Ухвала суду № 56307901, 23.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 753/20417/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Вовк Є.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2585/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Шишової Юлії Станіславівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У жовні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1028 грн. 19 коп., інфляційної складової боргу - 284 грн. 97 коп. та 3% річних - 16 грн. 73 коп., пеня - 1 028,19 грн., що разом складає ціну позову - 2 358,08 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що закриваючи провадження у справі судом першої інстанції не наведено обґрунтування підстав для закриття провадження вказаної справи, передбачених статтею 205 ЦПК України.

У судовому засіданні представники позивача Коршун О.А. підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_5 - заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Висновок суду першої інстанції обґрунтований тим, що з наданих позивачем до суду документів не вбачається даних про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом щодо вимог про стягнення заборгованості, зазначеної у позовній заяві.

Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв′язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов′язує неможливість судового розгляду справи. Після закриття провадження позивач не має права на повторне звернення до суду з тим самим позовом. Підстави для закриття провадження у справі вичерпно визначені статтею 205 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що у жовні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1028 грн. 19 коп., інфляційної складової боргу - 284 грн. 97 коп. та 3% річних - 16 грн. 73 коп., пеня - 1 028,19 грн., що разом складає ціну позову - 2 358,08 грн. Розрахунок заборгованості наданих послуг, долучений до матеріалів позовної заяви свідчить про те, що заборгованість виникла за період з березня 2015 року по травень 2015 року включно (а.с. 6).

У позовній заяві також міститься посилання на ту обставину, що позивач на виконання вимог статті 96 ЦПК України звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року відмовлено у прийнятті заяви ТОВ «Рада-2» (а.с. 13). Постановляючи ухвалу від 01 вересня 2015 року судом першої інстанції встановлено, що із поданих матеріалів заяви ТОВ «Рада-2» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 2 356,33 грн. вбачається спір про право.

У судовому засіданні 23 грудня 2015 року представник позивача Шишова Ю.С. підтвердила, що періоди заборгованості у поданій заяві про видачу судового наказу та у пред′явленому позові збігаються. А відтак є передбачені підстави ч. 3 ст. 118 ЦПК України для подання позову щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції не перевірив доводи представника позивача, не з'ясував підстави ( обґрунтування вимог) позову та заяви про видачу судового наказу та дійшов передчасного висновку про те, що заявлені вимоги у позові щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг подані без дотримання порядку, визначеного ч. 3 ст. 118 ЦПК України ( у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом).

Крім того, мотиви, з яких суд дійшов такого висновку ґрунтуються на припущеннях. Так, висновок суду першої інстанції про те, що вочевидь ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року було відмовлено у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Рада 2» за інший - більш ранній період не є переконливим та не підтверджується ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року, із змісту якої не вбачається періоду заборгованості та складові загальної суми заборгованості.

Дані обставини мають значення для справи і підлягають перевірці, оскільки виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до позову, а також до заяви про видачу судового наказу можливо встановити чи об′єднано у позові вимоги, які не вирішені в порядку наказного провадження.

Таким чином, залишивши без перевірки обґрунтованість заявлених матеріально-правових вимог ТОВ «Рада 2» та доводів представника позивача, суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі, що за процесуальною формою означає неможливість судового розгляду справи та повторне звернення позивача до суду з тим самим позовом.

За наведених обставин, колегія суддів, приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Шишової Юлії Станіславівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: