Ухвала суду № 56310973, 23.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 363/5311/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Баличев М.Б. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Садівницьке товариство "Глядин" про визнання протиправними дії, визнання недійсними та скасування свідоцтва №4 від 23.05.2002 року про реєстрацію об'єднання громадян Садівницького товариства "Глядин", визнання недійсною державну реєстрацію Садівницького товариства "Глядин",-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Садівницьке товариство "Глядин", в якому просив:

- визнати протиправними дії Хотянівської сільської ради народних депутатів по видачі Свідоцтва № 4 від 23 травня 2002 року «Про реєстрацію об'єднання громадян Садівницьке товариство «Глядин»;

- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво № 4 від 23 травня 2002 року «Про реєстрацію об'єднання громадян Садівницьке товариство «Глядин», видане Хотянівською сільською радою народних депутатів;

- визнати недійсною державну реєстрацію Садівницького товариства «Глядин» (ідентифікаційний код 26191173);

- постановити рішення щодо припинення юридичної особи Садівницького товариства «Глядин» (ідентифікаційний код 26191173).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів, а тому застосував до спірних правовідносин положення частини 1 статті 100 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Строки звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 99 КАС України, згідно з якою адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, за приписами вищенаведених норм, суд, у випадку пропуску особою строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду лише за умови відсутності підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.

З наявних в справі доказів вбачається, що предметом спірних правовідносин є питання правомірності дій відповідача по видачі Свідоцтва № 4 від 23 травня 2002 року «Про реєстрацію об'єднання громадян Садівницьке товариство «Глядин», в частині проведення державної реєстрації Садівницького товариства «Глядин» (ідентифікаційний код 26191173).

За нормами чинного законодавства Садівницькі товариства за своєю правовою природою є обслуговуючими кооперативами і діють відповідно до Закону України "Про кооперацію".

Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003р. №1087-1У (з наступними змінами і доповненнями), Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

1 січня 2013 року набув чинності Закон України від 22 березня 2012 року N 4572-VI «Про громадські об'єднання», який визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань.

Статтею 3 Закон України «Про громадські об'єднання» визначено, що громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах членів Садівницького товариства «Сонячний» 16.04.2002 р. було прийнято Статут «Положення про Садівницьке товариство «Глядин», який 23.05.2002р. був затверджений виконкомом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області. В даний статус було включено відомості про створення у 2002 році Садівницького товариства «Сонячний», яке здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій рішенням Хотянівської сільської ради від 24.05.2001 року у безстрокове користування для організації колективного саду загальною площею 24,4 га, розташованого в с. Хотянівка масив «Світанок», Вишгородського району, Київської області.

За твердженням представника позивача, з 17 червня 2003 року позивач ОСОБА_2 є членом Садівницького товариства «Глядин», що підтверджується наявною в справі копією книжки садівника (а.с. 41), однак про порушення своїх прав, свобод та інтересів останній дізнався лише 15 жовтня 2015 року, тобто з моменту надходження на адресу Садівницького товариства «Глядин» листа Архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 04.08.2015р. № 01-59/438.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що суд першої інстанції фактично обмежив право позивача як члена Садівницького товариства «Глядин» на оскарження дій відповідача по здійсненню державної реєстрації зазначеного товариства, оскільки позивач до жовтня 2015 року не знав та не міг знати про існування обставин, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Однак вказане, на думку колегії суддів, не може свідчити про необізнаність позивача в частині порушення його прав, свобод та інтересів при здійсненні державної реєстрації об'єднання громадян Садівницьке товариство «Глядин», оскільки ОСОБА_2 за твердженням його представника є членом Садівницького товариства «Глядин» саме з 17 червня 2003 року, а тому мав достатньо часу скористатися своїм правом на отримання відповідної інформації стосовно державної реєстрації об'єднання громадян Садівницьке товариство «Глядин».

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення вірно застосував положення чинного законодавства з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року не вбачає.

Згідно п.1 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Т.Р. Вівдиченко І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено 29.02.16р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Вівдиченко Т.Р.