Постанова № 56307763, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 740/4584/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Хандога В.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Шевчук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині та Ніжинському районі на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині та Ніжинському районі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині та Ніжинському районі, в якому просив: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі, щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2, врахувавши стаж роботи на посаді «мідника» в період роботи з 27.03.1098 року по 17.05.1999 рік, починаючи з 06 травня 2015 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На думку позивача, він має право на пільгову пенсію за списком №2, оскільки його трудовий стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці становить 10 років 1 місяць 20 днів (із них 1 рік 8 міс.26 днів за списком №1 та 8 років 4 місяці 24 дні за списком №2) на посаді мідника, що підтверджується записом у трудовій книжці.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2015 року позов задоволено.

На зазначене рішення суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 27.03.1989 по 17.05.1999 працював у військовій частині 83494 (з 01.01.1994 р. в/ч А 2750) на посаді «мідника», що підтверджується записом у трудовій книжці позивача.

06.05.2015 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач листом від 27.05.2014 № 3021/06-12 повідомив позивача про відсутність для цього підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував свою позицію, тим що наданими позивачем доказами підтверджується його право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Водночас, суд вказав, що обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівника підприємства, а тому ОСОБА_2 не може бути позбавлений права на призначення такої пенсії.

Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За змістом цього ж положення працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно зі ст. 62 вказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі за текстом - Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року

Відповідно до п. 4.5 Порядку № 383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі за текстом - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничою середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

У свою чергу, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року №21-183а13, 25 листопада 2014 року №21-519а14, 17 березня 2015 року №21-585а14, від 2 червня 2015 року №21-572а14 та від 17 листопада 2015 року у справі №2-а/679/187/2014.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що у період з 27.03.1989 по 17.05.1999 працював у військовій частині 83494 (з 01.01.1994 - в/ч А 2750, 01.11.2005 - ДП МОУ « 277 центральний ремонтний завод по ремонту електротехнічних засобів», з 03.09.2007 - Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння») на посаді «мідника», яка віднесена до Списку № 2, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача.

Поряд із цим, відповідно до листа ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» від 10.02.2015 №78 атестація робочого місця на якому працював позивач ОСОБА_2, не проводилася по причині відсутності коштів на підприємстві (а.с. 11).

З огляду на викладене, за умови, що атестація робочих місць на підприємстві де працював позивач не була проведена, то стаж, який дає право на призначення пенсії зі зниженням віку може бути зараховано лише до 21 серпня 1992 року та складає 3 роки 4 місяці, таким чином, на час виникнення спірних правовідносин позивач не набув права на пенсію зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість відмови управління ПФУ у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим і доводи апеляційної скарги його спростовують.

Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині та Ніжинському районі на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині та Ніжинському районі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 9 березня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.