Ухвала суду № 56311517, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14603/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 08.07.2015:

ВП№40480250 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5 000 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 29.10.2004 № 4163;

ВП№40480408 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5 000 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 29.10.2004 № 4164;

ВП№ 40480362 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10 000 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 14.01.2003 № 2-94.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, виконавчий збір підлягає стягненню з боржника незалежно від факту вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання виконавчих написів нотаріуса.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 08 липня 2015 року №40480250, №40480408, №40480362 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору на загальну суму 20 000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

19 січня 2004 року та 20 січня 2005 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Куліш О.О. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих написів нотаріуса від 29.10.2004 № 4163, № 4164 та від 15.01.2003 № 2-94, якими надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчих написів № 4163 та № 4164 до 26.01.2005 (а.с. 67, 73, 80).

18 жовтня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучком В.В. було прийнято постанови від про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження ВП№ 39832110 (а.с. 81-83).

В подальшому, державним виконавцем на адресу позивача було направлено вимогу від 16.01.2014 № 39832110, якою зобов'язано Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перерахувати кошти на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві або на рахунок стягувачів. В разі сплати заборгованості на користь стягувачів, надати інформацію у письмовому вигляді про виконання виконавчих документів, які перебувають на виконанні у відділі в строк до 31.01.2014 (а.с. 84).

03 липня 2015 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до відповідача з заявою про закінчення виконавчих проваджень ВП№№40480250, 40480408, 40480362, до якої додало платіжні доручення від 11.06.2015 № № 4407, 4408, 4409 про погашення заборгованості за вищевказаними виконавчими написами нотаріуса (а.с. 15-19).

08 липня 2015 року відповідачем було винесено постанови про стягнення з боржника - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконавчого збору (ВП№№40480250, 40480408, 40480362) на загальну суму 20 000 грн. (5 000 грн., 5 000 грн., 10 000 грн.) (а.с. 9, 11, 13).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність вказаних постанов відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1, ч. 1 ст. 19 даного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, у тому числі за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який набрав чинності 05.04.2015, внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі, статтю 28 Закону України «Про виконавче провадження» викладено в наступній редакції:

«У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом».

З аналізу вищевикладеного вбачається, що законодавством чинним на момент винесення оскаржуваних постанов чітко встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у встановлений строк, з нього стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, при цьому виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом.

Колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на постанову Верховного суду України від 28.01.2015 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015.№К/800/54029/14 та від 15.10.2015 №К/800/68286/14, оскільки предметом розгляду даних справ були постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, прийняті до внесення змін до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, колегія суддів бере до уваги, що позивачем виконано оскаржувані постанови відповідача та сплачено виконавчий збір.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних постанов відповідача про стягнення виконавчого збору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2016 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.