Постанова № 56307373, 29.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 року Справа № 904/8701/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В.-доповідач

суддів: Широбокової Л.П, ОСОБА_1

Секретар судового засідання Однорог О. В.

Представники сторін:

від відповідача-2: ОСОБА_2, довіреність №17/64 від 19.11.2015 р., представник;

Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явилися.

Розглядається апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.15 року у справі № 904/8701/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс", м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства "Трудові Резерви", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 1 346 136,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.15 року (суддя Колісник І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Трудові Резерви" та з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс" основний борг у сумі 1 000,00 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс" основний борг у сумі 1232 599,53 грн., 3% річних у сумі 14 873,11 грн., інфляційні втрати у сумі 97 640,52 грн., судовий збір у сумі 20 184,20 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс" відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.16р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.15 року у справі № 904/8701/15 прийнято в провадження. Розгляд справи призначено на 15.02.16р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.16р. у зв»язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача-1 розгляд справи відкладено на 29.02.16р.

29.02.16р. відбулось чергове судове засідання. Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з»явились, до судового засідання на адресу суду повернулось поштове повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс"з помітокою «за закінченням терміну зберігання».

Суд апеляційної інстанції, заслухавши представника відповідача-2, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс" (далі Експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (далі Замовник) був укладений договір про надання послуг з транспортування експортно-імпортних і транзитних вантажів № 42/273 від 12.02.2010 (далі Договір).

Згідно розділу 1. договору предметом договору є здійснення експедитором від імені та за дорученням замовника діяльності за усім комплексом завдань експортно-імпортних перевезень для замовника за кордоном і на території СНД, включаючи організацію операцій з приймання, відправки, зберіганню і транспортно-експедиторського обслуговування вантажів.

Пункт 3.2. договору передбачає, що умови та термін оплати послуг експедитора узгоджуються в кожному окремому випадку і оформлюються в разових заявках. Оплата здійснюється замовником у євро проти рахунку на оплату, виставленого експедитором. Кожне окреме транспортування оформлюється сторонами даного договору разовою заявкою.

Відповідно до пункту 3.3. договору підставою для розрахунків сторін будуть служити рахунки, виставлені експедитором на адресу замовника по кожному конкретному відвантаженню із зазначенням: банківських реквізитів для грошового переказу; обсягу відвантаження в кг, тоннах або м3 конкретної партії; транспортної ставки за одиницю ваги або об'єму; загальної вартості за партію вантажу.

Пунктом 7.6. договору сторони узгодили строк дії договору, який визначається терміном у один рік з моменту підписання і після його закінчення автоматично продовжується строком на один рік, якщо кожна зі сторін не заявить у місячний термін про його припинення.

Сторонами підписано заявки №№ 02 від 11.03.15р.; 03 від 11.03.2015; 04 від 02.02.2015. на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

За заявкою № 02 від 11.03.2015 року на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні сторони погодили маршрут доставки вантажу: залізнична станція Скнилів (Україна) - Rothe Erde GmbH, Tremonianstrase 5-11, 44137, Dortmund, Німеччина.

Пунктом 13 заявки встановлено, що оплата здійснюється у розмірі 100% від загальної суми відповідно до виставленого рахунку в гривнях за міжбанківським курсом євро на день оплати до розвантаження вантажу в Dortmund, Німеччина.

За заявкою № 03 від 11.03.2015 року на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні сторони погодили маршрут доставки вантажу: залізнична станція Скнилів (Україна) - Lower Tuffley Lane off Bristol Road, Gloucester, GL2 5 DT (Англія).

Пунктом 12 заявки сторони погодили умови оплати - оплата здійснюється у розмірі 100% від загальної суми відповідно до виставленого рахунку в гривнях за міжбанківським курсом євро на день оплати до розвантаження вантажу в Gloucester, Англія.

Згідно заявки № 04 від 02.02.2015 року на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні сторони погодили маршрут перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні: з/с станція Шпічкіно (Україна) - LASCO Umformtechnik GmbH, Rosenauerstr. 70, 96450 Coburg (Німеччина).

Пунктом 13 заявки встановлено, що оплата здійснюється у розмірі 100% від загальної суми відповідно до виставленого рахунку в гривнях за міжбанківським курсом євро на день оплати до розвантаження вантажу в Coburg (Німеччина).

Позивачем на підтвердження факту виконання зобов'язань за укладеним договором та узгодженими заявками надано міжнародні товарно - транспортні накладні СМR (а.с. 36 - 38, 107 ) на перевезення вантажу за маршрутами: залізнична станція Скнилів (Україна) Dortmund (Німеччина); залізнична станція Скнилів (Україна) - INTOCO-ENGLAND, Lower Tuffley Lane off Bristol Road, Gloucester, GL2 5 DT (Англія); залізнична станція Шпічкіно (Україна)- LASCO Umformtechnik GmbH, Rosenauerstr (Німеччина), а також акти наданих послуг № 1 від 27.03.15р. на суму 209461; №30 № 2 від 27.03.15 на суму 339983, 82 грн.; № 5 від 20.04.2015 року на суму 684 154,41 грн. (а.с. 20, 26, 34)

На оплату наданих послуг з перевезення вантажу позивачем були виставлені відповідачеві рахунки №6 від 27.03.15р. (а.с. 24); № 7 від 27.03.15р.(а.с. 27); № 9 від 20.04.15р. (а.с.35) на загальну суму - 1 233 599,53 грн. Несплата вартості наданих послуг з перевезення вантажу явилось підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідач-2 заперечує проти задоволення позову, посилаючись на невиконання позивачем умов договору, а саме: не надання рахунків на оплату виконаних робіт, вважає, що строк оплати наданих послуг не настав.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання;сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як зазначалось вище, факт надання позивачем відповідачу послуг по транспортировці експортно-імпортних вантажів підтверджується наданими міжнародними накладними (СМR) №№ 02 від 11.03.15р.; 03 від 11.03.2015; 04 від 02.02.2015; актами наданих послуг: № 1 від 27.03.15р. на суму 209461; №30 № 2 від 27.03.15 на суму 339983, 82 грн.; № 5 від 20.04.2015 року на суму 684 154,41 грн., підписаними замовником (відповідачем -2) без заперечень. У судовому засіданні представник відповідача-2 не заперечував ні сам факт надання позивачем послуг по договору № 42/273 від 12.02.2010 ні вартість наданих останнім послуг, які складають - 1 233 599,53 грн.

За даних обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу судом першої інстанції задоволено правомірно. Посилання відповідача на неотримання рахунків на оплату колегія суддів вважає безпідставними.

В матеріалах справи міститься претензія №66 від 18.06.15р. (а.с. 40), якою позивач вимагає від відповідача-2 сплатити борг з посиланням на спірні рахунки, а також відповідь на зазначену претензію (а.с. 41) за підписом начальника відділу транспортного забезпечення Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", у якій визнається факт наявності заборгованості, причиною не оплати боргу вказано не відсутність рахунків на оплату , а важкий фінансовий стан підприємства.

Крім того, в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підписаний сторонами акт про надання послуг є первинним обліковим документом, що фіксує та підтверджує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за надані послуги. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а отже після підписання сторонами акту на узгоджену суму, свідчить про виникнення у відповідача обовязку щодо оплати вартості наданих йому послуг. Зазначена правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України по справі № 908/3165/15, та Верховного суду України по справі № 37/405.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочки виконання грошового зобов»язання підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача, щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 97640, 52 грн. та річних у сумі 14873, 11 грн. також є обґрунтованими та судом першої інстанції задоволено правомірно.

25.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрТрансАльянс" (далі - Кредитор, Позивач) та Приватним підприємством "Трудові Резерви" (далі - Поручитель) укладено договір поруки № 42/273 (далі - Договір поруки).

Відповідно до пункту 1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (далі - Боржник,) свого обов'язку за договором про надання послуг по транспортуванню експортно-імпортних та транзитних вантажів № 42/273 від 12.02.2010 року, укладеним між кредитором і боржником.

Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку за договором № 42/273 від 12.02.2010 року і відповідає перед кредитором за порушення зазначеного зобов'язання боржником у розмірі 1 000,00 грн.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 2. договору поруки).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання зобов'язань за договором, вказаним у пункті 1 даного договору або до настання одного з випадків, передбачених пунктом 6 даного договору, за одним із яких порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (пункт 8 договору поруки).

Згідно з частинами першою та другою статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За частиною першою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлену (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною першою статті 543 цього Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" за договором про надання послуг по транспортуванню експортно-імпортних та транзитних вантажів № 42/273 від 12.02.2010 року, яка з урахуванням договору поруки № 42/273 від 25.12.2014 року підлягає стягненню з відповідачів-1,2 солідарно в частині заявленого позивачем основного боргу у сумі 1000,00 грн. Інша частина основного боргу у сумі 1 232 599,53 грн., а також 3% річних у сумі 14 873,11 грн., інфляційні втрати у сумі 97 640,52 грн., а всього - 1 345 113,16 підлягають стягненню окремо з відповідача-2 на користь позивача.

За викладених обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, тому колегія суддів підстав для його зміни чи скасування не знаходить.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.15 року у справі № 904/8701/15 залишити без задоволення

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від від 14.12.15 року у справі № 904/8701/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Герасименко

09.03.16