Постанова № 56311154, 10.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/17229/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лісовська О.В.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.1832, Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст. 1832 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Проте, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою задовольнити адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 2), що підтверджується відповідним Посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 29 лютого 1996 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.8).

03 листопада 2015 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

ОСОБА_3 від 11 листопада 2015 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.7), враховуючи суперечливу інформацію в наданих Позивачем документах та не зазначення в Архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №1791/10963 від 02 жовтня 2015 року розшифрованих ініціалів Позивача йому відмовлено у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII), учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до п.1 частини першої ст. 55 Закону №796-XII, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 10 років.

Згідно з пп. 5 п. 2.1. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (надалі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з Військового квитку Позивача Серії НУ №8817912, Облікової картки до нього та Довідки Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області від 08.09.2015 року №4/13г, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.9, 11, 13), Позивач з 28.04.1986 року по 15.05.1986 року брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а із зазначеної Архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 02 жовтня 2015 року №179/1/10963 (надалі - Архівна довідка), копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.12), - Позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 29.04.1986 року (Наказ №1) по 15.05.1986 року (Наказ №17) з виїздом в зону (на об'єкти, населені пункти) для виконання робіт по завантаженню гелікоптерів мішками з піском та свинцем в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах с. Копачі, с. Чистогаловка 29, 30 квітня та 2, 3 травня.

У Маршрутному листі та Довідці Військової частини 01646 від 16 серпня 1993 року №338 та №337 відповідно, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.14, 15), зазначено, що Позивач брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 29.04.1986 року по 15.05.1986 року.

А як вбачається з ОСОБА_3, Позивачем до Заяви про призначення йому пенсії із зменшенням віку надано копії Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році категорії 2, Архівної довідки від 02.10.2015 року №179/1/10963, Довідки з військового комісаріату від 08.09.2015 року №4/132, Облікової картки, паспорту, Індивідуального ідентифікаційного номера, Трудової книжки, Військового квитка та інших документів.

Колегією суддів встановлено, що надані Позивачем зазначені документи дійсно містять суперечливу інформацію щодо дати, з якої ним виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року - 28 чи 29. Проте, ними підтверджується факт виконання Позивачем цих робіт з моменту аварії і до 1 липня 1986 року, що відповідно до вимог п.1 частини першої ст. 55 Закону №796-XII дає право особам на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку незалежно від кількості робочих днів.

Також, колегія суддів дійшла висновку, що посилання Відповідача на відсутність розшифровки в Архівній довідці ініціалів особи (ОСОБА_2), якій її видано, є формальною підставою для відмови Позивачу у призначенні йому пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Таким чином, Позивачем належним чином підтверджено його право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів Позивача і крім визнання відмови Відповідача протиправною та зобов'язання його призначити Позивачу пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно зі ст. 55 Закону №796-XII, зобов'язати Відповідача виплатити Позивачу зазначену пенсію з 03 листопада 2015 року.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Згідно з частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва в призначенні ОСОБА_2 пенсії із зменшенням пенсійного віку протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (код за ЄДРПОУ 26063541) призначити та виплатити ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію із зменшенням пенсійного віку з 03 листопада 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.