Постанова № 56311912, 01.03.2016, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 р. Справа №818/1448/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до військової частини 2276 Національної гвардії України про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 не відшкодував у встановлений строк та розмірі фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за березень 2015 року в розмірі 1303 грн. 39 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із зазначених підстав. Пояснила, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та має обов'язок відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-ХП (список №2). Інструкція ж № 21-1 лише врегульовує процедуру сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Пояснив, що спір між позивачем та військовою частиною виник з приводу трудових відносин між військовою частиною та ОСОБА_1, який є вільнонайманою особою. Військова частина не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що закон № 400 визначає лише об'єкти, на які встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нормативні акти, на які посилається позивач, не містять норм щодо порядку відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Військові частини включені до пункту 2.1.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) та не відносяться до платників, визначених у п. 2.1.1., тобто є організаціями, що фінансуються з бюджету та не зобов'язані відшкодовувати витрати. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що військова частина 2276 є юридичною особою та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 7-11). 05.03.2015 року позивач надіслав відповідачу для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з березня 2015 року. Цим розрахунком нараховано до сплати 1303 грн. 39 коп. (а.с. 5, 6).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через зазначені фонди особам, вказаним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абзацу 4 пункту 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (роботодавцями).

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно. Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у контексті положень статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Спір у цій справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної працівнику Військової частини 2276 відповідно до пункту п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком № 2), тому військова частина на підставі зазначених вище норм зобов'язана відшкодовувати такі витрати.

В законі № 1058 та Інструкції № 21-1 окремо виділені підприємства, установи, організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору та військові частини, які виплачують заробітну плату, грошове забезпечення, винагороду та особи, за яких вони сплачують страхові внески. Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавцями є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону. ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, визначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону, оскільки працював у військовій частині як вільнонаймана особа. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивач відповідно до чинного законодавства повинен відшкодовувати управлінню пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Суд вважає необгрунтованим твердження відповідача про те, що позивачем невірно розраховано розмір суми, яка підлягає сплаті. Відповідно до п. 6.2 Інструкції 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яким відповідно до законодавства стаж, що дає право на призначення цих пенсій, зараховується у кратному розмірі, розраховується з урахуванням кратності стажу.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат за березень 2015 року, сума - 1303,39 грн. була розрахована з урахуванням стажу, необхідного для призначення пенсії та пропорційно стажу роботи у відповідача особи, яка має право на пільгову пенсію (а.с. 6).

Станом на день розгляду справи сума, яка була визначена до сплати за березень 2015 року не сплачена та становить 1303 грн. 39 коп. Доводи відповідача, викладені в запереченнях проти позову, не спростовують висновків позивача та не ґрунтуються на вимогах закону. Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 за березень 2015 в сумі 1303,39 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до військової частини 2276 Національної гвардії України про стягнення боргу - задовольнити

Стягнути з військової частини 2276 Національної гвардії України (с. Климентове, м. Охтирка, Охтирський район, Сумська область, 42700, ідентифікаційний код 14323534) на користь Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Жовтнева, 23, м. Охтирка, Охтирський район, Сумська область, 42700, ідентифікаційний код 37761543) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за березень 2015 року в розмірі 1303,39 грн. (одна тисяча триста три грн. 39 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко