Ухвала суду № 56308470, 11.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/2843/15 Головуючий у 1 інстанції: Струс-Духнич Т.В.

Провадження № 22-ц/783/1383/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н. П.

суддів: Берези В. І., Мельничук О. Я.

при секретарі Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «ОСОБА_2 В.» на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 04 грудня 2015 року у справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2 В.» до Вищого адміністративного суду України та Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

01 грудня 2015 року Фермерське господарство «ОСОБА_2 В.» звернулося з позовом до Вищого адміністративного суду України та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій Вищого адміністративного суду України, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації (а.с. 1-3).

Оскаржуваною ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 04 грудня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2 В.» до Вищого адміністративного суду України та Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.

Ухвалу суду оскаржило Фермерське господарство «ОСОБА_2 В.».

Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та з неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи. Ухвала суду не ґрунтується на принципах законності, верховенстві права, прийнята без дотримання положень Конституції України.

В апеляційній скарзі зазначає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, суд не вказав норму, яка б визначала, що на спірні правовідносини юрисдикція судів не поширюється або те, що суди, судді не відносяться до органів державної влади.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток (а.с. 46-48), а тому розгляд справи апеляційним судом проведено відповідно до вимог ч. 2 ст. 197, ч. 2 ст. 305 ЦПК України у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «ОСОБА_2 В.» звернулося з позовом до Вищого адміністративного суду України та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій Вищого адміністративного суду України, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації позивача (а.с. 1-3).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтями 62, 126, 129 Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, повязаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

У звязку з цим, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження процесуальних дій судді (суду), повязаних із розглядом по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законам порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законодавчими актами України не передбачено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2 В.» до Вищого адміністративного суду України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, вважаючи, що така позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У цій частині оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом і до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, зазначивши останню як відповідача, про відшкодування моральної шкоди, вважаючи що протиправними діями Вищого адміністративного суду м. України йому завдано шкоду. Просив стягнути таку з держави Україна в особі Державної казначейської служби України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: фізичні, юридичні особи (особи), держава Україна, ОСОБА_3 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші субєкти публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, передбачене ст. 1176 ЦК України, цією статтею встановлені випадки і умови її відшкодування, відповідно передбачено, що така відшкодовується Державою.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2В.» до держави України в особі Державної казначейської служби, суд на вказані норми права уваги не звернув, не врахував, що відсутність передбачених законом підстав для відшкодування шкоди тягне за собою відмову у позові, а не відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2В.» до держави України в особі Державної казначейської служби не можна визнати законною та обґрунтованою, у звязку з чим така підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_2 В.» задовольнити частково.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 04 грудня 2015 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2 В.» до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В іншій частині ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 04 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в частині залишення без змін ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 04 грудня 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Береза В. І.

ОСОБА_4