Ухвала суду № 56307760, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25983/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Шевчук К.О.

представника позивача Арделяна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року у справі за позовом Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П., відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П., відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якому просив: визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. та скасувати постанову відповідача від 30.10.2015 у ВП № 48872370 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

На зазначене рішення суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просив його скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, Окружний адміністративний суд міста Києва мотивував своє рішення тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року та від 01 грудня 2015 року (справи №825/2566/14 та № 825/2565/14 відповідно).

Так, інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено Розділом VII ЦПК України і статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4-5 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з правовим висновком колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеним у постанові названого суду від 1 грудня 2015 року у справі №825/2565/14, незгода сторони з діями державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАС України.

Поряд із цим, юрисдикція адміністративних судів не поширюється і на публічно-правові спори щодо оскарження дій органів державної виконавчої служби з виконання рішень, ухвал, постанов місцевих загальних судів, прийнятих, зокрема, у порядку цивільного судочинства, про що зазначила колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ в ухвалі від 11 січня 2016 року у справі №825/2734/14. Також на це звертала увагу і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2015 року №6-2187цс15.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П. щодо прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.10.2015 у виконавчому провадженні № 48872370, відкритого з виконання наказу №910/20380/13, виданого 15.12.2014 Господарським судом міста Києва про стягнення з Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами на користь ПрАТ "Президент-Готель" боргу у розмірі 2 657 912,33 грн.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що у межах названого виконавчого провадження ДП «Преса України» є його стороною (боржником).

З наведеного нормативного регулювання з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 цієї норми у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи..

Отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з визначених п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України підстав, роз'яснивши позивачеві, що заявлені ним вимоги належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою висновок Верховного Суду України у постанові від 30 червня 2015 року, зазначивши, що наразі предметом спору є саме рішення органів ДВС, а тому позивач, на його думку, має виключне право оскаржувати його саме у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується із такими твердженнями скаржника, та звертає увагу, що судом першої інстанції у його рішенні враховано висновок ВСУ, викладений у постанові від 30 червня 2015 року, при цьому, у названій справі оскаржувалися дії і рішення органів ДВС. Так само, у межах даного спору, зі змісту позову вбачається, що у межах спірних правовідносин позивач оскаржує саме дії органів виконавчої служби та прийняті у нерозривному зв'язку із ними рішення. На думку судової колегії, вирішення заявлених позивачем вимог судами різних юрисдикції, як на тому наполягає апелянт, не може вважатися виправданим, вирішуючи спір, суд повинен надавати перевагу принципу верховенства права перед формальною законністю.

Також, суд першої інстанції правильно врахував, що позивач наразі є стороною виконавчого провадження (боржником), відкритого на виконання наказу господарського суду.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, не знайшли свого підтвердження, на думку апеляційного суду, оскаржувана ухвала відповідає вказаним вимогам, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, за правильно встановлених обставин у справі, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року у справі за позовом Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П., відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 9 березня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.