Постанова № 56310485, 01.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 808/4143/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді А.В. Сіпаки,

при секретарі судового засідання І.С. Горбової,

за участі представників сторін

позивача ОСОБА_1

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача стосовно донарахування податкового боргу з орендної плати за землю, скасувати податкове повідомлення-рішення № 10577-17 про донарахування податкового боргу ОСОБА_1 з орендної плати за землю у розмірі 33896,10 грн. та скасувати податкову вимогу № 16016-17 від 02.09.2014 про донарахування ОСОБА_1 орендної плати за землю у розмірі 33896,10 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що 12.05.2015 Запорізьким окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 808/2042/15 за адміністративним позовом Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, якою позов задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 33896,10 грн. Стверджує, що позивачем не укладались будь-які договори оренди земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Східна,3. Крім того, зазначив, що наданий представником відповідача договір № 5 оренди землі від 18.06.2011 є недійсним, оскільки він не пройшов державну реєстрацію та надана в оренду земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить фізичній особі ОСОБА_2. Наголосив на тому, що після прийняття рішення Новоданилівською сільською радою Оріхівського району від 16.06.2011 № 05 про передачу земельної ділянки для ведення садівництва в оренду звернувся до землевпорядної організації за виготовленням технічної документації та було встановлено, що земельна ділянка, яка планувалася надатися в оренду позивачу належить до земель охоронної зони залізниці та знаходиться у власності Придніпровської залізниці. У зв'язку з тим, що позивач вказаною земельною ділянкою не користувався, договір оренди земельної ділянки у встановленому порядку не зареєстрований, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що ФОП ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку загальною площею 8000 кв.м., розташовану за адресою: м. Оріхів, вул. Привокзальна, 1 (за межами населеного пункту), отриману у тимчасове користування для ОСГ на підставі договору оренди від 18.06.2011 № 5. Згідно з інформацією Новоданилівської сілької ради Оріхівського району Запорізької області позивач використовує зазначену земельну ділянку для ОСГ. Згідно даних земельного кадастру базова вартість земель міста становить 72,30 грн., зональний коефіцієнт (Км2) - 0,75, сукупний локальний коефіцієнт (Км3) - 0,885, коефіцієнт функціонального призначення (Кф) - 2,5, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. з врахуванням Км2, Км3, Кф та з врахуванням коефіцієнта індексації (Кі) станом на 01.01.2014 - 141,41 грн. На підстав наданої Новоданилівською сількою радою інформації відповідачем розраховано до сплати позивачем орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 № 10577-17 про сплату орендної плати з фізичних осіб у сумі 33938,40 грн. (8000 кв.м. х 141,41 грн. х 3%). Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку позивача, проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наданої Новоданилівською сільською радою інформації про перелік орендарів по Новоданилівській сільській раді станом на 01.07.2014 (фізичні особи) гр. ОСОБА_1 здійснений розрахунок суми заборгованості перед бюджетом платника податків ФОП ОСОБА_1 станом на 17.02.2015.

27.06.2014 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 10577-17 про нарахування податкового зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб у розмірі 33938,40 грн.

Крім того, 02.09.2014 відповідачем була винесена податкова вимога форми «Ф» № 16016-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 01.09.2014 становить 34184,64 грн.

Судом встановлено, що згідно рішення № 05 Новоданилівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 16.06.2011 гр. ОСОБА_1 було виділено на умовах оренди земельну ділянку площею 0,8 га, що розташована в межах сільської ради.

18 червня 2011 року ОСОБА_1 (орендар) уклав договір оренди землі № 5 з Новоданилівською сільською радою Оріхівського району Запорізької області (орендодавець), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площею 0,8 га.

Даний договір зареєстровано в Книзі реєстрації договорів Новоданилівської сільської ради 26.06.2011, що підтверджується відповідною відміткою на договорі оренди землі.

Судом також встановлено, що позивачем 20.02.2014 було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій задекларовано до сплати 577,04 грн. річної суми орендної плати за земельну ділянку площею 0,1096 га.

Крім того, позивач являється власником земельної ділянки площею 0,1215 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Податковий орган, обґрунтовуючи відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, посилається лист Новоданилівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, яким на адресу відповідача надіслана інформація про перелік орендарів по Новоданилівській сільській раді станом на 01.07.2014 (фізичні особи) (копія долучена до справи).

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Враховуючи те, що принцип економічної обґрунтованості справляння плати за землю як майнового податку полягає у покладенні обов'язку з його сплати на особу, яка має юридичну можливість отримувати прибуток від використання землі, тобто обов'язок із сплати, зокрема, орендної плати пов'язується саме з фактичним отриманням особою права користування земельною ділянкою, рішенням Новоданилівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 16.06.2011 № 05 підтвеерджується фактичне користування позивачем спірною земельною ділянкою та покладає на нього обов'язок із сплати орендної плати.

Загальна площа орендованої земельної ділянки по вул. Привокзальній 1 а складає 8000 кв.м. Ставка податку за зазначену земельну ділянку для позивача дорівнює: 8000кв.м. х 141,41 грн. х 3%.

Отже, донарахування сум податку суд вважає законним та обґрунтованим.

Суд також не погоджується з доводами позивача про відсутність у нього законодавчо визначеного обов'язку щодо сплати земельного податку, оскільки оформлення права власності, або права користування земельною ділянкою може тривати досить довгий час, а власник чи користувач нерухомості, фактично користуючись земельною ділянко, має сплачувати за неї земельний податок.

Суд не бере до уваги посилання позивача на той факт, що надана в оренду земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить фізичній особі ОСОБА_2 та те, що земельна ділянка, яка планувалася надатися в оренду позивачу належить до земель охоронної зони залізниці та знаходиться у власності Придніпровської залізниці, оскільки такі твердження позивачем документально в судовому засіданні та під час розгляду справи не доведені.

Щодо правомірності винесення оскаржуваної податкової вимоги слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У відповідності до п.п.56.1, 56.2 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

У зв'язку із непроведенням позивачем оплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2014 року № 10577-17 відсутні підстави для скасування податкової вимоги № 16016-17 від 02.09.2014 року.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено та підтверджено долученими до справи доказами правомірність нарахування податковим органом позивачу у справі земельного податку, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014 року № 10577-17 та скасування податкової вимоги № 16016-17 від 02.09.2014 у повному обсязі у суду відсутні, як і відсутні підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо донарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака