Ухвала суду № 56307896, 03.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

03 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Музичко С.Г., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» до ОСОБА_1, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «13-й квартал», про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ТОВ «Рада» звернулося з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, які станом на 15.04.2015 року (за період з 01.11.2014 року по 31.03.2015 року) складають: 2 056,50 грн. - основного боргу, 316,06 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 18,72 грн. - 3% річних від суми боргу та 1 673,42 грн. - пені, а всього - 4 064,70 грн. Посилалося на те, що відповідач будучи власником квартири АДРЕСА_1, не сплачує належні платежі за надані позивачем житлово-комунальні послуги за вказаний період, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року у задоволені данного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Рада» подало апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення та помилковість висновків суду. Зазначає, що суд ухвалюючи рішення не взяв до уваги розрахунок заборгованості, що був долучений як доказ, не надав належної оцінки актам виконаних робіт між підрядчиками та ТОВ «Рада» за спірний період, проігнорував акти приймання в експлуатацію будинку. Судом не взято до уваги договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 06.12.2002 року укладений між позивачем та відповідачем. Відповідач не надав доказів предачі будинку на баланс ОСББ «13-квартал» у встановленому законом порядку.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Рада» на підставі довіреності - Коршун О.А. апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представники відповідача ОСОБА_1 просили апеляційну скаргу відхилити.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено факту надання відповідачеві житлово-комунальних послуг у період з 01.11.2014 року по 31.03.2015 року у тому об'ємі, відповідно до якого проведено нарахування загальної суми боргу, а наявність укладеного між сторонами у 2002 році та не переукладеного в подальшому договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, не дає підстав для стягнення коштів за послуги, що надавалися ОСББ з яким відповідач уклав договір після його створення,а не позивачем.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Житлово-комунальні послуги поділяються за: 1) функціональним призначенням; 2) порядком затвердження цін/тарифів (ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» - Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації .

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом ОСОБА_1 є власником 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «13-й квартал» (код 33937526) було зареєстровано 13.01.2006 року (а.с.34, 36).

Відповідно ст. 22 Закону України «Про об`єднанняспіввласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, Об'єднання за рішенням загальних зборів має право - задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг, тощо.

Так, загальними зборами членів ОСББ «13-й квартал» від 16.10.2014 року було прийнято рішення про прийняття будинку АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «13-й квартал» та визначено останнього Управителем будинку, починаючи з 01.11.2014 року (а.с.36).

Відповідно до прийнятого рішення ОСББ «13-й квартал» повідомило позивача про розірвання з ТОВ «Рада» попередніх відносин щодо обслуговування будинку - з 01.11.2014 року (а.с.37 об.).

Згідно акту від 01.06.2015 року доступ працівникам ТОВ «Рада» до приміщень будинку АДРЕСА_1 з 01.11.2014 року - відсутній, на підставі рішення загальних зборів членів ОСББ «13-й квартал» від 16.10.2014 року (а.с.45 об.).

Ці обставини позивачем не заперечувалися.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідач не сплачує йому платежі за утримання будинку та прибудинкової території і як на доказ такому послався на здійснений ним розрахунок заборгованості.

Суд вірно вважав, що сам по собі розрахунок заборгованості поданий позивачем, у розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України, не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності заборгованості й доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Між тим, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; утримання будинків, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

Судом встановлено, що відповідно до: договору №41/2014 про надання послуг між ОСББ «13-й квартал» та ПП «Етіс» від 01.11.2014 року; договору №2801-15/15 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів між ОСББ «13-й квартал» та ТОВ «Селтік» від 01.01.2015 року; цивільно-правового договору між ОСББ «13-й квартал» та гр. ОСОБА_3 від 01.11.2014 року; договору №7660839 на постачання теплової енергії у гарячій воді між ПАТ «Київенерго» та ОСББ «13-й квартал» від 27.10.2014 року; договору D2 1С №0635 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від між ОСББ «13-й квартал» та ПрАТ «ОТІС» від 29.12.2014 року; договору №62804 між ПАТ «Київенерго» та ОСББ «13-й квартал» від 17.01.2015 року та договору №545/15-тв про надання послуг з вивезення побутових відходів між ТОВ «Екопоінт-Київ» та ОСББ «13-й квартал» від 26.02.2015 року , послуги по утриманню будинку та прибудинкової території надає саме ОСББ «Селтік» на підставі укладених договорів,а не ТОВ «Рада» (а.с. 38 зв. - 41 зв).

Згідно з актами про прийняття виконаних робіт по управлінню, утриманню та збереженню неподільного та загального майна від 01.12.2014 року, 01.01.2015 року, 01.03.2015 року, 01.04.2015 року, 01.05.2014 року, 01.02.2015 року ОСББ «13-й квартал» власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 надано комплекс робіт по управлінню, утриманню та збереженню неподільного та загального майна будинку (а.с. 47-49).

ОСОБА_1 оплатив надані йому ОСББ «13-й квартал» у період з 01.11.2014 р. по 31.03.2015 р. комунальні послуги та за утримання будинку і прибудинкової території у повному обсязі, що підтверджується долученими до справи квитанціями (а.с. 60-63, 67).

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач є законним балансоутримувачем будинку №13 по вул. А. Ахматової в м. Києві та надавав послуги з утримання саме цього будинку та його прибудинкової території позивачем не подано.

Та обставина, що позивач є експлуатуючою організацію та подані на підтвердження такому докази, не дає підстав для стягнення з відповідача коштів нарахованих позивачем за ненадані йому послуги.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог позивачем і відсутність підстав вважати, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа № 753/7472/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2633/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.