Постанова № 56310943, 03.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Справа № 808/4241/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді А.В. Сіпаки

при секретарі судового засідання І.С. Горбовій,

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Воронкова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_3

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.01.2015 № 0001991702 щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 97920 грн., у тому числі основний платіж 78200 грн. та штрафні (фінансові) санкції 19720 грн. Крім того, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкову вимогу відповідача від 15.04.2015 № 801-23.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від отримання доходу у вигляді додаткового блага та неподання податкової декларації за 2013 рік, на підставі якої складено Акт від 19.01.2015 № 7/1702/2521311879, у висновках якого зазначено порушення вимог чинного податкогвого законодавства, у звязку з чим занижено суму податку на доходи фізичних осіб у сумі 78200 грн. Позивач із вказаними порушеннями не згоден, у звязку з чим просить позов задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що у звязку з виконанням банком-кредитором ПАТ «Укрсиббанк» вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України ОСОБА_3 самостійно зобовязаний був сплатити податок з таких доходів у строки встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України та відобразити їх у річній податковій декларації. Оскільки позивач на момент складання Акту перевірки податок на доходи фізичних осіб не сплатив, тому податкове повідомлення-рішення та податкова вимога винесені правомірно. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі наказу № 4 від 05.01.2015, на підставі п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за пееріод з 01.01.2013 по 31.12.2013 ФО ОСОБА_3, зарезультатами якої складено Акт від 19.01.2015 № 7/1702/2521311879.

Перевіркою встановлено наступні порушення: абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу україни, у звязку з чим визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 78200 грн.; п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме не надано податкову декларацію про отримані доходи за 2013 рік.

На підставі Акту перевірки від 19.01.2015 № 7/1702/2521311879 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.01.2015 № 0001991702 у сумі 78200 грн. за основним платежем, 19720 грн. - за штрафними санкціями, всього у розмірі 97920 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

В силу п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до змісту повідомлення про анулювання боргу від 10.10.2013 АТ «УкрСиббанк» прийняв рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_3, що станом на 10.10.2013 станоить 55852,68 дол. США, що складає 446430,47 грн. по курсу НБУ станом на 10.10.2013, штрафні санкції у сумі 15289,54 грн.

Так, відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З урахуванням зазначених вище норм ПК України обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов :

- отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

За змістом пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Судом встановлено, що згідно листа АТ "УкрСиббанк" від 03 грудня 2015 року, загальна сума анульованої заборгованості по кредитному договору № 11117330000 від 20.02.2007 склала 461720,01 грн., яка складається з наступних сум анульованої заборгованості: тіло кредита 55575,34 дол. США, що по курсу НБУ на дату анулювання складає 444213,69 грн.; нараховані відстки 277,354 дол. США, що по курсу НБУ на дату анулювання складає 2216,78 грн.; штрафні санкції - 15289,54 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_3 був поінформований АТ "УкрСиббанк", що згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є його доходом, отриманим як додаткове благо, тому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, однак позивач всупереч вказаній нормі, не відобразив у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік отримання додаткового блага у сумі 444213,69 грн., то ОСОБА_3 занижено значення загального річного оподатковуваного доходу, а отже податкове повідомлення-рішення є правомірним в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 94220 грн., розрахунок якої здійснено відповідно листа відповідача від 22.01.2016 № 360/8-22-17-02.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що на виконання умов кредитного договору ОСОБА_3 тримав 85000 дол. США, а сплатив банку суму у розмірі 94091,66 дол. США, оскільки надані на виконання ухвали суду про витребування доказів документи банком не підтвердили даний факт та підтверджують правомірну позицію відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 94220 грн.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкової вимоги від 15.04.2015 № 801-23 слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було узгодженим, узгоджена сума податкових зобовязань у встановлений законодавством строк сплачекна не була, вона набула статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК Україїни передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином у звязку з тим, що позивачем не доведено протипавність винесення податкового повідомлення-рішення в частині суми 94220 грн., то суд приходить до висновку, що податкова вимога від 15.04.2015 № 801-23 у розмірі 94220 грн. також не підлягає скасуванню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001991702 від 31.01.2015, прийняте Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС України у Запорізькій області в частині нарахування ОСОБА_3 грошового зобов'язання у розмірі 3 299 грн. 27 коп.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Запорізькій області від 15.04.2015 №801-23 в частині грошового зобов'язання у розмірі 3299 грн. 27 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_3 з бюджетних асигнувань Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака