Постанова № 56310527, 29.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1735/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

від відповідача - Горбенка Є.С.,

та третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2015 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Третя особа), про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

05 лютого 2016 року до суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що проходить службу в органах внутрішніх справ.

Згідно довідок про безпосередню участь особи у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 12.08.2015 № ВДЗ/8826/А та від 19.01.2015 № ВДЗ/1348/А у періоди з 22.07.2014 по 30.09.2014 та з 01.10.2014 по 12.08.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

24.12.2015 отримав від Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області довідку від 24.12.2015 № 54/16834 про нарахування та виплату грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 01.07.2014 по 30.11.2015.

За період жовтень - грудень 2014 року винагорода за участь в антитерористичній операції не нараховувалась.

З посиланням на порушення Відповідачем норм Конституції України, Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», Позивач просить суд стягнути з Відповідача за період жовтень - грудень 2014 року винагороду у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 року - 6464,64 грн, за листопад 2014 року - 6764,16 грн, за грудень 2014 року - 7263,36 грн, загальна сума - 20492,16 грн.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що подав заперечення (а.с.107-108), просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014. Однак оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним (а.с. 125).

З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 26 серпня 1996 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в Сєвєродонецькому МВ ГУМВС України у Луганській області, що підтверджується інформацією, зазначеною в трудовій книжці (а.с. 44).

Данині обставини визнано сторонами.

Згідно до статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону). Крім того, відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам необхідно враховувати, що згідно зі статті 21 Кодексу законів про працю України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Сєвєродонецькому МВ ГУМВС України у Луганській області, саме цей орган внутрішніх справ є належним відповідачем у справі.

Відповідно до інформації, зазначеній в наказах першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98 (а.с. 62-64) та від 07.06.2015 № 158 (а.с. 65-67), Позивач в періоди з 22.07.2014 по 30.09.2014 та з 01.10.2014 по 12.08.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Зазначені дані кореспондуються з інформацією, яка міститься у довідках ГУМВС України у Луганській області від 19.01.2015 № ВДЗ/1348/А та від 12.08.2015 № ВДЗ/8826/А про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданих на підставі (а.с. 5, 6).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Постанова №158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанова № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд критично оцінює посилання Відповідача на видачу наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 по закінченню бюджетного періоду, що в свою чергу начебто позбавило можливості зареєструвати кредиторську заборгованість з виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно із вимогами статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.

З інформації зазначеній в довідці від 24.12.2015 № 54/16834, виданій Позивачу Сєвєродонецьким міським відділом ГУМВС України у Луганській області, судом встановлено, що грошове забезпечення Позивача у жовтні 2014 року становило 6464,64 грн, у листопаді 2014 року - 6764,16 грн, у грудні 2014 року - 7263,36 грн, при цьому у жовтні, листопаді та грудні 2014 року винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції Позивачеві не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 7).

Оскільки інформацією, зазначеною в довідках ГУМВС України у Луганській області від 19.01.2015 № ВДЗ/1348/А, від 12.08.2015 № ВДЗ/8826/А, підтверджується право Позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період жовтень - грудень 2014 року Сєвєродонецьким МВ ГУМВС України у Луганській області не нараховувалась та не виплачувалася, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги та стягнути з Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області на користь Позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період жовтень - грудень 2014 року у загальному розмірі 20492,16 грн, в тому числі за жовтень 2014 року - 6464,64 грн, за листопад 2014 року - 6764,16 грн, за грудень 2014 року - 7263,36 грн.

Суд не приймає посилання представника Відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 2 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області від 24.12.2015 № 54/16834, грошове забезпечення Позивача у жовтні 2014 року становило 6464,64 грн, у листопаді 2014 року - 6764,16 грн, у грудні 2014 року - 7263,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Відповідача на користь позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме за жовтень 2014 року у розмірі 6464,64 грн.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29 лютого 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити повністю.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (код ЄДРПОУ 08670711, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період жовтень - грудень 2014 року у загальному розмірі 20492 (двадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 16 копійок, в тому числі - за жовтень 2014 року - 6464 (шість тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 64 копійки, за листопад 2014 року - 6764 (шість тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 16 копійок, за грудень 2014 року - 7263 (сім тисяч двісті шістдесят три) гривні 36 копійок.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме за жовтень 2014 року в розмірі 6464 (шість тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 64 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 09 березня 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін