Рішення № 56307276, 04.03.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2016 р.Справа № 924/35/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства „ГВМ-Агро, м. Хмельницький

до приватного підприємства "Конкорд-Захід", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор", м. Старокостянтинів Хмельницької області

про визнання права власності на майно

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1С - за довіреністю від 02.01.2016 р.

відповідача: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_2 - за довіреністю №03 від 04.01.2016 р.

Рішення приймається 04.03.2016 р., оскільки в судовому засіданні 29.02.2016 р. оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить визнати право власності приватного підприємства "ГВМ-Агро" на зерно сої в кількості 404,470 тон на загальну суму 3801924,00 грн., що знаходиться на елеваторі ОСОБА_3 філія Старокостянтинів (в м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1). В обґрунтування позову вказує, що в ході виконання ним укладеного з відповідачем договору поставки від 14.12.2015 р. №246, а саме: транспортування та вивантаження сої в кількості 404,470 тон на елеватор ОСОБА_3 філія Старокостянтинів представники відповідача ввели в оману водіїв позивача і без погодження з його службовими особами завезли зерно сої на елеватор за своїми товарно-транспортними накладними. Стверджує, що фактично майно позивача вибуло з його власності поза його волею. Вважає, що у зв'язку з тим, що не було підписано товарно-транспортні накладні постачальником, покупцем та була відсутня відмітка ОСОБА_3 філія Старокостянтинів про прийняття зерна, юридично та відповідно до договору право власності на зерно до відповідача не перейшло. При цьому посилається на положення ст. ст. 392, 526 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, надав суду письмові пояснення (від 03.03.2016 р.) в яких не погоджується з позицією відповідача щодо проведення розрахунків за договором згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів від 14-16 грудня 2015 р. Зокрема, зазначає, що розрахунок мав би проводитись у безготівковій формі, як того вимагають умови договору (додаткові угоди до договору не укладались) та законодавство України. При цьому повідомляє, що в ході внутрішнього службового розслідування ПП "ГВМ-Агро" було встановлено, що касова книга підприємства, прибуткові та видаткові касові ордери ведуться в електронному вигляді, правки від руки не допускаються, від руки виконується тільки підпис відповідальної особи, а саме директора ОСОБА_4, який згідно наказу виконує функції бухгалтера підприємства. Також зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прізвища яких вказані у вищезазначених квитанціях, не є службовими особами, що мають право приймати готівку, а надавали виключно послуги керування транспортними засобами, що перевозили зерно сої. Посилаючись на п. 3.3 та 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі - Положення №637), вказує, що ОСОБА_4 не уповноважував будь-кого здійснювати приймання готівки. При цьому нумерація квитанцій не відповідає нумерації з реєстру прибуткових касових ордерів за грудень 2015 р., здійснена в хаотичному порядку та не відповідає приписам п. п. 3.1, 3.11 Положення №637. Також відбиток нібито печатки ПП "ГВМ-Агро" на квитанціях поставлений з грубим порушенням п. 3.3. Положення №637, п. 4.1 Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом ДПА України від 23.04.2009 р. №210. Також бухгалтерія позивача не могла прийняти зазначені у квитанціях суми, оскільки відповідно до постанови "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" від 06.06.2013 р. №210 гранична сума для готівкового розрахунку підприємств між собою становить 10000,00 грн. протягом одного дня. У відібраних поясненнях водіїв перевізника ОСОБА_6 та ОСОБА_5 останні отримання будь-яких грошових коштів від представників ПП "Конкорд-Захід чи інших осіб в м. Старокостянтинів чи в іншому місці протягом 14-16 грудня 2016 5 р. заперечують. З огляд на зазначене, просить не брати до уваги надані відповідачем копії квитанцій до прибуткових касових ордерів як доказ оплати по договору №246.

Також позивачем у матеріали справи надано копії накладних на переміщення №№ 1,2 від 14.12.2015 р., 3-8 від 15.12.2015 р., 9, 10 від 16.12.2015 р., копії з журналу руху зерна.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив. Представник відповідача у судових засіданнях та в письмових поясненнях (від 29.02.2016 р.) проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити. При цьому не заперечує факт поставки та отримання сої від позивача на виконання своїх зобов'язань, передбачених п. 4 специфікації 14-16 грудня 2015 р. до договору поставки від 14.12.2015р. №246, власним автотранспортом в м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1 в кількості 404,470 т., що підтверджується товарно-транспортними накладними з 14.12.2015 р. по 16.12.2015 р., виданими вантажовідправником. Повідомляє, що ПП "ГВМ-Агро" доставило сою до воріт елеватора, де з ним було проведено розрахунок за поставлену сою, а саме: з представником господарства ОСОБА_5, ОСОБА_6 отримали грошові кошти у розмірі 3723,152 грн. та було видано квитанції до прибуткового касового ордеру №1-10 від 14 та 16 грудня 2015 р., на яких поставлено підпис представників та печатку підприємства. Як зазначає відповідач, в подальшому після проведеного розрахунку було виписано нові ТТН, на підставі яких поставлений товар сої перейшов у власність ПП "Конкорд-Захід" та був зданий на ПАТ "ДПЗКУ "Старокостянтинівський елеватор" на зберігання згідно укладеного договору між ПП "Конкорд-Захід" та філією ПАТ "ДПЗКУ "Старокостянтинівський елеватор".

Робить висновок, що умови договору щодо поставки зерна сої постачальником на користь покупця виконані в повному обсязі. Стверджує, що на даний час зерно сої, що було продане ПП "ГВМ-Агро", знаходиться на території Хмельницької області у Старокостянтинівському елеваторі, що підтверджується ТТН від 14-16 грудня 2015 р., на підставі яких поставлений товар сої перейшов у власність ПП "Конкорд-Захід".

Посилаючись на положення ст. ст. 692, 712 ЦК України, зазначає, що з представниками ПП "ГВМ-Агро" було відразу проведено розрахунок, котрі поставили печатку підприємства на квитанціях до прибутково касових ордерів про отримання грошових коштів за поставлений товар.

Крім того, в судовому засіданні 29.02.2014р. повноважний представник відповідача зазначив, що позивачем при зверненні до суду з позовом застосовано неналежний спосіб захисту у даних правовідносинах, оскільки останні носять зобов'язальний характер відповідно до договору від 14.12.2015р.

Повноважний представник третьої особи у судовому засіданні та у поясненнях, наданих у судовому засіданні 16.02.2016 р., зазначила, що 05.12.2015 року ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора філії "Старокостянтинівський елеватор" було укладено договір складського зберігання №101 з ПП "Конкорд-Захід" (код ЄДРПОУ 34559585). На виконання умов цього договору ПП "Конкорд-Захід" протягом 14-16 грудня 2015 року поставило на елеватор зерно сої в кількості 434,420 тонн в фізичній вазі. Вказує, що водії ПП "ГВМ ОСОБА_7", що поставили сою на елеватор 14.12.2015 року, тривалий час знаходилися на території підприємства в очікуванні представника відповідача, оскільки елеватор не міг прийняти сою по накладних ПП "ГВМ ОСОБА_7" та зарахувати її на особову картку ПП "Конкорд-Захід".

Повідомляє, що на основі ухвал Старокостянтинівського районного суду щодо надання дозволу на тимчасовий доступ до зерна сої та документів 22.01.2016 року у справах №683/148/16-к Ікс/683/48/2016 та №683/148/16-к 1кс/683/49/2016 слідчим Старокостянтинівського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_8 було вилучено оригінали документів, про що складено відповідний протокол, та винесено постанову про приєднання вилучених документів, а також зерна сої, належного ПП "Конкорд-Захід", до речових доказів у кримінальному провадженні. Оригінали документів залишено у кримінальному провадженні, а зерно сої під розписку передано на зберігання матеріально-відповідальній особі філії.

З приводу заявлених позивачем вимог до відповідача вважає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За наявними фактами та документальними доказами відповідач грубо порушив умови договору поставки в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків з позивачем.

Крім того надала копії договору складського зберігання зерна №101 від 05.12.2015р., укладеного з ПП "Конкорд-Захід", складських квитанцій на зерно, реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортних накладних ПП "Конкорд-Захід", листів ПП "ГВМ-Агро" №9 від 25.12.2015 р., ПП "Конкорд-Захід" вх.№429 від 18.12.2015 р., №01/07 від 28.12.2015 р.,

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.12.2015 р. між ПП "ГВМ-Агро" (постачальник) та ПП "Конкорд-Захід" (покупець) укладено договір поставки №246 (далі - договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями товар - зернові та олійні культури в кількості, за якістю та за цінами узгодженими сторонами у специфікації, яка є додатком до цього договору і є його невід'ємною частиною (далі іменується "Специфікація"), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Поставка здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють визначену товаросупроводжувальним документом (видаткова або товаротранспортна накладна) кількість товару, що поставляється згідно з узгодженими сторонами специфікаціями.

Кількість товару визначається сторонами в відповідних специфікаціях. Одиниця виміру товару - метричні тони.

Ціна товару, що поставляється за цим договором визначається на кожну окрему партію товару у відповідній специфікації.

Сторони домовились, що ціна товару, визначена у відповідній специфікації може коригуватись (в сторону зменшення) в залежності від якісних показників товару.

Загальна сума цього договору складається з загальної вартості всіх поставок товару за цим договором, визначених сторонами у специфікаціях та закріплених в рахунках і видаткових накладних.

Покупець здійснює оплату товару постачальнику у відповідності до узгоджених сторонами цін в порядку та у строки, визначені сторонами у відповідній специфікації.

Платежі за цим договором здійснюються покупцем на рахунок постачальника зазначений в розділі 12 цього договору, в безготівковій формі виключно на підставі відповідних рахунків постачальника.

Зобов'язання покупця з оплати товару вважається виконаним в момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Покупець не несе відповідальності за порушення строків оплати товару, якщо постачальник не надав в строки, передбачені договором, належним чином оформлені товаросупроводжувальні документи.

Постачальник зобов'язаний проводити звірку розрахунків з покупцем за поставлений товар до 07 числа кожного місяця, який іде за звітним періодом, яким є один календарний місяць, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків. При наявності розбіжностей, вони оформлюються протоколом розбіжностей стороною, яка виявила такі розбіжності.

Постачальник забезпечує поставку товару партіями на умовах, визначених у погоджених сторонами специфікаціях згідно вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Місце та строки поставки погодженої сторонами партії товару визначаються ними в кожному конкретному випадку і зазначаютьcя у відповідній специфікації. Порушення строків, місця та/або інших умов поставки є недопустимим. Зміна строків, місця, та/або інших базисних умов поставки можлива лише за згодою покупця, оформленою письмово, або у формі додаткової угоди до цього договору, підписаної сторонами.

Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з його втратою чи пошкодженням, а також всі витрати на зберігання товару переходять від постачальника до покупця у відповідності з умовами базису поставки, визначеними у відповідній специфікації.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку та на умовах, визначених "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_9 СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, та "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_9 СРСР від 25.04.1966 № П-7, діючих Державних стандартів, технічних умов, та цього договору.

За умовами договору постачальник зобов'язаний: передати покупцю товар належної якості, у визначеній в договорі та/або додатках до нього кількості, в порядку, в строки та на умовах, передбачених даним договором та відповідними специфікаціями; передати в розпорядження покупця протягом трьох календарних днів з моменту поставки товару оригінали товаросупроводжувальних документів згідно з переліком, передбаченим відповідною специфікацією.

Покупець відповідно до договору зобов'язаний прийняти та оплатити товар згідно з вимогами, визначеними в цьому договорі.

Підписанням цього договору постачальник підтверджує своє зобов'язання видавати згідно із податковим законодавством України податкові накладні без окремої письмової вимоги покупця. Постачальник зобов'язується в електронному вигляді надсилати покупцю: податкові накладні/розрахунки коригування, що складаються, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь постачальника, протягом 5 календарних днів з дати виписки.

Згідно з умовами договору постачальник гарантує і несе відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України, що товар, що поставляється відповідно до умов цього договору, належить йому на праві власності, нікому раніше не проданий та/або відчужений іншим способом, під арештом, заставою чи забороною на відчуження не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав чи претензій третіх осіб немає.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до специфікації №1 від 14.12.2015 р. до договору (далі - специфікація) сторони домовились про поставку покупцю наступної партії товару: соя, ДСТУ 4964:2008, в кількості 400 т (±5% на вибір покупця) за ціною 9400 грн./т з ПДВ, всього вартістю 3760000,00 грн. з ПДВ (п. 1 специфікації).

Сторони домовились, що постачальник забезпечує поставку товару автомобільним транспортом партіями на умовах СРТ відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце поставки: Хмельницька область, м. Староконстянтинів. Місцезнаходження: вул. Кривоноса, 1 (п. 3 специфікації).

Відповідно до п. 4 специфікації строки поставки товару: з "14" грудня 2015 року по "18" грудня 2015 року.

За умовами п. 5 специфікації датою поставки вважається дата відмітки на товарно-транспортній накладній ОСОБА_3 філія Староконстянтинів. Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з його втратою чи пошкодженням, а також всі витрати на зберігання товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару.

Товаросупроводжувальними документами на товар є наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, товаро-транспортна накладна, документи, що підтверджують якість, перевірку, випробування, сертифікацію товару, карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат (у випадках, передбачених чинним законодавством України) (п. 6 специфікації).

Пунктом 7 специфікації передбачено, що у відповідності з п. 3.4, 3.5 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: оплата 95% вартості товару - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дати поставки товару, за умови надання постачальником рахунку на оплату; остаточний розрахунок - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання постачальником оригіналів всіх супроводжувальних документів на товар, вказаних в п. 8 даної специфікації.

У п. 9 зазначено, що ця специфікація є невід'ємною частиною договору, набирає чинності з дати підписання її сторонами з скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір та специфікація підписані сторонами, скріпленні відтисками печаток останніх.

ПП "ГВМ-Агро" виставило ПП "Конкорд-Захід" рахунок №6 від 16.12.2015 р. на оплату сої врожаю 2015 р. в кількості 404,46 т на суму 3801924,00 грн.

Позивачем в матеріали справи надано товарно-транспортні накладні: від 14.12.2015 р. №123 (40,580 т; автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, водій ОСОБА_6В.), №124 (37,060 т; автомобіль ДАФ ВХ 2186ВК, причіп ВХ0606ХТ, водій ОСОБА_10В.), від 15.12.2015 р. №125 (43,150 т; автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, водій ОСОБА_6В.), №126 (39,710 т; автомобіль ДАФ ВХ 2186ВК, причіп ВХ0606ХТ, водій ОСОБА_10В.), №127 (40,960 т; автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, водій ОСОБА_6В.), №128 (41,280 т; автомобіль ДАФ ВХ 2186ВК, причіп ВХ0606ХТ, водій ОСОБА_10В.), №129 (42,270 т; автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, водій ОСОБА_6В.), №130 (41,140 т; автомобіль ДАФ ВХ 2186ВК, причіп ВХ0606ХТ, водій ОСОБА_10В.), від 16.12.2015 р. №131 (39,640 т; автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, водій ОСОБА_6В.), №132 (38,680 т; автомобіль ДАФ ВХ 2186ВК, причіп Х0606ХТ, водій ОСОБА_10В.) на загальну кількість сої масою нетто 404,46т. У накладних автомобільним перевізником зазначено ФОП абай В.М., замовником та вантажовідправником - ПП "ГВМ-Агро", вантажоодержувачем - ПП "Конкорд-Захід", пункт навантаження - с. Іванівка, пункт розвантаження- м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1. Зазначені товарно-транспортні накладні містять відтиски печаток ПП "ГВМ-Агро" та ПП "Конкорд-Захід".

Із наданих товарно-транспортних накладних: від 14.12.2015 р. №130754 (37,060 т) та №174040 (40,580 т), від 15.12.2015 р. №125 (43,150 т), №126 (39,710 т), №127 (40,960 т), №128 (41,280 т), №129 (42,270 т), №130 (41,140 т), від 16.12.2015 р. №131 (39,640 т), №132 (38,680 т) на загальну кількість сої масою нетто 404,46 т убачається, що тим же автомобільним транспортом , замовником та вантажовідправником - ПП "Конкорд-Захід" сою відправлено вантажоодержувачу - ПАТ "ДПЗКУ" філія Старокостянтинівський елеватор, вул. Кривоноса, 1. Накладні містять відмітки Старокостянтинівського елеватора, печатки ПП "Конкорд-Захід".

Згідно з наданим позивачем у матеріали справи договором про перевезення вантажів територією України від 01.04.2015 р. ФОП ОСОБА_4 (перевізник) зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому ПП "ГВМ-Агро" (замовником, відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату (п. 1.1 зазначеного договору).

При цьому ФОП ОСОБА_4 (замовник) укладено договори про надання послуг від 02.01.2014 р. із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (виконавці), за умовами п. 1.1 яких виконавець надає замовнику послуги по перевезенню вантажу орендованими транспортними засобами замовнику, вартість яких визначається за домовленістю сторін.

Також позивачем надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2014 р. (щодо працюючих за цивільно-правовими договорами ФОП ОСОБА_4М.), технічний паспорт на зернотік по вул. Шевченка, 62 в смт. Іванівка, свідоцтво про право власності від 15.03.2012 р. та витяг про державну реєстрацію прав від 15.03.2012 р. на зазначений зернотік за власником - ОСОБА_4

У матеріали справи позивачем також надано протокол №2392-2393 випробувань зразків продукції від 13.11.2015 р. (соя "Медісон" та соя "Черемош"), договори про спільну діяльність в сфері вирощування, переробки та продажу сільськогосподарської продукції, укладені між ПП "ГВМ-Агро" та ТОВ "Укрторг-сервіс плюс" від 05.04.2013 р., ФГ "ГВМ-Агро" від 02.02.2014 р., Виноградівським психоневрологічним інтернатом від 02.04.2014 р. За даними форми державного статистичного спостереження "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2015 року" (№4-сг) позивач під вирощування сої використав 379 га, за даними форми державного статистичного спостереження "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" на 1 грудня 2015 року (№29-сг) із 379 га посівної площі позивачем одержано у початково оприбуткованій масі 16676 ц врожаю сої.

Як убачається з наданого третьою особою договору складського зберігання №101 від 05.12.2015 р., укладеного між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора філії ПАТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор" (зерновий склад) та ПП "Кнокорд-Захід" (поклажодавець), поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури врожаю 2015 року, надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором (п. 1.1 зазначеного договору).

Згідно зі складською квитанцією на зерно №1082 від 14.12.2016 р. зерновий склад прийняв від ПП „Конкорд-Захід сою урожаю 2015 р. фізичною вагою 77560 кг, складською квитанцією №1083 від 15.12.2015 р. - 164680 кг, складською квитанцією №1087 від 16.12.2015 р. 161240 кг.

У матеріали справи відповідачем надано копії квитанцій до прибуткового касового ордера ПП "ГВМ-Агро": №1 від 16.02.2015 р. (ОСОБА_5В.) прийнято від ОСОБА_7 оплату за сою в сумі 363592,00 грн., №2 від 16.12.2015 р. - 372616,00 грн. (ОСОБА_6В.), №3 від 15.12.2015 р. - 389160,00 грн. (ОСОБА_5В.), №4 від 15.12.2015 р. - 397338,00 грн. (ОСОБА_6В.), №5 від 15.12.2015 р. - 388032,00 грн. (ОСОБА_5В.), №6 від 15.12.2015 р. - 385024,00 грн. (ОСОБА_6В.), №7 від 15.12.2015 р. - 288674,00 грн. (ОСОБА_5В.), №8 від 15.12.2015 р. - 408900,00 грн. (ОСОБА_6В.), №9 від 14.12.2015 р. - 348364,00 грн. (ОСОБА_5В.), №10 від 14.12.2015 р. - 381452,00 грн. (ОСОБА_6В.), які, на думку відповідача, є доказом оплати позивачу вартості сої. Оригінали квитанцій в матеріали справи не надані.

Відповідно до довідки позивача №15 від 01.03.2016 р. ніяких розрахунків з ПП "Конкорд-Захід" ні через банк, ні через касу підприємства не проводилось. При цьому, як убачається з наданого позивачем витягу з реєстру прибуткових ордерів за грудень 2015 р., позивачем з 08.12.2015 р. по 31.12.2015 р. були видані ордери за №№40-45.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права та законного інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

З положень ст. 184 ЦК України вбачається, що речі визначаються індивідуальними або родовими ознаками. Зокрема, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Позивач, заявивши позов до відповідача, просить визнати право власності приватного підприємства "ГВМ-Агро" на зерно сої в кількості 404,470 тон на загальну суму 3801924,00 грн., посилаючись на положення ст. 392 ЦК України, умови договору поставки №246 від 14.12.2015 р.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто за правилами ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншими особами; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах. Права, у тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права. Така правова позиція ВСУ викладена у постанові від 23.12.2014р. №3-191гс14 у справі №5011-74/9393-2012. При цьому відповідно до ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зобов'язальних відносинах відповідно до договору поставки від 14.12.2015р. №246 та специфікації № 1 від 14.12.2015р. як додатку до договору, а саме: щодо поставки сої. І спір щодо права власності на сою виник між позивачем та відповідачем як сторонами договору поставки №246 від 14.12.2015р., за умовами якого позивач зобов'язувався поставити (передати у власність) товар - зерно сої , а відповідач - прийняти та оплатити його.

Таким чином, правовідносини сторін, які пов'язані з поставкою товару (сої), регулюються умовами договору поставки та специфікації до нього, відповідними положеннями ЦК України, які визначають права та обов'язки сторін договору, їх відповідальність. Тобто сторони перебувають у зобов'язальних правовідносинах і захист їх порушених прав повинен здійснюватися шляхом застосування зобов'язально-правових, а не речово-правових засобів.

Враховуючи вищенаведене, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання за ним права власності, передбачених ст. 392 Цивільного кодексу України, та порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб.

З огляду на зазначене вище, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові приватного підприємства „ГВМ-Агро, м. Хмельницький до приватного підприємства "Конкорд-захід", м. Львів, за участю за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор", м. Старокостянтинів Хмельницької області про визнання права власності на зерно сої в кількості 404,470 тон на загальну суму 3801924,00 грн., що знаходиться на елеваторі ОСОБА_3 філія Старокостянтинів (в м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1), відмовити.

Повне рішення складено 09.03.2016 р.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (29017, АДРЕСА_1; 29017, м. Хмельницький, вул. Свободи, 4/1), 4, 5 відповідачу (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 228; 79007, м. Львів, Маєра Балабана, 26)