Постанова № 56310577, 02.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 березня 2016 р. № 820/11946/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Кир»янової І.М., Мірошниченко В.В.

відповідача - Краніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС № 0000074000 від 04.08.2015 року.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення - рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник проти позову заперечував, вказав, що винесене податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ" з дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток за грудень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 38/28-09-40-14/00165712 від 21.07.2015 року, згідно висновків якого контролюючим органом встановлені порушення ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ" вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов'язань по авансовим внескам з податку на прибуток за грудень 2014 року по строку сплати 30.12.2014 року з затримкою на 27 днів (з 31.12.2014 року по 26.01.2015 року) до дати прийняття та проведення рішення про розстрочення податкового боргу від 27.01.2015 року.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000074000 від 04.08.2015 року, згідно якого до позивача застосовано штраф за платежем: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10% в сумі 173039,90 грн.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників зі скаргою № 1748 від 12.08.2015 року (а.с. 39-42).

Рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 23024/10/28-10-10-4-33 від 13.10.2015 року податкове повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС № 0000074000 від 04.08.2015 року - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 43-47).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з повторною скаргою № 2332 від 23.10.2015 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС № 0000074000 від 04.08.2015 року та Рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 23024/10/28-10-10-4-33 від 13.10.2015 року (а.с. 48-52).

Рішенням Державної фіскальної служби України № 26532/6/99-99-10-01-02-25 від 14.12.2015 року податкове повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС № 0000074000 від 04.08.2015 року та Рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 23024/10/28-10-10-4-33 від 13.10.2015 року - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 53-56).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтями 33, 34 Податкового кодексу України визначено види податкових періодів, що застосовуються при визначенні розміру податкових зобов'язань платника, серед яких зазначається і місячний податковий період.

Згідно п. 49.18.1 ст. 49 ПК України податкова декларація за період, що дорівнює календарному місяцю подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

З огляду на викладене, граничним строком сплати авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2014 року є 30.12.2014 року.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, незалежно від причини несвоєчасної сплати платником узгодженої суми грошового зобов'язання, такий платник зобов'язаний сплатити суму штрафу, розмір якого визначається в залежності від терміну прострочення.

Судом встановлено, що ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ" 10.02.2014 подано до СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, у якій визначено розмір авансових внесків з податку на прибуток, який підлягає сплаті протягом березня 2014 року - лютого 2015 року в сумі 1730399,00 грн. (а.с. 21-23).

ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ" 27.01.2015 року звернулось до контролюючого органу із заявою про розстрочення податкового боргу № 175, в якій просив розстрочити податковий борг по авансовому внеску з податку на прибуток у сумі 1730399,00 грн., строк сплати якої вже минув, на строк до 28.12.2015 року.

Рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №5 від 27.01.2015 року надано розстрочення сплати податкового боргу по авансовому внеску з податку на прибуток у сумі 1730399,00 грн.

Також, між контролюючим органом та позивачем укладено Договір про розстрочення податкового боргу № 4 від 27.01.2015 року.

Із матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що 27.03.2015 року ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ" погашено заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток за рахунок переплати, яка виникла внаслідок проведення зменшення платником самостійно основного платежу, відповідно до поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за № 9081491784 від 02.03.2015 року та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за № 9081609900 від 12.03.2015 року.

Як вже встановлено судом, за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "СВІТЛО ШАХТАРЯ" вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов'язань по авансовим внескам з податку на прибуток за грудень 2014 року по строку сплати 30.12.2014 року з затримкою на 27 днів (з 31.12.2014 року по 26.01.2015 року) до дати прийняття та проведення рішення про розстрочення податкового боргу від 27.01.2015 року.

Щодо посилань позивача у позовній заяві про те, що станом на 30.12.2014 року на особовому рахунку позивача враховувалось позитивне сальдо розрахунків з бюджетом з податку на прибуток в сумі 2622986,13 грн., у зв'язку із чим контролюючий орган, керуючись положеннями ст. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, повинен був самостійно без будь - якої заяви платника податку здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу на прибуток, чого неправомірно не вчинив, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно витягу з інтегрованої картки платника податку на прибуток судом встановлено, що станом на 06.11.2014 року у позивача обліковувалась переплата в розмірі 2622986,13 грн.

Суд вказує, що відповідно до пп.14.1.115 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пп. 17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Також, відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру /триманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.,

А відповідно до п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, на думку суду, позивачем не дотримано усіх умов повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, оскільки у встановлений строк не звернувся до контролюючого органу із заявою про перерахування надмірно сплачених грошових зобов'язань, яка за змістом відповідає вимогам ст. 43 ПК України, а тому суд вважає безпідставними посилання позивача про те, що контролюючий орган повинен був самостійно без будь - якої заяви платника податку здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу на прибуток.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що позивач звернувся до контролюючого органу з заявою про розстрочення сплати податкового боргу по авансовому внеску з податку на прибуток у сумі 1730399,00 грн. лише 27.01.2015 року, тоді як граничним строком сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання є 30.12.2014 року, у зв'язку із чим контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції за період з 31.12.2014 року до дати прийняття та проведення рішення про розстрочення податкового боргу, а тому суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Суд зазначає, що частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09 березня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко