Постанова № 56311005, 03.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/31/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції в Закарпатській області в особі: заступника начальника управління Кейс С.Г. і начальника управління Слободянюк С.М., головного спеціаліста Молнар В.М., про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 3 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 9 березня 2016 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Укртрансінспекції в Закарпатській області в особі: заступника начальника управління Кейс С.Г. і начальника управління Слободянюк С.М., головного спеціаліста Молнар В.М. (далі - відповідач, управління Укртрансінспекції в Закарпатській області), яким просить:

- визнати протиправними дії управління Укртрансінспекції в Закарпатській області щодо здійснення розрахунку № 35 від 30.10.2015 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту від 30.10.2015 року № 006035 в сумі 632,70 Євро;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції в Закарпатській області від 23.11.2015 року № 029044 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2015 року транспортним засобом марки Рено-Преміум 440.19, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 було пройдено габаритно-ваговий контроль на автомобільній дорозі М-06 "Київ-Чоп", 756км+800м, сан."Карпати", за результатами якого, водію вказаного транспортного засобу ОСОБА_5 була видана роздруківка № 06151 на англійській мові з відтиском печатки ДАК "Автомобільні дороги України" ДП "Закарпатський облавтодор", довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.10.2015 року та акт № 006035 про перевищення т/з нормативних вагових параметрів та запропоновано продовжити рух по маршруту. 05.11.2015 року позивачем було отримано лист з управління Укртрансінспекції в Закарпатській області від 02.11.2015 року № 597-4/07.5-05/98-15 з розрахунком № 35 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 30.10.2015 року, підписані заступником начальника Кейс С.Г., у відповідності до якого, позивачу запропоновано сплатити 632,70 Євро в рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні. 28.11.2015 року позивачем було отримано лист з управління Укртрансінспекції в Закарпатській області від 23.11.2015 року № 7-2-01-641 з копією постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2015 року № 029044, підписані начальником Слободянюк С.М., у відповідності до якого, позивачу запропоновано сплатити 1700 гривень адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, за відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". В порушення ст.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, ні суб'єкт господарювання - позивач, ні його уповноважена особа про час і місце розгляду справи про порушення будь-яким чином не повідомлялись, що суттєво обмежило права позивача на присутність під час розгляду справи та дачу пояснень щодо фактичних обставин справи та доказів відсутності порушень з його боку. Враховуючи вищенаведені факти порушення відповідачем процедури (порядку) розгляду справи про порушення, а саме: позивач на розгляд справи не викликався, про день, час та місце проведення такого не повідомлявся, внаслідок чого його пояснення не заслуховувались, постанова № 029044 від 23.11.2015 року, яка є предметом оскарження не відповідає вимогам Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначених пунктами 26-27 є протиправною та підлягає скасуванню.

02.03.2016 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з необхідністю виїзду за межі області та у відповідності до ст. 122 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення (лист представника управління Укртрансінспекції в Закарпатській області від 10.02.2016 року), в яких в обґрунтування своєї позиції зазначив, що 02.11.2015 року управлінням Укртрансінспекції в Закарпатській області через Ужгородський поштамт було відправлено рекомендований лист із повідомленням про вручення адресоване ОСОБА_1 (запрошення на розгляд справи по Акту № 028952 від 30.10.2015 року). ОСОБА_1 мав з'явитися 23.11.2015 року до управління Укртрансінспекції в Закарпатській області для надання письмових пояснень та доказів про відсутність порушень автотранспортного законодавства, на розгляд якої останній не з'явився та клопотання про перенесення розгляду справи не подавав. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, а тому, начальником управління Укртрансінспекції в Закарпатській області Слободянюк С.М. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2015 року № 029044 за порушення ОСОБА_1 абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В судове засідання представник відповідача не з'явився, не повідомив суд про причини неприбуття, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, відтак, у відповідності до ст. 128 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновків про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року за № 2344 - III (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 2344) - цей Закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону 2344 встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2008 року за № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), та згідно п. 3 Порядку - органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (у тексті Порядку слово "Головавтотрансінспекція" в усіх відмінках замінено словом "Укртрансінспекція" у відповідному відмінку, згідно Постанови КМ України від 13.06.2012 року № 528, редакція діє з 22.06.2012 року).

Пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт"; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Характерною особливістю рейдових перевірок є те, що вони здійснюються не відносно автомобільного перевізника, тобто суб'єкта господарювання або власника транспортного засобу, а безпосередньо водія транспортного засобу, який ним керує на час проведення перевірки. Участь автомобільного перевізника чи власника транспортного засобу при проведенні рейдової перевірки не є обов'язковою, за винятком тих випадків, коли водій транспортного засобу і перевізник є однією особою. Разом з тим, при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст. 60 Закону, на підставі якої застосовуються штрафні санкції, відповідальність за вчинені порушення несе не водій, а автомобільний перевізник - суб'єкт господарювання.

Згідно ст. 1 Закону 2344, вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 року № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у пп.3 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, під час проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі міжнародного значення М06 "Київ-Чоп" 756км+800м, на підставі направлення на перевірку від 26.10.2015 року № 020294, посадовими особами управління Укртрансінспекції у Закарпатській області 30.10.2015 року було зупинено транспортний засіб марки RENAULT, д.р.н. НОМЕР_1 для проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також для проведення габаритно-вагового контролю. Під час проведення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки RENAULT, д.р.н. НОМЕР_1, посадовими особами управління Укртрансінспекції у Закарпатській області було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (чек зважування № 06151 від 30.10.2015 р. о 16:04 год.), встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме, перевищення загальної маси транспортного засобу - фактична 44,28 кг (дозволена 40 тонн), а також навантаження на строєну ось з одиночними шинами - фактична 26,13 кг (дозволена 22 тони). За результатами проведеної перевірки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.10.2015 року та Акт № 006035 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.10.2015 року, на підставі яких проведено Розрахунок № 35 від 30.10.2015 року плати за проїзд великовагових (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 632,70 євро.

У відповідності до п.31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 40 тон, здійснюється за спеціальними правилами.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно п.28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно ч.3 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

На підставі вищевикладеного, посадовими особами управління Укртрансінспекції в Закарпатській області було складено Акт № 028952 від 30.10.2015 року за порушення вимог автотранспортного законодавства ОСОБА_1 під час виконання внутрішніх перевезень вантажу (згідно ТТН № РН-3989 від 30.10.2015р.) із перевищенням вагових параметрів за відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами (вказаний акт засвідчений підписами державних інспекторів, які проводили рейдову перевірку, водій т/з ОСОБА_5 відмовився від підпису та будь-яких пояснень чи заперечень по факту виявлених правопорушень, тим самим трактуючи це фактично, як визнання наявності виявлених порушень).

Враховуючи те, що суб'єктом господарювання - власником автотранспортного засобу ОСОБА_1, у визначений п.31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні термін добровільно не сплачено нараховану плату за проїзд, управлінням Укртранспінспекції у Закарпатській області порушено справу про порушення вимог автомобільного законодавства.

Згідно пункту 26 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08.11.2006 року № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

02.11.2015 року управлінням Укртрансінспекції в Закарпатській області через Ужгородський поштамт було відправлено рекомендований лист із повідомленням про вручення адресоване ОСОБА_1 (запрошення на розгляд справи по Акту № 028952 від 30.11.2015р.).

ОСОБА_1 повинен був з'явитися 23.11.2015 року до управління Укртрансінспекції в Закарпатській області для надання письмових пояснень та доказів про відсутність порушень автотранспортного законодавства.

На розгляд справи 23.11.2015 року ОСОБА_1 не з'явився, клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку.

На підставі вищевикладеного, начальником управління Укртрансінспекції в Закарпатській області Слободянюк С.М. було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2015 року № 029044 за порушення ОСОБА_1 абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Управлінням Укртрансінспекції в Закарпатській області доведено дотримання вимог законодавства під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також проведення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки RENAULT, д.р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, за результатами якого проведено розрахунок плати за проїзд великовагових (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 632,70 євро. Начальником управління Укртрансінспекції в Закарпатській області правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2015 року № 029044 за порушення ОСОБА_1 абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та, як наслідок, вимоги позову не відповідають положенням законодавства та встановленими в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції в Закарпатській області в особі: начальника управління Кейс С.Г. і начальника управління Слободянюк С.М., головного спеціаліста Молнар В.М., про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті