Постанова № 56311459, 09.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Ніколайчук С.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2016 рокусправа № 804/13925/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., з участю представника відповідача - Цифри Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 р. у справі №804/13925/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу (далі-позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 76 836 грн. 44 коп. (заборгованість по Списку №1).

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій має заборгованість зі сплати пільгових пенсій за Списком №1 за серпень 2015 року в розмірі 76836 грн. 44 коп., які підлягають стягненню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 р. в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та безпідставність, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1 (призначених особам за умов, передбачених п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») покриваються підприємствами та організаціями.

Зауважив, що суд першої інстанції не надав правової оцінки тому факту, що сума заборгованості за позовом складається саме з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах за Списком №1.

Зазначив, що наказом Криворізького спеціалізованого воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Міністерства надзвичайних ситуацій України №65 від 29.02.2012 року «Про проведення позапланової атестації робочих місць за умовами праці» та переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпечення Криворізького спеціалізованого воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Міністерства надзвичайних ситуацій України, зазначено право працівників відповідача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Позивач до суду не з'явився, про дату час та місце судового засіданні повідомлений належним чином.

01.03.2016 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку ч.2 ст.193 КАС України про повернення апеляційної скарги.

Розглянувши заяву позивача, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.

Наведена норма передбачає право апелянта на звернення до суду з клопотанням (заявою) про відкликання апеляційної скарги, тоді як апелянт звернувся до суду з заявою про повернення апеляційної скарги, що не передбачено ч.2 ст.193 КАС України.

Окрім того, справу було призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні 29 лютого 2016 року та 29 лютого 2016 року розпочато розгляд справи у складі колегії суддів, тоді як заява позивача надійшла до суду 01.03.2016 року.

За наведених обставин, підстави для задоволення заяви позивача про повернення апеляційної скарги відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій зареєстрований в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно наданої позивачем довідки від 26.08.2015 року відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України за серпень 2015 року по Списку №1 - в розмірі 76 836,44 грн.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом№1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці пятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу пятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-XII.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом України у постановах від 5 червня 2012 року (справа № 21-167а12), 11 лютого 2014 року (справа № 21-471а13), від 04.11.2015 року (справа №813/3008/13-а).

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій, призначених відповідно до пункту "а", "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так і інших видів пільгових пенсій. При цьому, не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно п.п.6.4, 6.5, 6.8, 6.9 та 6.10 п.6 вищезгаданої Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає "Повідомлення"для зазначених підприємств через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у таких випадках здійснюється підприємством на рахунок органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Так, на виконання вищенаведеної Інструкції на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1, що підтверджується копіями відповідних розрахунків.

Колегією суддів встановлено, що сума заборгованості за позовом складається саме з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, а тому повинні відшкодовуватися відповідачем.

Відповідач у встановлені строки не сплатив кошти, призначені на покриття витрат на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

Факти виплати Управлінням Пенсійного фонду України пільгових пенсій за Списком №1 за серпень 2015 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає за необхідне окремо зазначити щодо помилкового застосування судом першої інстанції ст.183-2 КАС України та розгляду справи в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 5) застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; 6) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

З вищенаведеної норми вбачається, що скорочене провадження застосовується у спорах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

В свою чергу позивач просив стягнути заборгованість відповідача з витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1 - призначених особам за умов, передбачених п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а тому ст.183-2 КАС України в даному випадку не може бути застосована, наведений спір повинен розглядатися на зальних підставах з викликом сторін у відкрите судове засідання.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 р. у справі №804/13925/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості - скасувати.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м.Кривий Ріг на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість по Списку №1 в розмірі 76 836 (сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 44 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 березня 2016 року, в повному обсязі постанова складена 10 березня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко