Ухвала суду № 56311401, 09.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Конєва С.О.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2016 рокусправа № 804/8895/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., з участю представника відповідача - Синявського І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 р. у справі №804/8895/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 р. №0002962201 на загальну суму 810 052,50грн. (основний платіж - 540 035,00 грн., штрафні санкції - 270 017,50 грн.).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту перевірки №938/22.01/31932704 від 15.10.2014 р. за висновками якого було встановлено порушення позивачем вимогп.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.п.198.1 - 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, а саме: занижено податок на додану вартість за квітень-липень 2014р. на суму 540035,00 грн., при цьому, підставою для таких висновків стали акти ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 11.06.2014 р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Альвис С", ДПІ у Запорізькому районі м. Запоріжжя від 11.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стенторс", Західної ОДПІ м. Харкова від 28.07.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг", від 11.08.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Форест АП". Одна, якщо платник податків виконав свою частину зобов'язань за договором, він не може вважатися фіктивним, незалежно від подальшої поведінки контрагента, а тому не підтвердження факту реального здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ "Альвис С", ТОВ "Стенторс", ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" та ТОВ "Форест АП" вважає помилковим, так як увесь товар повністю отриманий, а всі первинні документи були оформлені і надані при перевірці.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що описово-мотивувальна частина постанови не містить жодного посилання на закони, що регулюють відносини в сфері оподаткування, обґрунтування правомірності рішень органу податкової служби зведені виключно до суб'єктивної оцінки судом обставин справи.

Підставою для висновків податкового органу про порушення ТОВ «Спецсплав» вимог податкового законодавства стали акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача з їх контрагентами. Дії інших податкових інспекцій щодо проведення зустрічних звірок не відповідають вимогам п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядку №1232, а відповідачем безпідставно проведено перевірку та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не підтвердження факту реального здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ "Альвис С", ТОВ "Стенторс", ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" та ТОВ "Форест АП" вважає помилковим, оскільки весь товар був повністю отриманий, а первинні документи оформлені і надані при перевірці. Товар з метою отримання прибутку в подальшому був використаний у господарській діяльності ТОВ «Спецсплав», всі операції були відображені в податковому та бухгалтерському обліку, податковий кредит задекларований на підставі пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" 22.05.2002 р. зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 11 Б, з 20.02.2013 р. перебуває на обліку у Криворізькій південній ОДПІ, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту позивача, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 22.05.2002 р., копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 11.03.2003 р., а також відомостями, наведеними в акті перевірки від 15.10.2015 р. (а.с. 17-18, 37-38, 41-42).

У період з 02.10.2014 р. по 08.10.2014 р. посадовими особами відповідача на підставі направлень, наказу №889 від 01.10.2014 р. згідно абз.1,4,5, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Альвис С" за квітень 2014р., з ТОВ "Стенторс" за травень 2014р., ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" за червень 2014р., ТОВ "Форест АП" за липень 2014р. та достовірності формування податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у вказаних контрагентів, за результатами якої був складений акт №938/22.01/31932704 від 15.10.2014 р.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2,п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Спецсплав" занижено ПДВ всього у сумі 540 035 грн. (а.с.17-36).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом 03.11.2014 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002962201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 810 052,50 грн., у тому числі за основним платежем - 540 035 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 270 017,50 грн. (а.с.40).

З матеріалів справи вбачається, що підставами для вищевказаних висновків податкової інспекції було встановлення під час перевірки фактів нереальності здійснення господарських операцій внаслідок яких позивачем було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 540 035,00 грн. у період квітень-липень 2014р. по взаємовідносинах ТОВ "Спецспав" (м. Кривий Ріг) як Покупця з контрагентами позивача - ТОВ "Альвис С" ( м.Запоріжжя), ТОВ "Стенторс" (Запорізька область,Запорізький район, с. Малишівка), ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" (м.Харків), ТОВ "Ферст АП" (м. Харків) як Постачальниками за договорами поставки №0428/01 від 28.04.2014р., № 0528/01 від 28.05.2014р., №0616 від 16.06.2014р., №0623/01 від 23.06.2014 р. за умовами яких на адресу позивача як покупця вказаними контрагентами ні би то поставлявся товар (круг Ст3, кварціт КМ-6, протипригарне покриття, сталь ЄПЗВД, ферохром, сталь12Х18Н10Т, полістирол та ін.).

В ході проведення посадовими особами податкового органу виїзної документальної перевірки позивача із наданих документів позивачем та із наявної у податкового органу інформації щодо перевірок (звірок) контрагентів позивача було встановлено, що ТОВ "Альвис С" надані сертифікати якості, однак вказане підприємство не є виробником вказаного товару, а отже сертифікати не є дійсними, транспортування товару відбувалося згідно ТТН автомобілем Камаз держ. № НОМЕР_1, водій ОСОБА_3, однак відповідно інформаційних баз центрального сервера ДАІ встановлено, що власником вказаного автомобіля є ОСОБА_4, окрім того, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачальниками та покупцями з урахуванням того, що відділом податкової міліції було здійснено виїзд за адресою ТОВ "Альвис С" та встановлено, що за вказаною адресою розташована приватна будівля у якій мешкає ОСОБА_5 (директор ТОВ "Альвис С"), відсутні будь-які вивіски, які б вказували на знаходження вказаного підприємства, в усній розмові ОСОБА_5 повідомила, що ні яку фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ "Альвис С" вона не вела, дане підприємство зареєстрував на її ім'я чоловік на ім'я Валерій, який і вів фактично фінансово-господарську діяльність від імені вказаного підприємства у зв'язку з чим посадові особи відповідача дійшли висновку про дефектність підписаних первинних документів, які не могли бути підписані директором підприємства (ОСОБА_5) через неможливість ідентифікувати осіб, які фактично займалися господарською діяльністю.

Також встановлено, нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Стенторс" через відсутність підприємства за податковою адресою, відсутність первинних документів, підтверджуючих фінансово-господарську діяльність підприємства, що є ознаками нереальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Стенторс" та з наведеного встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за квітень-травень 2014 р.

Встановлено і нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" по ланцюгу з постачальниками та покупцями через те, що проведеними заходами встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, встановлено, що директор підприємства ОСОБА_6 є громадянка Білорусі, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, згідно звіту про нарахування єдиного внеску за травень 2014р середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві складає 12 осіб, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби відсутні, а тому податкова інспекція прийшла до висновку про відсутність необхідних умов до досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності (основний вид діяльності згідно даних АС "Реєстр платників податків" - Вантажний автомобільний транспорт) в силу відсутності кваліфікованого персоналу, оборотних активів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, автомобільного транспорту, тощо.

Також не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами,їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ "Форест АП" по ланцюгу з постачальниками та покупцями через те, що місцезнаходження підприємства не встановлено, згідно звітів про нарахування єдиного внеску за квітень, травень, червень 2014 р. середньооблікова кількість штатних працівників становить 16 осіб, у власності підприємства об'єкти нерухомого майна, основні виробничі фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби відсутні у зв'язку з чим податковим органом зроблено висновки про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності (основний вид діяльності згідно даних АІС "Реєстру платника податків" - Вантажний автомобільний транспорт) в силу відсутності кваліфікованого персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, автомобільного транспорту, тощо.

За викладеного та враховуючи, що позивач є кінцевим споживачем ТМЦ по вищезазначеному ланцюгу постачання товару та у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ "Альвис С", з ТОВ "Стенторс", з ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг", з ТОВ "Форест АП" посадові особи податкової інспекції дійшли висновку про те, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 540 035,00 грн. по взаємовідносинах з вказаними контрагентами (а.с.19-36).

Колегія суддів погоджється з тим, що наведені висновки податкового органу ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість суду необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Згідно відомостей, наведених у акті перевірки від 15.10.2014р. щодо інформації про види діяльності, які мав право здійснювати ТОВ "Спецсплав" за період, що перевірявся видно, що видами діяльності позивача є: лиття чавуну, лиття сталі, механічне оброблення металевих виробів, виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, відновлення відсортованих відходів, неспеціалізована оптова торгівля, згідно звіту 1-ДФ на підприємстві позивача в 1 кварталі 2014 р. - працювало 45 осіб, підприємство використовує у своїй діяльності власні офісні, складські та виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Окружна, 11/Б,В (а.с. 18).

Із наявних у матеріалах справи документів судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Альвис С" (м. Запоріжжя) щодо поставки товару (круг Ст3, кварціт КМ-6, протипригарне покриття, сталь ЄПЗВД, ферохром), на підтвердження чого позивачем надані копії рахунку-фактури №0430/1 від 30.04.2014 р., №0428/02 від 28.04.2014 р., копії видаткових накладних №2804 від 28.04.2014 р., №3005 від 30.04.2014р., копії податкових накладних №3005 від 30.04.2014 р., №2804 від 28.04.2014р., а також копії товарно-транспортних накладних №3004 від 30.04.2014 р., №2904 від 28.04.2014 р. та копії сертифікатів якості від 28.04.2014 р.та від 30.04.2014 р. (а.с. 90-98,142-).

Також, на підтвердження реальності здійснення взаємовідносин з ТОВ "Стенторс" (Запорізька область, Запорізький район, с. Малишівка) позивачем надано копію рахунку-фактури №0528/01 від 28.05.2014 р., копію видаткової накладної №2804 від 28.05.2014 р., копію податкової накладної №2804 від 28.05.2014 р., копію товарно-транспортної накладної №528 від 28.05.2014р. та копію сертифікату якості від 28.05.2014 р.(а.с.85-89,137-141)

16.06.2014 р. між ТОВ "Спецсплав" як покупцем та ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" (м.Харків) як постачальником був укладений договір поставки № 0616/01 за умовами якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар, ціна якого наведена у специфікаціях до цього договору, умови поставки: місцем поставки товару є склад покупця (а.с.65-66, 117-118).

Аналогічного змісту було укладено і договір поставки №0623/1 від 23.06.2014р. між позивачем та ТОВ "Форест АП" (м. Харків) -(а.с.81-84, 133-136).

На підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" та ТОВ "Форест АП" позивачем надано копії відповідних договорів поставки, копії специфікацій, копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копіями податкових накладних (а.с.47-84,99-136).

Між тим, вищевказані первинні документи не можуть бути прийняті судом до уваги на підтвердження реальності здійснення поставки товару ТОВ "Альвис С", ТОВ "Стенторс", ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" та ТОВ "Форест АП" з огляду на те, що наданими копіями оформлених податкових, видаткових накладних, ТТН позивачем не підтверджено реальності здійснення поставок товару, оскільки з аналізу вищенаведених документів видно, що від імені ТОВ "Альвис С" директором якого є ОСОБА_5 та у ході перевірки відділом податкової міліції шляхом опитування вказаної особи було встановлено, що вказана особа не веде господарської діяльності та жодних первинних документів не підписувала, дане підприємство є лише зареєстрованим на її ім'я, що підтверджено відомостями, наведеними в акті від 15.10.2014 р. (а.с.21).

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідно до вимог ст. 626 ЦК України за якою передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків цивільних прав та обов'язків, та те, що ОСОБА_5, яка є директором ТОВ "Альвис С" у ході її опитування вказала на те, що не веде господарської діяльності даного підприємства та не підписує документів бухгалтерського обліку, суд приходить до висновку, що надані позивачем копії первинних бухгалтерських документів, які підписані вказаною особою не можуть підтверджувати реальність здійснення поставки товару на адресу позивача.

Копії договору поставки з ТОВ "Альвис С" до суду першої та апеляційної інстанцій позивачем надано не було, вказані вище встановлені перевіркою обставини не були спростовані позивачем жодними належними та допустимими доказами.

Не можуть бути прийняті в якості первинних документів і надані копії ТТН на підтвердження транспортування товару за вказаною поставкою з огляду на те, що зі змісту вказаних ТТН видно, що послуги з транспортування товару надавалися автомобільним перевізником - ФОП ОСОБА_3, автомобілем Камаз НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 з огляду на те, що вказаний автомобіль згідно даних інформаційних баз ДАІ належить ОСОБА_4 (а.с.20).

До суду не було надано доказів, які б свідчили про укладення будь-яких договорів транспортування вищевказаного товару з вказаною ФОП ОСОБА_3, оплату вказаних послуг на користь даної особи та інше з урахуванням того, що автомобіль, яким здійснювалося перевезення товару належить іншій особі - ОСОБА_4

Також позивачем на підтвердження реальності вказаної господарської операції не надано жодного доказу руху активів, зміни майнового стану платника податку позивача, отримання прибутку за вказаними операціями, не надано також і доказів оприбуткування товару на складах позивача та використання придбаного товару у своїй господарській діяльності.

Судом критично надається оцінка сертифікатам якості, які підписані директором ТОВ "Альвис С" ОСОБА_5 (яка згідно її пояснень не веде ніякої господарської діяльності), та директором ТОВ "Стенторс" з огляду на те, що доказів того, що вказані підприємства є виробниками придбаного позивачем товару суду не надано, в той час як згідно норм чинного законодавства України сертифікати якості на товар видаються лише виробником товару.

Також не можуть бути прийняті в якості підтвердження реальності здійснення господарської операції доводи позивача про поставку товару ТОВ "Стенторс", оскільки відповідного договору поставки суду не надано, не надано доказів оприбуткування придбаного товару на підприємстві позивача у відповідності до вимог бухгалтерського обліку, зберігання товару, а також доказів сплати позивачем коштів на користь вказаного підприємства, отримання прибутку за даною поставкою.

Відсутні і докази, які б свідчили про те, що саме придбаний позивачем товар у ТОВ "Стенторс" використаний позивачем у своїй господарській діяльності.

Також не є належними доказами транспортування товару надані ТТН з урахуванням того, що відсутній договір на надання транспортних послуг з ФОП ОСОБА_3, який здійснював транспортування товару та докази здійснення оплати за транспортування виходячи з того, що власником автомобіля Камаз НОМЕР_1 є ОСОБА_4

Наданими позивачем копіями оформлених документів також не підтверджено поставки товару на його адресу і ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" та ТОВ "Форест АП" з огляду на те, що встановленою перевіркою, яка була здійснена податковою міліцією, було встановлено, що за адресою у м. Харкові дані підприємства не знаходяться ( з урахуванням того, що в ТТН зазначені саме адреси контрагентів позивача), а директор ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" ОСОБА_6 взагалі є громадянкою Республіки Білорусі та згідно реєстраційних даних мешкає у м. Могильові, Республіки Білорусі (а.с.26).

За таких обставин, підписані директором ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг" ОСОБА_6 первинні бухгалтерські документи щодо поставки товару позивачеві з м. Харкова до м.Кривого Рогу не можуть бути належними доказами на підтвердження реальності господарської операції з огляду на те, що вказана особа не могла підписувати будь-яких первинних бухгалтерських документів у силу того, що вона не може реально вчиняти підписи та здійснювати господарські операції на території України у м. Харкові, мешкаючи, при цьому, у Республіці Білорусі з урахуванням того, що зі змісту вказаних первинних документів, вони підписані саме ОСОБА_6

Жодними доказами вказані доводи позивачем не спростовані.

Також, суд критично ставиться і до наданих позивачем ТТН про транспортування товару, яке здійснювалося ФОП ОСОБА_3, оскільки автомобіль, яким перевозився ні би то товар належить ОСОБА_4, проте доказів укладення договору на транспортування товару позивачем не надано, не надано доказів оприбуткування придбаного товару після його прийняття позивачем на складах позивача, не надано доказів сплати позивачем коштів за отриманий товар, відсутні докази понесення витрат на транспортування товару, а також відсутні і докази використання саме придбаного у вказаних контрагентів товару у своїй господарській діяльності та отримання прибутку у спірний період від даних господарських операцій з урахуванням вимог ст. 198 ПК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 69-70 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами реальність здійснення господарських взаємовідносин з вищевказаними контрагентами з урахуванням вищевикладених обставин, які встановлені судом із наданих документів.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, частина 1 ст. 71 вказаного Кодексу також покладає і обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах позивача щодо поставки товару контрагентами позивача - ТОВ "Альвис С", ТОВ "Стенторс", ТОВ "КБГ Фудс Трейдінг", ТОВ "Форест АП" з урахуванням вищевикладених обставин, які встановлені судами першої ат апеляційної інстанцій із наданих документів.

Безпідставними є посилання позивача на те, що дії ДПІ у Ленінському районі Запорізької області, ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області та Західної ОДПІ м.Харкова щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, які не відповідають нормам п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з огляду на те, що такі твердження позивача жодними доказами не підтверджені, дії вказаних контролюючих органів щодо проведення звірок контрагентів позивача не визнані протиправними у встановленому законодавством порядку, відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

При цьому, контролюючий орган наділений повноваженнями щодо збирання, оброблення та використання податкової інформації, пов'язаної із сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджету відносно платників податків під час проведення перевірок згідно до норм ст.ст.71-74 Податкового кодексу України

Окрім того, слід зазначити, що вказані посилання позивача на невідповідність дій посадових осіб контролюючих органів нормам Податкового кодексу України при проведенні зустрічних звірок контрагентів позивача направлені на захист прав і інтересів третіх осіб, тоді як позивачеві надане право лише щодо захисту своїх прав та інтересів у адміністративному суді у відповідності до норм ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України та Конституції України.

Є неспроможними і посилання позивача у позові на те, що придбання та подальша реалізація товару спричинила зміни у майновому стані платника, що вбачається з оборотно-сальдової відомості на рахунках 20.1,63.1, 31.1,оскільки вказані докази в порушення вимог ст.69-70 Кодексу адміністративного судочинства України до позову надані не були.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції неодноразово викликав позивача в судові засідання та пропонував надати докази реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, які вказані в акті перевірки, проте в судові засідання позивач без поважних причин свого представника не направив та доказів руху активів, отримання прибутку, використання товару у господарській діяльності не надав.

У відповідності до вимог ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 р. у справі №804/8895/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 березня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 10 березня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко