Постанова № 56311546, 10.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 705/6426/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазуренко Ю.В.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника начальника Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Приходька Євгенія Вікторовича на Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, Заступника начальника Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Приходька Євгенія Вікторовича про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем - Заступником начальника Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Приходьком Євгенієм Вікторовичем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Постанову суду першої інстанції в частині скасувати та ухвалити в цій частині нову Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ №071676, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.6), Позивач є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стилус» (код за ЄДРПОУ 37001811).

А з Витягу з Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стилус» «Про прийняття на роботу» №9 від 03 травня 2012 року (а.с.40) вбачається, що на посаду консультанта Товариства з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 03.05.2012 року прийнято ОСОБА_4 на підставі його заяви від 30.04.2012 року.

Відповідачем - Уманським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області складено Протокол про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2015 року Серії ПК МЧК №024543, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.4), та в якому встановлено, що 12 листопада 2015 року в м. Умань виявлено громадянку ОСОБА_3, директора ТОВ «Стилус», яка прийняла на роботу іноземного громадянина з порушенням встановленого порядку працевлаштування, внаслідок чого нею порушено ст. 204 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення», з чим не погодилась Позивач у наданих нею поясненнях, що містяться в ньому.

Постановою Відповідача - Заступника начальника Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Приходька Євгенія Вікторовича про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада 2015 року Серії ПР МЧК №024543, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.5), на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено Відповідачем - Заступником начальника Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Приходьком Євгенієм Вікторовичем в апеляційній скарзі, Уманським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області встановлено, що Позивачем працевлаштовано громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 за відсутності у нього документів, що підтверджують його належність до громадянства України, вичерпний перелік яких визначено положеннями ст. 5 Закону України «Про громадянство України». Особу ОСОБА_4 встановлено Уманським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на підставі наявного у нього Паспорта Серії НОМЕР_1, виданого 15.11.2010 року Пуховичським РВВС Мінської області Республіки Білорусь (термін дії Паспорта - до 17.11.2065 року). З відмітки прикордонної служби України у паспортному документі ОСОБА_4 вбачається, що ним 29.03.2014 року здійснено перетин державного кордону України через КПП «Гоптівка», а посилання Позивача на наявність у ОСОБА_4 Довідки про реєстрацію його громадянином України від 03.11.2010 року №6132/5, виданої Посольством України в Республіці Білорусь, як на підставу для його працевлаштування, є хибними та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, що регламентує порядок працевлаштування як іноземців, так і громадян України.

Проте, Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2015 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, у справі №705/4819/15-а за позовом ОСОБА_4 до Заступника начальника Уманського районного відділу управління Державної міграційної служби України Приходька Євгена Вікторовича про визнання дій неправомірними та скасування Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, позов задоволено; визнано дії Заступника начальника Уманського районного відділу управління Державної міграційної служби України Приходька Євгена Вікторовича при винесенні постанови серії ПР МЧК, № 022536 від 27 серпня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст.203 КУпАП неправомірними; Постанову серії ПР МЧК, № 022536 від 27 серпня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень скасовано.

Відповідно до частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеним вище судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_4 набуто громадянство України у порядку, передбаченому ст. 8 Закону України «Про громадянство України», з дати реєстрації його набуття, а саме з 03 листопада 2010 року.

Проте, колегією суддів встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо залишення адміністративного позову в частині стягнення витрат за оплату судового збору без розгляду, оскільки розподіл судових витрат не є позовною вимогою в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до вимог ст. 94 цього ж Кодексу є обов'язком суду при вирішенні справи по суті. Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду виключно у випадках, зазначених в ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, суд першої інстанції, не мав повноважень залишати в цій частині адміністративний позов без розгляду. Більш того, як вбачається з технічних записів судових засідань суду першої інстанції, здійснених за допомогою відповідного звукозаписувального засобу, від 16.12.2015 року, 29.12.2015 року та 05.01.2016 року (а.с.77-78), будь-яких клопотань про залишення адміністративного позову в частині без розгляду Позивачем не заявлялось.

Також, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні помилково визначено, що вона є остаточною і оскарженню не підлягає, що є порушенням ним норм процесуального права, оскільки згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-6/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України від 8 квітня 2015 року №3-рп/2015, зокрема визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України. За таких обставин, судове рішення суду першої інстанції підлягає оскарженню в загальному порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, проте, зазначене порушення не призвело до неправильного вирішення справи в частині по суті.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, тому Постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року в цій частині скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляється.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника начальника Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області Приходька Євгенія Вікторовича задовольнити частково, Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року в частині залишення адміністративного позову без розгляду скасувати та ухвалити в цій частині нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В іншій частині Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.