Рішення № 5630884, 13.08.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2009 р. Справа № 17/225/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 07 191/08 10 від 28.11.2008 року;

від відповідача не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/225/09

За позовом відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м. Львів, вул. Пластова, 1 (поштова адреса: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72) ,

До фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,

про: стягнення заборгованості за договором оренди від 01.08.2008 року у розмірі 53 462 грн. 71 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.08.2008 року у розмірі 53 462 грн. 71 коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

01 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди (надалі - Договір) відповідно до якого ВАТ «Концерн Галнафтогаз»- Орендодавець зобовязувався передати, а фізична особа - підприємець ОСОБА_2 - Орендар прийняти в строкове платне користування приміщення автомийки площею 77, 7 м.кв. цілісного майнового комплексу АЗС, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 93 (надалі обєкт оренди).

Відповідно до Акту прийому - передачі обєкту оренди від 01 серпня 2008 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування приміщення автомийки площею 77, 7 м.кв. цілісного майнового комплексу АЗС, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 93.

Згідно з п. 7.1. Договору строк оренди становив три місяці з моменту передачі обєкта оренди в користування за актом прийому-передачі з подальшою можливістю пролонгації. Оскільки Відповідач продовжував користуватися обєктом оренди після закінчення строку оренди та від позивача не надходило заперечень про користування відповідачем обєктом оренди, то відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк оренди вважався поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором.

Так, Відповідач фактично користувався обєктом оренди з 01 серпня 2008 року по 30 квітня 2009 року, проте неналежно виконував свої обовязки по сплаті орендної плати. За весь період користування обєктом оренди відповідач зобовязаний був сплатити 56000 грн., проте сплатив лише частину орендних платежів в сумі 14 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 10 лютого 2009 року.

Таким чином заборгованість по сплаті орендної плати Відповідачем перед Позивачем станом на 08.07.2009 року становить 42000 грн. та підлягає стягненню в судовому порядку, виходячи з наступного:

Згідно з п. 2.1. Договору з моменту передачі обєкту оренди за відповідним Актом прийому - передачі здійснюється нарахування встановленої Договором орендної плати, яку Орендар зобовязується сплачувати на користь Орендодавця.

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування обєктом оренди орендар зобовязується сплачувати Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської (підприємницької) діяльності у розмірі 7 000 грн. в т.ч. ПДВ, за кожен календарний місяць строку оренди (користування обєктом оренди). Орендні платежі здійснюються (сплачуються) в сумі (розмірі), пропорційній часу фактичного користування обєктом оренди. Оскільки Відповідач не виконував обовязків передбачених ст. 762 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та підпунктом 4.3.4. пункту 4.3. Договору, а саме не повністю та неналежним чином сплачував орендну плату, порядок та умови сплати якої встановлено положеннями Договору, 15.04.2009 року від позивача відповідачем було отримано письмове повідомлення про одностороннє розірвання Договору з ініціативи позивача з 30 квітня 2009 року та про зобовязання Відповідача сплати орендну плату за весь час володіння та користування обєктом оренди. Можливість одностороннього розірвання договору з ініціативи позивача (Орендодавця) передбачена підпунктом 2.4.3. пункту 2.4. та пункту 7.4. Договору. Оскільки Відповідач користувався обєктом оренди після закінчення строку оренди і зі сторони Позивача не надходило відповідної заборони, то строк вважався поновленим, а сам Відповідач здійснював володіння та користування обєктом оренди до моменту односторонньго розірвання Договору Позивачем. Тому, відповідач відповідно до п. 2.1. та п.3.1. Договору зобовязаний сплатити орендну плату за весь цей період користування та володіння обєктом оренди.

Згідно з пунктом 3.3. та абзацом третім пункту 7.4. Договору до моменту розірвання (припинення) цього Договору Відповідач зобовязаний повернути обєкт оренди позивачу та провести повний розрахунок за цим Договором. На момент розірвання Договору було встановлено (підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 30.04.2009 року, підписаним з сторони Позивача та платіжним дорученням № 1 від 10 лютого 2009 року, банківською випискою від 10.02.2009 року), що відповідач фактично сплатив лише частину орендних платежів за два календарні місяці користування обєктом оренди на суму 14 000 грн., не провівши розрахунок ще за 6 (шість) календарних місяців фактичного користування обєктом оренди на суму 42000 грн., тим самим порушивши вимоги вищевказаних положень договору.

Відповідно до підпункту 4.3.7. пункту 4.3. Договору Відповідач у разі знищення або пошкодження обєкту оренди зобовязаний повністю відшкодувати позивачу усі понесені ним збитки. Так на момент розірвання Договору було встановлено, що обєкт оренди пошкоджений, перебуває в технічно несправному стані, непридатному для використання, потребує необхідних ремонтних робіт, для приведення його в технічно-справний стан, для подальшого використання автомийки за цільовим призначенням.

Відповідно було складено Акт технічного огляду автомийки від 30.04.2009 року та проведено необхідні ремонтні роботи для приведення автомийки в справний стан, що підтверджується Актами виконаних робіт.

Згідно Акту здачі - прийняття робіт № Ю-0000000606 від 14.05.2009 року та Акту здачі - прийняття робіт № Ю-0000000817 від 19.06.2009 року на приведення обєкта оренди в нормальний технічно справний стан, Позивачем було витрачено кошти на суму 6 153 грн.

На підставі підпункту 4.3.7. пункту 4.3. Договору орендар зобовязаний повністю відшкодувати орендодавцю усі понесені ним збитки тобто кошти, затрачені на приведення автомийки в технічно справний стан, на суму 6 153 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, що відповідно до наданого позивачем розрахунку становить 2331 грн. та 331 грн. 39 коп. відповідно.

У відповідності до п. 5.2. Договору за прострочення (порушення) передбаченого Договору терміну (строку) сплати орендної плати (або у випадку сплати орендодавцем орендної плати не у повному обсязі) орендар зобовязаний сплатити орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування) сплати орендної плати, що відповідно до наданого позивачем розрахунку становить 2647 грн. 32 коп.

Позивач зазначає що, Відповідачу направлялася претензія від 18.05.2009 року за № 1952/17-04 про сплату суми заборгованості та відшкодування завданих збитків, а також вимога про підписання акту звірки взаєморозрахунків від 30.04.2009 року та акту повернення обєкта оренди від 30.04.2009 року, проте заборгованість не була погашена, відповідні документи не були підписані.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судових засідань, у судові засідання не зявився відзив на позов не надав, позовні вимоги не оспорив. При цьому, направлені на юридичну адресу відповідача ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернуті органами звязку з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то суд примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначкою «за закінченням терміну зберігання», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення позивача про вчинення судом певних процесуальних дій.

Позивач у судовому засіданні надав акт звірки, підписаний та скріплений печатками сторін.

Таким чином, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконува тися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України приписано, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 42 000 грн., збитки від інфляції у розмірі 2331 грн., 3% річних у розмірі 331 грн. 39 коп., збитки у розмірі 6 153 грн., пеню у розмірі 2647 грн. 32 коп., державне мито у розмірі 534 грн. 63 коп. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м. Львів, вул. Пластова, 1 (поштова адреса: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, код 31729918).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль