Постанова № 56311989, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 року справа №804/9855/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника позивача:Переверзева І.В.,

представника відповідача:Семенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/9855/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», Приватне підприємство «Транс-Атлантіка Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шоковіта», Приватне підприємство «Екоскан Сервіс») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18.07.2013 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12.07.2013 року №0001672205 та № 0001662205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект», зареєстровано як юридична особа 10.09.2002 року Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 32130305), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №395413 (а.с.9).

Відповідач - Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами Дніпродзержинської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрспецкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ТОВ «Лігран» за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Шоковіта» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, ПП «Екоскан Сервіс» за період з 01.09.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 3599/199/22-306/32130305 від 25.06.2013 року, в висновках якого зазначено про порушення підприємством:

- п.п.14.1.13, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, 135.2, 135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2,138.4 ст.138, п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно занижено податок на прибуток на загальну суму 36398,07 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 4423,88 грн., 2 квартал 2012 року на суму 15871,59 грн., 3 квартал 2012 року на суму 9385,55 грн., 4 квартал 2012 року на суму 6717,05 грн.;

- п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 15756,74 грн., у тому числі за березень 2012 року на суму 1915,10 грн., квітень 2012 року на суму 5306,34 грн., травень 2012 року на суму1055,69 грн., червень 2012 року на суму508,79 грн., липень 2012 року на суму 1233,08 грн., серпень 2012 року на суму 1225,91 грн., вересень 2012 року на суму1604,02 грн., жовтень 2012 року на суму 2614,51 грн., листопад 2012 року на суму 293,30 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 12.07.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001672205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19695,93грн.;

- №0001662205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45497,59 грн..

Як вбачається з акту перевірки, до зазначених висновків податковий орган дійшов, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Укрспецкомплект» у перевіряємому періоді мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

З акту перевірки вбачається, що за даними інформаційних баз ДПС України, встановлено відсутність продажу товару ТОВ «Укрспецкомплект», що свідчить про складення угод, в частині зазначених в акті ланцюгів, без мети настання реальних наслідків.

На думку податкового органу операції з поставок виконаних робіт, з поставки товару не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю, дані платники мали «ймовірні поставки виконаних робіт «сумнівного сектору економіки» - здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства - з метою отримання податкової вигоди (зменшення бази оподаткування), а саме: встановлені схеми ймовірного руху ПДВ по контрагентах.

З цих підстав, відповідачем зроблено висновок, і з цим погодився суд першої інстанції, про завищення ТОВ «Укрспецкомплект» витрат та податкового кредиту по цим взаємовідносинам.

При цьому в рішенні суду першої інстанції не проаналізовано наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не надано їм правову оцінку та не мотивовано, з яких підстав суд не взяв їх до уваги.

Крім цього, відповідач вказує на порушення ТОВ «Укрспецкомплект» вимог п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.135.4, пп..135.5.4ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, а саме підприємством занижено доходи, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін-контрагентів за цими операціями, звичність цих операцій для цих осіб, не зазначені та не доведені обставини щодо способу, порядку організації та реалізації поставки товарів за договорами контрагентами, не наведено обставин та не надано доказів взаємодії контактних осіб-представників сторін за даними договорами, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність фактів поставки та отримання товару. Суд першої інстанції визнав доведеним факт безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс», в результаті чого у ТОВ «Укрспецкомплект» відсутнє право на формування валових витрат, а також податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях із зазначеними підприємствами-постачальниками, а, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та підлягають виконанню відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за перевіряємий період позивач перебував у господарських взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс», ПП «Шоковіта», ПП «Екостан Сервіс».

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран» 13.03.2012 року був укладений договір поставки № 47, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Лігран») зобов'язався протягом строку дії даного Договору поставити у власність покупця (ТОВ «Укрспецкомплект») товар по узгодженій номенклатурі і кількості, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити його на умовах, визначених даним Договіром (а.с.41 т.1).

