Постанова № 56311394, 03.03.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 р. Справа №818/140/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М., суддів: Прилипчука О.А., Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Кошкера І.А. № 49946774 від 27.01.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 818/2764/15, виданому 30.11.2015 р., про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 18.04.2015 р. про направлення на її адресу копії відповіді УПФУ м. Конотопі та Конотопському районі (з долученням розрахунку заборгованості в сумі 105,82 грн) на запит державного виконавця № 2084/11-В відповідно до законодавства. Свої вимоги мотивує тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду в добровільному порядку 19 грудня 2015 року нею подано заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. 04.02.2016 р. позивач отримала постанову старшого державного виконавця Кошкера І.А. ВП № 49946774 від 27.01.2016 р., якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 818/2764/15 від 30.11.2015 р. з підстави відсутності у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Державний виконавець у своїй постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження посилається на те, що у виконавчому документі не зазначено ідентифікаційний код боржника.

Позивач вважає, що на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а тому відмова відповідача у прийнятті до провадження виконавчого документа є неправомірною.

Крім того, відповідно до частини першої та пункту першого частини другої статті 11 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".

Тобто державним виконавцем не виконано законодавчо встановлений обов'язок приймати до виконання виконавчі документи та відкривати за ними виконавче провадження.

Таким чином, позивач вважає, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.01.2016 р. ВП № 49946774 порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження". Просить позов задовольнити.

У судове засідання позивачка не прибула, 22.02.2016 р. подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без її участі (а.с.12).

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У свою чергу, вимоги до виконавчого документа визначені в статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно якої у виконавчому документі зазначається, зокрема, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб). Відповідно до п. 3.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону державний виконавець враховує, зокрема, що відсутність коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду. У поданому позивачкою на примусове виконання виконавчому листі відсутній ідентифікаційний код боржника, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, відповідно, законні підстави для визнання незаконною та скасування оскаржуваної постанови відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. у справі № 818/2764/15 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, та зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 18.04.2015 щодо направлення на її адресу копії відповіді УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі (з долученням розрахунку заборгованості в сумі 105,82 грн) на запит державного виконавця № 2084/11-В відповідно до законодавства.

30.11.2015 р. за даною постановою видано виконавчий лист (а.с.8).

19.12.2015 р. ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про звернення постанови до примусового виконання.

27.01.2016 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. винесено постанову ВП № 49946774, якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 818/2764/15, виданого 30.11.2015 р. Сумським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 18.04.2015 р. про направлення на її адресу копії відповіді УПФУ м. Конотопі та Конотопському районі (з долученням розрахунку заборгованості в сумі 105,82 грн) на запит державного виконавця № 2084/11-В відповідно до законодавства (а.с.7).

На думку суду, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначені вимоги до виконавчого документа. При цьому пунктами 1, 2, 4, 5, 6 частини першої та частиною другою вказаної статті визначені обов'язкові вимоги до виконавчого документа. Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону передбачено, що у виконавчому документі повинні міститися дані, які ідентифікують особу боржника та стягувача, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Так, при винесенні постанови у справі № 818/2764/15 суду не були відомі дані щодо ідентифікаційного коду боржника, а тому суд, ухвалюючи постанову у справі про визнання бездіяльності Державної виконавчої служби України протиправною та зобов'язання її вчинити дії, не має законодавчо встановленого обов'язку зазначати такий код у постанові.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

За змістом статей 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У виконавчому документі зазначається, зокрема, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб), якщо він відомий суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 818/2764/15 від 30.11.2015 р. було відмовлено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону, а саме через невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону.

Проте суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Тобто даною статтею встановлено саме право стягувача зазначати ідентифікаційний код боржника, але не обов'язок. Посилання державного виконавця на відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, виконавчий документ, пред'явлений на виконання, відповідає встановленим вимогам та мав бути прийнятий державним виконавцем до провадження, отже вимоги позивача щодо визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. № 49946774 від 27.01.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 818/2764/15, виданому 30.11.2015 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.01.2016 у виконавчому провадженні № 49946774 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) Л.М. Опімах

Судді (підпис) О.А. Прилипчук

(підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 09 березня 2016 року.