Постанова № 56310871, 24.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ 810/5283/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛКОР"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинськлму районі Головного управління ДФС у Київській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛКОР" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача, які полягають у внесені змін на підставі Акта перевірки № 285/10-13-22-05/38559746 від 01.09.2015 в електронній базі даних АІС «Податковий блок» є протиправними, оскільки зміна показників може проводитись лише за наслідками прийнятого податкового повідомлення-рішення, а також на підставі даних задекларованих платником податків у податкових декларація з податку на додану вартість. Позивач вважає, що така зміна показників порушує його інтереси та права, а дії податкового органу по коригуванню показників породжують негативні наслідки як для позивача так і для його контрагентів, а тому звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні 24.02.2016 представник відповідача позову не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що контролюючим органом жодних податкових повідомлень-рішень не приймалось, а внесення до електронної бази даних інформації, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу з виконання обов’язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Позивач був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судового засідання. Надіслав до суду повідомлення вх. 3167 від 24.02.2016, відповідно до якого просив розглядати справу за його відсутності, у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 24.02.2016 вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛКОР", ідентифікаційний код 38559746, зареєстроване як юридична особа 18.02.2013, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ № 992854 (а.с.216).

Як платник податків, позивач перебуває на обліку у ДПІ у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області відповідно до наказу від 18.08.2015 № 736 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а.с.10) та на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з 18.08.2015 по 23.08.2015 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "КОМПАНІЯ ЕЛКОР", (код за ЄДРПОУ 38559746) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «Епіцентр К» (код за ЄДРПОУ 32490244), КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (код за ЄДРПОУ 31958324), ПрАТ «Нова Лінія» (код за ЄДРПОУ 30728887), ТОВ «Вів Електромонтаж» (код за ЄДРПОУ 33643686), ТОВ «БК «Укркомплексбуд» (код за ЄДРПОУ 35703778) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, ТОВ «Епіцентр К» (код за ЄДРПОУ 32490244), КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (код за ЄДРПОУ 31958324), ПрАТ «Нова Лінія» (код за ЄДРПОУ 30728887), ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» (код за ЄДРПОУ 4012750) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, ПрАТ «Нові Лінія» (код за ЄДРПОУ 30728887), КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (код за ЄДРПОУ 31958324), ТОВ «Епіцентр К» (код за ЄДРПОУ 32490244), ТОВ «БК «ЗЗБК №1» (код за ЄДРПОУ 38979107) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 та контрагентами-постачальниками відповідних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки складено Акт № 285/10-13-22-05/38559746 від 01.09.2015, яким встановлено порушення, а саме відсутність об’єктів, які підлягають під визначення статей 135, 138, 185, 187, 198, 201 Податкового кодексу України 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями).

Як зазначає позивач у позові, на підставі Акта перевірки № 285/10-13-22-05/38559746 від 01.09.2015 відповідачем було внесено зміни до електронної бази даних АІС «Податковий блок».

Також позивач у позовній заяві наголошує, що за наслідками проведеної перевірки, оформленої Актом № 285/10-13-22-05/38559746 від 01.09.2015 (а.с. 12-203) податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не приймалось.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи, що такі дії породжують негативні наслідки для товариства та його контрагентів, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; добросовісно; розсудливо тощо

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Пунктом 61.1 статті 61 цього Кодексу передбачено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпунктів 62.1.2., 62.1.3. способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, а також здійснення такого контролю шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно абзацу першого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772, зазначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт про результати проведення перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, чи було спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 71 Податковий кодекс України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Положенням підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що у цьому Кодексі поняття податкова інформація - вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2658-XII, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації, яка відображена в акті, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України суд дійшов такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку безпосереднє викладення ДПІ суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку платника податків порушень податкового законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту.

Внесення податковим органом до електронної бази інформації, вказаної в акті є службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. При цьому, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

У свою чергу, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкового органу і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі № 21- 511а14.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, беручи до уваги викладене та враховуючи ту обставину, що дії відповідача по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки позивача не визнані протиправними в установленому законом порядку, а внесена в базу службова інформація не має відповідних правових наслідків для відповідача, оскільки жодних податкових повідомлень-рішень відповідачем не приймалось, цей адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 94 кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не понесенно судових витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.