шкло, Яворівського району, Львівської області, невідома особа незаконно заволоділа автомобілем марки Nissan Note, що належить гр.ОСОБА_2, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 03.09.2009 року (а.с.21).

На момент розгляду справи, автомобіль «Nissan Note», який належить позивачу не знайдено (а.с.22).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що тільки в разі повної сплати Банку суми кредиту, відсотків за користування та виконання всіх обов'язків за кредитним договором він набував права власності на зазначений вище автомобіль. Позивач вважає, що не є власником автомобіля, оскільки право власності у відповідності до ст.317 ЦК України передбачає володіння, користування та розпорядження, а на час перебування автомобіля в його користуванні, право розпорядження у нього було обмежене.

Вказане посилання позивача протиречиве та не базується на законі.

Відповідно до ч. 2 ст 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

В даному випадку, хоча позивач на теперішній час і не має можливості користуватись та розпоряджатись автомобілем, але це не значить, що він перестав бути його власником.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що належний позивачу автомобіль Nissan Note був застрахований за договором добровільного страхування автотранспорту від 29.01.2008 року №119-1-0388, відповідно до умов якого Страховик (Запорізька філія ВАТ «УСК«Дженералі Гарант») бере на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику прямі збитки, що виникли, серед іншого, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом (а.с.27-32).

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору добровільного страхування автотранспорту, Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» є єдиним вигодонабувачем за Договором згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до розділу 7 договору добровільного страхування автотранспорту при незаконному заволодінні застрахованим транспортним засобом Страхувальник (позивач по данній справі) зобов'язанний передати Страховику (ВАТ «УСК«Дженералі Гарант») документи про реєстрацію транспортного засобу і повний комплект оригінальних ключів від такого автомобіля, тобто Страхувальник зобов'язаний здійснити документальну передачу права власності на автомобіль від власника до Страховика.

Позивачем не надано а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції будь-яких документів, що свідчать про передачу ним права власності на автомобіль Страхувальнику, або іншій особі, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Навпаки, зазначений автомобіль станом на 01.01.2015 року зареєстровано за позивачем з 23.01.2008 року, що підтверджується листом - відповіддю центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Токмак, Токмацького, Чернігівського та Оріхівського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.103).

Податковий орган, складаючи спірний висновок, зазначив зміст пояснень позивача щодо крадіжки автомобіля та підтверджуючі цей факт документи, тобто не залишив без уваги вказані пояснення.

Щодо легкового автомобіля марки «Audi A-6», який вказаний позивачем в декларації, та яким позивач згідно тексту уточнюючого позову користується на підставі усного доручення іншого власника, відповідачем у висновку також зазначено про наявність пояснення ОСОБА_2 про відсутність документів на право власності на такий автомобіль, оскільки ОСОБА_2 власником цього автомобіля не являється.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Крім того, як зазначено у спірному висновку, за результатами проведеної перевірки з урахуванням наданих позивачем пояснень, підтвердних документів також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік набутого (набутих) позивачем за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи ОСОБА_2 із законних джерел.

В цій частині висновок податкового органу позивачем не оскаржувався (з урахуванням уточнення позову - а.с. 58-61), проте суд першої інстанції прийняв рішення про визнання протиправним та скасування всього висновку, тобто вийшов за межі позовних вимог.

Письмові посилання позивача на ту обставину, що висновок Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області складений з порушенням Порядку проведення перевірки та Закону України «Про очищення влади», оскільки відповідачем не взато до уваги зміни до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», внесеними наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2015 року № 626, колегією суддів до уваги не приймаються оскільки вказані зміни набрали чинності 06.11.2015 року та не могли бути враховані податковим органом при складанні спірного висновку в червні 2015 року.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при складанні спірного висновку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Запорізькій області доведено правомірність «Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 18.06.2015 року №2180/10/08-33-17-02-16.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому належить скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі №808/3758/15 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі №808/3758/15 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області про скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 09 березня 2016 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак