Постанова № 56307564, 02.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 924/544/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання: Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури: військовий прокурор Рівненського гарнізону Поліщук М.А.

позивача 1: представник Боберський І.М.

позивача 2: представник Коробенюк О.В.

відповідача: представник не з'явився

третьої особи 1 на стороні відповідача: представник не з'явився

третьої особи 2 на стороні відповідача: представник не з'явився

третьої особи 3 на стороні позивачів: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.12.15р. у справі № 924/544/15 (суддя Гладюк Ю. В.)

за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах:

1. Міністерство оборони України;

2. Квартирно-експлуатаційний відділ

до відповідача Виконавчого комітету Хмельницької міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту;

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:

3. Консорціум "Військово-будівельна індустрія"

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 693 від 09.10.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі №924/544/15 від 10.12.15р. припинено провадження у справі, оскільки даний спір підвідомчий не господарським судам, а судам адміністративної юрисдикції.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах, зокрема про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.

Виконком міської ради, при здійсненні ним владних повноважень, відповідно КАС України виступає саме як суб'єкт владних повноважень. Оскільки, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень у відносинах, які не пов'язані з здійсненням відповідачем господарської діяльності, тому виконком міської ради не відповідає ознакам відповідача, передбачених ст. 21 ГПК України.

Суд першої інстанції, посилаючись на ч. 1 ст. 17 КАС України, прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду господарськими судами України, тому припинив провадження у даній справі.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10.12.15р. у справі 924/544/15 та передати справу на розгляд місцевого господарського суду. Крім того, просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття господарським судом постанови.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Зазначає, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради не здійснював владних управлінських функцій, оскільки у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач є вільним у виборі суб'єкта щодо надання йому права на влаштування зупинки, що в даному випадку знаходиться на землях оборони.

Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір стосується права власності та користування земельної ділянки, що перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України та знаходиться на обліку КЕВ м. Хмельницький, тобто цивільного права. Таким чином, даний спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Крім того, посилається на п.п. 1.2.2, 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011р. №6.

Свої доводи апелянт підтверджує позиціями Верховного суду України, які викладені у постановах від 11.11.2014р. у справі №21-493а14 (гол. суддя Кривенко В.В.), від 09.12.2014р. у справі №21-308а14 (гол. суддя Кривенко В.В.), від 17.02.2015р. у справі №21-551а14 (гол. суддя Кривенко В.В.), від 0311.2015р. у справі №826/11984/14 (гол. суддя Маринченко В.Л.).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. у справі №924/544/15 відновлено строк на подання апеляційної скарги Військовому прокурору Хмельницького гарнізону Західного регіону України, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 03.02.2016р. об 15:30 год. Крім того, надано відстрочку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги до дати першого судового засідання - 03.02.2016р.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі №924/544/15 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демянчука Ю.Г. та відповідно до п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №924/544/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р. у справі №924/544/15 апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. прийнято до провадження.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р. у справі №924/544/15 у зв'язку із клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи та враховуючи зміну складу суду 02.02.2016р., розгляд скарги відкладено на 18.02.2016р. об 14:30 год. Крім того, надано відстрочку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги Військовому прокурору Хмельницького гарнізону Західного регіону України до дати наступного судового засідання - 18.02.2016р.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 16.02.2016р. у справі №924/544/15 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. та відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 2-1, 4-6 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 16.02.2016р. у справі №924/544/15 визначено колегію суддів у такому складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. у справі №924/544/15 апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г. прийнято до провадження.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. у справі №924/544/15 відмовлено у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

На виконання ухвали суду від 03.02.2016р. у даній справі, 17.02.2016р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький надійшов лист, яким повідомляється, що кошти на сплату судового збору до Військової прокуратури Хмельницького гарнізону так і не надійшли, у зв'язку з чим Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький, як сторона у справі - позивач, сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги та направив суду доказ сплати судового збору - копію платіжного доручення №52 від 12.02.2016р., крім того, також було надіслано такий же лист по пошті з оригіналом платіжного доручення №52 від 12.02.2016р. про сплату судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2016р. у справі №924/544/15 розгляд скарги відкладено на 02.03.2016р. об 11:00 год.

Представники сторін у справі не скористалися правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 02.03.2016р. не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а також реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції від 22.02.2016р. (т. 2 а.с. 90, 92-93, 97).

Однак, 02.03.2016р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника Консорціум "Військово-будівельна індустрія" надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, оскільки через велику зайнятість юрист не може прибути, а забезпечити участь у справі іншого представника немає можливості.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Норма статті 22 ГПК України вказує на те, що брати участь в господарських засіданнях - це право, а не обов'язок сторін.

Оскільки, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники сторін були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача та третіх осіб.

У судовому засіданні 02.03.2016р. прокурор та представник позивача 2 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги. Ухвалу, прийняту судом першої інстанції, вважають незаконною та необгрунтованою, тому просили суд її скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Представником позивача 1 озвучено пояснення до апеляційної скарги, подане через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду. Згідно із цим поясненням він підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Ухвалу, прийняту судом першої інстанції, вважає незаконною та необгрунтованою, тому просив суд її скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.12.15р. у даній справі слід скасувати, задоволивши апеляційну скаргу, а справу надіслати до місцевого господарського суду для розгляду, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 09.10.2014р. рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №693 згідно п. 1 надано дозвіл комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з встановленням торговельного павільйону загальною площею 55 м.кв., в тому числі зупинка 25 м.кв. по вул. Чорновола - зупинка "Копистинський залізничний переїзд" (напрямок руху з міста) на умовах благоустрою прилеглої території (а.с. 29, т.1). Комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту зобов'язано відбір інвестора провести на конкурсних засадах.

Інвестором, згідно із витягу із протоколу №2 засідання комісії по відбору та визначенню інвесторів для влаштування зупинок для очікування пасажирами громадського транспорту від 05.11.14р. (а.с.30, т.1) на облаштування зупинки "Копистинський залізничний переїзд" (по вул.Чорновола (рух з міста), було визначено ОСОБА_5

Як вбачається з договору №57 "На облаштування зупинки громадського транспорту" від 14.11.2014р., укладеного між комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, його предметом є облаштування зупинок очікування пасажирами громадського транспорту з встановленням павільйонів для очікування та стаціонарних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності на зупинках міського громадського транспорту.

Колегія суддів не погоджується з помилковим висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач - виконавчий комітет Хмельницької міської ради діяв як суб'єкт владних повноважень у відносинах, які не пов'язані з здійсненням відповідачем господарської діяльності (які виникли виключно на підставі Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, з приводу надання дозволу на влаштування зупинки) та з тим, що вищевказане рішення виконкому за своїм змістом не вирішує будь-які земельні питання та воно не відноситься до процедурних рішень, які приймаються за нормами земельного законодавства в процесі вирішення питання розпорядження землею. В результаті чого, місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку, що даний спір не підлягає розгляду господарськими судами України.

Пунктом 1 постанови Пленуму ВГС України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).

Згідно п.2 вищезазначеної постанови, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 3.1 вищезазначеної постанови).

Частиною 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом п.п. 1, 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У даному випадку виконавчий комітет Хмельницької міської ради дозвіл на влаштування зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з встановленням торговельного павільйону загальною площею 55 м.кв., в тому числі зупинка 25м.кв. по вул. Чорновола - зупинка "Копистинський залізничний переїзд" (напрямок руху з міста) на умовах благоустрою прилеглої території надав комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту саме після розгляду клопотання та доданих документів останнього.

Матеріали судової справи не містять ні клопотання комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту ні додаткових документів.

Тільки після дослідження обставин подання клопотання, його змісту, додаткових документів, визначення повноважень та компетенції кожного із учасників, питань можливої реальної (або завуальованої) передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності інших землевласників на земельні ділянки, або вилучення цих ділянок з користування у землекористувачів суд мав би зробити висновок щодо належної підвідомчості для розгляду даної справи "судом, встановленим законом" (у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

У даному випадку не дослідивши цих обставин у справі, у тому числі і тих, що можуть прямо чи опосередковано у подальшому вплинути на права та обов'язки учасників (у даній справі) чи третіми особами, пов'язаних із земельними правовідносинами (право на землю), що підпадає під ознаки приватноправового характеру, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про непідвідомчість даної справи судам господарської юрисдикції, що призвело до порушення норм процесуального права.

Відповідно до приписів п. 1.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Крім того, п. 1.3 вищевказаної постанови, у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, зокрема про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

У апеляційній скарзі Військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України звертає увагу, що оспорюваним рішенням фактично були вирішені (у сукупності із договором №57 від 14.11.14р., який для сторін договору діє 15 років) та іншими документами (письмовими доказами), які суду першої інстанції надані не були, земельно-правові відносини у порушення встановленого порядку для такого вирішення земельним законодавством.

Саме з'ясування усіх цих обставин дозволить надати чітку відповідь стосовно характеру правовідносин та підвідомчості даного спору "суду, встановленого законом".

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені Військовим прокурором Хмельницького гарнізону Західного регіону України в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 10.12.2015р. у даній справі скасуванню.

За змістом частини 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

На день прийняття апеляційної скарги та порушення апеляційного провадження військовий прокурор звернувся із клопотанням про надання відстрочки щодо сплати судового збору у зв'язку із відсутністю грошових коштів. Таке клопотання судом апеляційної інстанції було задоволено - надана відстрочка до першого судового засідання. У подальшому державною установою, яка здійснює свої повноваження від імені держави і в інтересах якої звернувся за захистом порушеного права військовий прокурор - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі (а.с.75, 87, т.2).

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, з урахуванням правової позиції, викладеної у п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягають розподілу за результатами розгляду справи судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України від 31.12.15р. задоволити.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10 грудня 2015 року у справі №924/544/15 скасувати.

Справу №924/544/15 передати на розгляд господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.