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем надані наступні документи:

- рахунки-фактури №427 від 07.06.2012 року, №892 від 23.05.2012 року, №736 від 13.03.2012 року, №158 від 03.04.2012 року, №382 від 07.08.2012 року, №362 від 05.07.2012 року, №2205 від 26.06.2012 року, №2855 від 19.07.2012 року, №1620 від 31.05.2012 року;

- видаткові накладні №427 від 07.06.2012 року, №892 від 23.05.2012 року, №736 від 13.03.2012 року, №158 від 03.04.2012 року, №382 від 07.08.2012 року, №362 від 05.07.2012 року, №2205 від 26.06.2012 року, №2855 від 19.07.2012 року, №1620 від 31.05.2012 року;

- податкові накладні №427 від 07.06.2012 року, №892 від 23.05.2012 року, №736 від 13.03.2012 року, №158 від 03.04.2012 року, №382 від 07.08.2012 року, №362 від 05.07.2012 року, №354 від 26.06.2012 року, №289 від 19.07.2012 року, №489 від 31.05.2012 року;

- товарно-транспортні накладні від 07.06.2012 року, від 23.05.2012 року, від 13.03.2012 року, від 03.04.2012 року, від 07.08.2012 року, від 05.07.2012 року, від 31.05.2012 року, від 26.06.2012 року, від 19.07.2012 року (а.с.42-65, а.с. 98-109 т.1).

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» та ПП «Шоковіта» 11.10.2012 року був укладений договір поставки №248, відповідно до умов якого продавець (ПП «Шоковіта») приймає на себе зобов'язання передати покупцю (ТОВ «Укрспецкомплект») товар, а покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний товар (а.с.70 т.1).

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем надані:

- рахунки-фактури №945 від 17.10.2012 року, №600 від 11.10.2012 року;

- видаткові накладні №945 від 17.10.2012 року, №600 від 11.10.2012 року;

- податкові накладні №945 від 17.10.2012 року, №600 від 11.10.2012 року;

- товарно-транспортні накладні від 17.10.2012року, від 11.10.2012 року (а.с.71-78 т.1).

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» та ПП «Екоскан Сервіс» 03.09.2012 року був укладений договір поставки №303, відповідно до умов якого постачальник (ПП «Екоскан Сервіс») зобов'язався поставити покупцю (ТОВ «Укрспецкомплект») по його заявкам товар, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар по встановленим цінам (а.с.79 т.1).

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем надані:

- рахунки-фактури №558 від 27.11.2012 року, №204 від 09.10.2012 року, №601 від 27.09.2012 року, №28 від 03.09.2012 року;

- видаткові накладні №558 від 27.11.2012 року, №204 від 09.10.2012 року, №601 від 27.09.2012 року, №28 від 03.09.2012 року;

- податкові накладні №558 від 27.11.2012 року, №204 від 09.10.2012 року, №601 від 27.09.2012 року, №28 від 03.09.2012 року;

- товарно-транспортні накладні від 27.11.2012 року, від 09.10.2012 року, від 27.09.2012 року, від 03.09.2012 року(а.с.80-95 т.1).

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Атлантіка Сервіс» 27.04.2012 року укладено договір №1668, відповідно до якого ТОВ «Укрспецкомплект» придбало товар у ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс, на підтвердження чого позивачем надано рахунок-фактуру №1668 від 27.04.2012 року, видаткову накладну №1668 від 27.04.2012 року, податкову накладну №1668 від 27.04.2012 року, товарно-транспортну накладну від 27.04.2012 року (а.с.66-69 т.1).

Зазначена первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконаці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

В акті перевірки (п.3.2.1 акту) відображено, що на підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Укрспецкомплект» з вказаними контрагентами до перевірки надано: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та подорожні листи. Оплата здійснена грошовими коштами. Оприбуткування товару відображено у бухгалтерському обліку на рахунку 281 «Товари на складі». При цьому, будь-яких зауважень до складення первинних документів, перевіряючими особами відповідача висловлено не було.

Отже, відомості акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, свідчать про наявність документів, які підтверджують факт поставки товару, транспортування товару від постачальника до покупця, оплату вартості цього товару, у тому числі і сплата ПДВ, оприбуткування поставленого товару позивачем. Тобто, в акті перевірки відображені ті обставини, які згідно з вищенаведеними нормами матеріального права, надають платнику право на віднесення витрат на придбання товару до складу витрат, а сплачені суми ПДВ, у вартості товару, до складу податкового кредиту.

Як зазначалось вище, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» придбані товари за зазначеними вище договорами використало у своїй господарській діяльності у взаємовідносинах з контрагентами-покупцями:

- ТОВ «Крона», договір поставки №17 від 26.06.2012 року (а.с.171-172 т.1);

- ТОВ «ВБМК «Днєпр», договір №08-06-2012 від 08.06.2012 року (а.с.175 т.1);

- ДП « 38 відділ інженерно-технічних частин», договір №67БД від 22.10.2012 року (а.с.178 т.1);

- ТОВ «Завод Метиз», договір №3 від 08.01.2013 року, договір №9 від 10.01.2012 року (а.с.181, 184 т.1);

- КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», договір №10/00.07.0020 від 03.01.2012 року (а.с.190-191 т.1);

- ТОВ «Індеко ДФ», рахунок-фактура, видаткова-накладна (а.с.41, 42 т.2);

- ТОВ «Агрохімія», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.85, 86 т.2);

- ТОВ «Соекс», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.87, 88 т.2);

- ТОВ «Сервіспром», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.89, 90 т.2);

- ТОВ «Уніпроменергосервіс» видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.91, 92 т.2);

- ПрАТ «Придніпровський спецкар'єр», договір №18 від 01.10.2012 року (а.с.201 т.1);

- КВП Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал», договір купівлі-продажу №421/12 від 26.06.2012 року, договір від 24.09.2012 року (а.с.206, 211 т.1);

- Дніпродзержинський УВП «УТОГ», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.83, 84 т.2);

- ДП «Кристалл» КВП ДМР «Міськводоканал», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.81, 82 т.2);

- ВП «Дніпродзержинський судноплавний шлюз», договір №13 від 17.05.2012 року (а.с.221-222, т.1);

- КП «Трамвай», договір №007/372 від 04.01.2012 року (а.с.227-229 т.1);

- ДП «Екоантилід», договір №21 від 10.01.2011 року (а.с.234-235 т.1);

- ТОВ «Теплосервіс», договір №11 від 07.02.2012 року (а.с.240 т.1);

- ТОВ «Мастер ЗІП», договір №25 від 10.01.2011 року (а.с.244 т.1);

- КП «Дніпродзержинське управління «Зеленбуд», договір №7 від 10.01.2012 року (а.с.249-251 т.1);

- ПрАТ «Керамет», договір №2 від 03.01.2012 року (а.с.1-2 т.2);

- ВЦМКР ДП «УЦМКР», видаткові накладні, рахунки-фактури, подорожні-листи, товарно-транспортні накладні (а.с.23-54 т.2);

- ТОВ «Торговельно-фінансова компанія Алгіра», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.55, 56 т.2);

-ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ», видаткова накладна, рахунок-фактура(а.с.57, 58 т.2);

- ПП «Київ-Ресурс», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.59, 60 т.2);

- ТОВ «Уніпроменергосервіс» видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.61, 62 т.2);

- ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.63, 64 т.2);

- ТОВ «НВО «Дніпропромремонт», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.65, 66 т.2);

- ОКП «Дніпродзержинська друкарня» видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.67, 68 т.2);

- ТОВ «Піраміда», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.69, 70 т.2);

- ТОВ «Поліфом», видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.71, 72, 75, 76 т.2);

- ТДВ «Каталізатор» видаткова накладна, рахунок-фактура (а.с.79, 80 т.2).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що податковим органом не встановлено наявності у позивача достатніх трудових ресурсів, складських приміщень та транспортних засобів для ведення господарської діяльності.

Зазначене твердження спростовують наявні в матеріалах справи документи:

- штатний розпис ТОВ «Укрспецкомплект» на 2012 рік, накази про прийняття на роботу ( а.с.132,133, 134-140 т. 3);

- договір оренди від 01.10.2011 року з додатковими угодами до нього від 31.12.2011 року та від 30.12.2014 року, яким позивач взяв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 274 кв.м (а.с.141-144, 145, 146 т. 3);

- договір оренди від 01.12.2003 року з додатковими угодами до нього від 01.10.1010 року, від 03.01.2013 року, 01.08.2013 року, яким позивач взяв в оренду житлове приміщення загальною площею 45 кв.м (а.с. 136 - 141 т. 4);

- виписки банку про рух коштів на рахунку ТОВ «Укрспецкомплект» (а.с.147-190 т.3, а.с. 2 -15, 50 - 79, 99 - 109, 111, 124 - 134 т. 4);

- податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за період січень 2012 року - грудень 2012 року ( а.с. 191-229, 230 -250 т.3, а.с. 1 т.4);

- видаткові накладні (а.с. 16 - 49, 80 - 98, 110, 112 - 123 т. 4);

- оборотно - сальдова відомість (а.с.135 т. 4);

- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів за ТОВ «Укрспецкомплект» - бортовий малолітражний автомобіль ГАЗ, два автомобіля ЗАЗ-пікап-В (а.с.141-143 т.4);

- подорожні листи (а.с.144 - 160 т.4).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем як до суду, так і під час перевірки, було надано всю первинну документацію підприємства, весь обсяг документів, наданих позивачем при перевірці, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами. Зазначена первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що сплачені на виконання угод.

В акті перевірки не зазначається про випадки ненадання підприємством під час перевірки первинних документів, як і не зазначено про витребування податковим органом у позивача під час перевірки будь-яких додаткових документів.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських опреацій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» включило до податкового кредиту з податку на додану вартість кошти за договорами, укладеними з контрагентами, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товару (послуг), що підтверджено податковою накладною).

Посилання представника податкового органу на ту обставину, що позивачем деякі документи надані лише в судовому засіданні, а тому такі документи не можуть бути належними доказами по справі, оскільки при перевірці не надавались, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК України, відповідно до якого у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складенні такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

До того ж, як зазначалось вище, зазначені вище податкові накладні зареєстровані в реєстрі податкових накладних, подорожні листи містять відповідні відмітки постачальників та отримувачів, банківські виписки містять відмітки банку, податкові декларації містять відмітки податкового органу, тобто зазначені документи існували на час перевірки.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Згідно із п.3 Розділу І Порядку, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки, як носій доказової інформації, має містити у собі відомості про виявлені порушення, які передбачені п.5.2 Розділу ІІ Порядку.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в ньому взагалі не відображено у чому полягають допущені позивачем порушення, що призвело до заниження податкових зобов'язань. Акт перевірки містить лише посилання на норми Податкового кодексу України, але в чому полягають порушення позивачем цих норм матеріального права, відповідач не зазначає. Посилання в акті на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Укрспецкомплект» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період що перевірявся, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними обставинами, що встановлені перевіркою.

Оскільки, відповідачем не дотримано вимог зазначено Порядку, враховуючи те, що складений акт не надає можливості встановити наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, що на думку податкового органу призвело до заниження податкових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і висновки ДПІ, з якими фактично погодився і суд першої інстанції, щодо заниження позивачем валових доходів.

Так, як вбачається з акту перевірки, заниження доходу ДПІ пов'язує з тим, що позивачем не включено до доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

Відповідно до пп..14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Отже, вказаною нормою матеріального права визначено поняття безповоротної фінансової допомоги, але з яких підстав, враховуючи встановлені перевіркою обставини, ДПІ вказує на отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги, в акті перевірки не зазначено.

З аналізу акту перевірки вбачається, що вказуючи на заниження позивачем доходу шляхом не включення до нього безповоротної фінансової допомоги, ДПІ посилається на вимоги пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України.

Натомість, вказаною нормою права визначено поняття «безоплатно наданих товарів, робіт, послуг».

Враховуючи позицію податкового органу щодо безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс», а також встановлений факт оприбуткування товарів, що відображено в акті перевірки, слід виходити з того, що вказуючи на заниження доходу ДПІ мала на увазі те, що до складу доходу позивачем не включено суму безоплатно наданих товарів.

Але і з такою позицію відповідача не можливо погодитись внаслідок наступного.

Відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатно надані товари характеризуються такими визначальними ознаками як, по-перше: товари передається платнику податків у власність, по-друге: передача товарів платнику податків не передбачає можливості виплати компенсації чи повернення таких коштів.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що позивачу передавались товари на платній основі, вартість товарів сплачена позивачем, про що свідчить акт перевірки.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що оприбутковані позивачем товари є безоплатно наданими, не узгоджуються з вимогами пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України та спростовуються встановленими обставинами справи.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.07.2013 року № 0001672205 та №0001662205.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим належить скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/9855/13-а задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/9855/13-а скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 року № 0001672205 та № 0001662205, прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» судові витрати в розмірі 1512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) гривень 90 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 09 березня 2016 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак