Постанова № 56310767, 24.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року 13 год. 45 хв. Справа № 808/8895/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника першого та другого відповідачів Коваленко І.М.

представника третього відповідача Нечепуренко В.В.

представників третіх осіб Борзенко Г.В., Тінковій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області

треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУМВС України в Запорізькій області або перший відповідач), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУ Національної поліції в Запорізькій області або другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1) визнати протиправним наказ № 436 о/с від 05.11.2015, виданий начальником ГУМВС України в Запорізькій області в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за скороченням штатів;

2) скасувати наказ № 436 від 05.11.2015, виданий начальником ГУМВС України в Запорізькій області в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ;

3) поновити позивача на посаді помічника начальника районного відділу - оперативного чергового Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВ України в Запорізькій області з 06.11.2015;

4) зобов'язати ГУМВС України в Запорізькій області розглянути рапорт позивача про звільнення за пунктом 64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в поліції;

5) зобов'язати ГУ Національної поліції в Запорізькій області прийняти відповідну заяву та розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про національну поліцію», у ГУ Національної поліції в Запорізькій області та видати відповідний наказ з цього приводу;

6) визнати період часу невиконання позивачем службових обов'язків вимушеним прогулом;

7) стягнути з ГУМВС України в Запорізькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу;

8) стягнути з ГУМВС України моральну шкоду у сумі 25000 грн.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач вказує на те, що він виявляв бажання працювати в Національній поліції України, рапортів чи заяв щодо небажання працювати в Національній поліції України не подавав, при звільненні йому не пропонувалась інша посада, його згода щодо переведення на службу до лав Національної поліції України не запитувалась. Позивач вважає, що ГУ Національної поліції в Запорізькій області є правонаступником ГУМВС України в Запорізькій області. Також зазначає, що про своє звільнення дізнався з отриманого 11.10.2015 поштою листа під час находження на лікарняному. В день його звільнення належним чином оформлена трудова книжка на руки видана не була. Зазначеними діями позивачу спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 25000 грн. (5-11, 38-40)

При судовому розгляді як третій відповідач залучене Запорізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - третій відповідач або ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області), структурним підрозділом якого є Шевченківський районний відділ ЗМУ ГУМВ України в Запорізькій області, та у зв'язку із заявленою позовною вимогою про стягнення моральної шкоди як треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучені Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (а.с. 107, 160).

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити та надали пояснення, кожен окремо, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник першого та другого відповідачів позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає, що звільнення позивача відбулось згідно з діючим законодавством.

Представник третього відповідача позов також не визнала, просила у його задоволенні відмовити.

Представники третіх осіб пояснили порядок здійснення розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, яким є перший відповідач, з якого позивач просить стягнути завдану моральну шкоду, у разі задоволення позовних вимог в цій частині.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 12.12.1995 та мав спеціальне звання капітана міліції, що підтверджується його послужним списком (а.с. 79-85).

З 07.10.2014 по 06.11.2015 позивач перебував на посаді помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області № 436 о/с від 05.11.2015 «По особовому складу» згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 59).

Як підстава в наказі зазначені подання начальника Шевченківського РВ ЗМУ від 05.11.2015, рапорт ОСОБА_1 від 15.10.2015.

Зі змісту подання начальника Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2015 вбачається, що 15.10.2015 позивачем подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ України за власним бажанням, та у зв'язку з відсутністю інформації про прийняття його на службу до поліції пропонувалось звільнити помічника начальника районного відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції ОСОБА_1 за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 (а.с. 77-78).

Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення позивач, який мав спеціальне звання капітана міліції, відноситься до середнього начальницького складу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 8 Положення, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, у тому числі, у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

Підстави звільнення зі служби в запас осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу (з постановкою на військовий облік), визначені пунктом 64 Положення, зокрема підпункт «г» якого передбачає звільнення через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Верховною Радою України 02.07.2015 прийнято Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII, який опублікований газеті «Голос України» 06.08.2015 № 141 -142, та набрав чинності 07.11.2015 (далі - Закон №580-VIII).

Пунктом 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII визначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Закон №580-VIII опублікований за 3 місяці до дня звільнення позивача, що відповідає вимогам статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо необхідності попередження працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

У даному випадку Закон № 580-VIII, який регламентує порядок звільнення з публічної служби в органах внутрішніх справ, є спеціальним законом, тому визначений у ньому спосіб попередження про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів шляхом опублікування цього Закону не потребував подальшого персонального попередження кожного працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 10 цього ж Розділу, працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як вбачається з подання начальника Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2015, яке вносилось на звільнення позивача, 15.10.2015 ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ України за власним бажанням, інформація про прийняття його на службу до поліції відсутня (а.с. 77-78).

Відповідно до наданої представником першого відповідача копії рапорту ОСОБА_1, 15.10.2015 позивачем на ім'я начальника ГУМВС України в Запорізькій області подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, який погоджений начальником Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, начальником сектору кадрового забезпечення Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області та начальником штабу Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с. 95).

Підпунктом «ж» пункту 64 Положення визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

При цьому, відповідно до пункту 68 Положення, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Враховуючи, що рапорт про звільнення позивачем подано 15.10.2015, поданий рапорт не визначав поважність причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з 06.11.2015 у зв'язку зі скоренням штатів за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення, як це передбачено пунктами 8-11 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» є правомірним.

Доводи позивача про те, що ГУМВС України в Запорізькій області в установленому порядку не ліквідовано та не припинено, а також про те, ГУ Національної поліції в Запорізькій області є його правонаступником, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до статі 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється та припиняється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права, встановлюється Конституцією України та законом.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України, правом ліквідовувати юридичну особу наділений суб'єкт її створення.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Відповідно до частини 1 статті 13 цього ж Закону, територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі ГУМВС України в Запорізькій області та ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області без визначення правонаступників, а також утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, у тому числі ГУ Національної поліції в Запорізькій області.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Таким чином, ліквідація не передбачає перехід прав та обов'язків юридичної особи.

Враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, правонаступники ГУМВС України в Запорізькій області та ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області відсутні.

Перебування ГУМВС України в Запорізькій області та ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області в стані припинення за рішенням засновників підтверджується Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 149-150).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Запорізькій області» від 30.10.2015 № 1313 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 24.11.2015 № 1497) Головою ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області затверджений тимчасово виконуючий обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області генерала поліції третього рангу Ольховського В.І. (а.с. 55-56).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про організаційно штатні питання» від 06.11.2015 № 1388 скорочені всі штати ГУМВС України в Запорізькій області (а.с. 60-61).

Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці подана ГУМВС України в Запорізькій області 07.09.2015 (а.с. 71-76).

Доводи позивача про те, що він намір проходити службу в Національній поліції України про що подавав відповідний рапорт, а також відкликав раніше поданий рапорт про звільнення від 15.10.2015, суд вважає необґрунтованими.

Як вбачається з копії рапорту позивача про не розгляд його рапорту від 15.10.2015 про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з прийняттям ним рішення про переведення до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області, на якому дата його написання зазначена як 03.11.2015, зазначений рапорт зареєстрований в ГУМВС України в Запорізькій області 10.11.2015, тобто після прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 94).

Надана позивачем копія рапорту від 29.10.2015 про призначення його на посаду оперуповноваженого карного розшуку Кушугумського селищного відділення міліції Запорізького РВ ГУМВС в Запорізькій області, увільнивши із займаної посади, містить відомості про погодження переведення ОСОБА_1 начальником Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, начальником штабу Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, начальником сектору кадрового забезпечення Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, начальником Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області, начальником чергової частини ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, начальником відділу кадрового забезпечення ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, заступником начальника штабу ГУМВС України в Запорізькій області та заступником начальника управління карного розшуку (а.с. 147).

Натомість, відповідно до наданих позивачем копії опису вкладення до поштового відправлення та копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, рапорт про переведення, а також рапорт про не розгляд рапорту від 15.10.2015 направлені поштою до ГУМВС України в Запорізькій області лише 06.11.2015 та отримані першим відповідачем 09.11.2015 - після прийняття наказу про звільнення позивача, що не може свідчити про його бажання проходити подальшу службу та відкликання раніше поданого рапорту про звільнення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що протягом визначеного Законом України «Про національну поліцію» тримісячного строку від дня опублікування цього Закону, що є попередженням про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів, позивач не прийнятий на службу в поліцію, та навпаки подав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення, як це передбачено пунктами 8-11 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» прийнятий правомірно, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача проте, що він звільнений у період тимчасової непрацездатності, оскільки відповідно до пункту 11 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.

За вказаних обставин суд приходить до висновку що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу № 436 о/с від 05.11.2015 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за скороченням штатів, а також похідні від них позовні вимоги про поновлення на посаді, визнання періоду часу невиконання службових обов'язків вимушеним прогулом, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню заявлені вимоги про зобов'язання ГУМВС України в Запорізькій області розглянути рапорт позивача про звільнення за пунктом 64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленим бажання проходити службу в поліції, оскільки такий рапорт позивачем не подавався, доказів цього позивачем не надано.

Позовні вимоги про зобов'язання ГУ Національної поліції в Запорізькій області прийняти відповідну заяву та розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про національну поліцію», у ГУ Національної поліції в Запорізькій області та видати відповідний наказ з цього приводу суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, заява позивача від 06.11.2015 про прийняття на службу до поліції, яка подавалась тимчасово виконуючому обов'язки начальника ГУ Національної поліції України в Запорізькій області, надійшла до ГУ Національної поліції в Запорізькій області 04.12.2015, що підтверджується штампом про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с. 96).

Зазначена заява була розглянута, про що позивачу надана відповідь з роз'ясненнями, що в Запорізькій області відбір до Національної поліції України не оголошений, окрім відбору анкет до патрульної поліції, який проходив з 10.10.2015 по 02.11.2015 (а.с. 98).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша