Ухвала суду № 56307935, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/464/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Смик С.І.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Сокуренка Д.М., Беця О.В.,

при секретарі судового засідання Сологуб В.І.,

з участю:

прокурора Донського О.І.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань ГСУ Генеральної прокуратури України Проскурника В.Б., яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Донським О.І., та продовжено строк тримання під вартою до 04 березня 2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Одеса, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, необхідність проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання старшого слідчого не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодоОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якійставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити залишати з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Пропуск строку апеляційного оскарження захисник обґрунтовує несвоєчасністю отримання належним чином завіреної копії ухвали слідчого судді, а в обґрунтування незаконності та необґрунтованості рішення слідчого судді зазначає, що ризики, вказані у клопотанні старшого слідчого, є недоведеними. Зокрема, ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 не переховувався від органів досудового розслідування або суду, не здійснював вплив на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. При цьому автор апеляції звертає увагу, що в судовому засіданні ОСОБА_2 заявив, що він бажає давати показання та відповісти на питання органу досудового розслідування з приводу пред'явленої йому підозри.

На думку захисника, пред'явлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою. Зокрема, апелянт вказує, що пред'явлена підозра ґрунтується, в тому числі на показаннях свідка ОСОБА_5, який був засуджений 15 січня 2015 року вироком Приморського районного суду міста Одеси за вчинення кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 205 КК України, та свідка ОСОБА_6, засудженого вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 14 січня 2015 року. При цьому автор апеляції зауважує, що в жодній частині зазначених вироків не вказано про причетність ОСОБА_2 у будь-якій формі до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Крім того, захисник звертає увагу, що протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 11 вересня 2014 року не підписаний свідком та іншими посадовими особами, а також не підписаний протокол від 31 березня 2015 року пред'явлення підозрюваного ОСОБА_2 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_7

На думку апелянта, необґрунтованими є посилання органів досудового розслідування на ту обставину, що підставою обґрунтованої підозри ОСОБА_2 є протоколи тимчасового доступу до документів, що містять банківську таємницю, оскільки ані в повідомленні про підозру, ані в клопотанні старшого слідчого не міститься чіткий перелік документів, що містять банківську таємницю і безпосередньо вказують на причетність підозрюваного до їх створення, зміни чи підроблення. Також захисник зазначає, що до матеріалів клопотання не додано висновків судової будівельно-технічної, товарознавчої та економічної експертизи № 1482 від 16 листопада 2015 року, проведеної Київською незалежною судово-експертною установою. Крім того, апелянт вважає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, що ОСОБА_2 був фактично знайомий із підозрюваними у кримінальному провадженні № 42014000000000310 від 22 квітня 2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 або здійснював будь-яку діяльність під їх керівництвом чи за їх безпосередніми вказівками, а також докази того, що ОСОБА_2 безпосередньо одержував будь-які грошові кошти.

В апеляційній скарзі захисник також зазначає, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, має базову вищу освіту, зареєстроване місце проживання, доглядає матір ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також працює на тимчасових роботах та є соціально адаптованою людиною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновленийзахисникуОСОБА_1, як пропущений з поважних причин, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні ГСУ Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002734 від 11 грудня 2015 року за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

17 вересня 2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

28 вересня 2015 року у зв'язку із наявністю підстав для зміни раніше повідомленої підозри, в тому числі для повідомлення про нову підозру, відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КПК України, ОСОБА_2 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2015 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат.

26 жовтня 2015 року Апеляційним судом міста Києва ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2015 року залишено без змін.

13 листопада 2015 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва строк тримання ОСОБА_2 під вартою було продовжено до 10 січня 2016 року включно.

23 грудня 2015 року Апеляційним судом міста Києва ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року залишено без змін.

04 січня 2016 року постановою в.о. Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, тобто до 17 березня 2016 року.

05 січня 2016 року старший слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань ГСУ Генеральної прокуратури України Проскурник В.Б., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Донським О.І., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою.Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, заявлені під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 ризики не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2016 року дане клопотання старшого слідчого було задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 04 березня 2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. При цьому колегія суддів вважає, що сама по собі заява ОСОБА_2, що він бажає давати показання та відповісти на запитання органу досудового розслідування з приводу пред'явленої йому підозри не свідчить про зменшення вищенаведених ризиків у кримінальному провадженні, оскільки надані ним показання підлягають ретельній перевірці на предмет їх правдивості. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у провадженні необхідно виконати ще значний об'єм слідчих та процесуальних дій, які приведені у клопотанні старшого слідчого.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про що прямо вказано в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 04 березня 2016 року включно, тобто в межах строку досудового слідства, а також у відповідності до ч. 3 ст. 183 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначив йому розмір застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань ГСУ Генеральної прокуратури України Проскурника В.Б., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Донським О.І., та продовжено строк тримання під вартою до 04 березня 2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень, щодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич Д.М. Сокуренко О.В. Бець