ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2016 р.Справа № 914/2277/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - суддіМатущака О.І.
суддівГалушко Н.А.
ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргуЗахідного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Львів
на рішеннягосподарського суду Львівської області від 14.12.2015р.
у справі№ 914/2277/15
за позовом: першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, уповноваженого органу: Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м.Львів
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ м. Червоноград
про зобовязання замінити товар неналежної якості, стягнення 16 421,72 грн. штрафу
за участю представників сторін від:
прокуратури: ОСОБА_2 згідно посвідчення №034216;
позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю №2245 від 22.06.2015 р.; ОСОБА_4 за довіреністю №220/183/д від 08.02.2016 р.;
відповідача: ОСОБА_5- за довіреністю №20/11 від 20.11.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.12.2015 р. (суддя Р.В.Крупник) в позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що станом на день передачі товару продавцем та прийняття його покупцем, претензій щодо якості вугілля у покупця не було. Окрім цього, висновки лабораторних досліджень, проведених ТОВ «Рівнетеплоенерго» та висновок експертизи, виконаної Мукачівським відділом Закарпатської ТПП за зразками (пробами) відібраними 22.04.2015р. з насипу камяного вугілля не можуть свідчити про невідповідність якості вугілля характеристикам, які зазначені в посвідченні якості вугілля, оскільки при відборі проб вугілля недотримано встановленої процедури, а саме: проведено відбір зразків з розвантаженого вугілля всупереч вимогам пунктів 6.1, 6.2, 8.5, 8.6 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань», що унеможливлює встановити походження, первинну якість відібраного вугілля та його відправника.
Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №9, на виконання якого відповідачем було поставлено замовнику (одержувачу КЕВ м. Мукачева) вугілля камяне марки ГР в кількості 69 т. В подальшому, 18.12.2014р. між сторонами укладено договір зберігання №11, за умовами якого Західне ТКЕУ передало, а ТОВ ВП «ЗВЗ» прийняло на зберігання поставлене вугілля камяне марки ГР, строком до 28.02.2015р. Після закінчення строку дії договору зберігання ТОВ ВП «ЗВЗ» повернуло позивачу вугілля в кількості 69 тон. Разом з тим, після повернення вугілля, з метою визначення якості переданого товару, представник відповідача запрошувався для проведення контрольної топки та відбору вугілля, однак такий не зявився. При контрольній топці поставленого вугілля в КЕВ м. Мукачева комісією було виявлено невідповідність якісних характеристик вугілля, зазначених в посвідченні. Згідно висновку Мукачівського відділення Закарпатської ТПП та висновку ТОВ «Рівнетеплоенерго» показники якості лабораторного зразку проби поставленого вугілля не відповідають показникам, які зазначені в посвідченні якості вугілля. Оскільки вугілля, повернуте поклажедавцю зі зберігання є неналежної якості, то апелянт вважає, що відповідач відповідно до п. 4.2. договору зберігання, зобовязаний здійснити заміну товару неналежної якості та сплатити поклажодавцю штраф у розмірі 20% від вартості товару, який визнано недоброякісним.
Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, однак в судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо доводів апеляційної скарги та зазначив, що поставлене КЕВ м. Мукачева вугілля за якістю відповідає вимогам ДСТУ, що підтверджується, зокрема, посвідченням про якість вугілля, виробленого/відвантаженого споживачам №08/04-03 від 08.04.2015р. Крім цього, якість поставленого позивачам вугілля підтверджується звітом №LO1420-2111/7 від 16.04.2015р. компанії «СЖС Україна», яка була залучена для додаткового відбору проб проведення експертизи якості вугілля в кількості 835 тон, в яку входив і вагон №67872242, вагою 69 тон. Вказана компанія провела відбір проб вугілля 09.04.2015р. (при його відправці) з залізно-дорожніх напіввагонів (що відповідає ДСТУ 4096-2002).
В судовому засіданні прокурором та представниками позивача викладено доводи по суті апеляційної скарги.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, 04.11.2014р. між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та товариством з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №9, згідно якого, відповідач взяв на себе зобовязання поставити замовнику вугілля камяне (марки ГР) (ДКПП 016:2010-05.10.1), зазначений в специфікації, що наведена в додатку 1 до договору, а замовник зобовязувався прийняти і оплатити такий товар.
Згідно Специфікації на постачання вугілля камяного, відповідач зобовязався поставити Західному ТКЕУ 16970 тон вугілля, в тому числі підрозділу Західного ТКЕУ КЕВ м. Мукачева 828 тон.
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар, який за маркою повинен відповідати ДСТУ 3472, а в частині вмісту масової долі кусків за ГОСТ 19242, передбаченого для комунально-побутових потреб. Якість товару підтверджується посвідченням якості (виданого виробником), який постачальник зобовязується відправляти оригінал чи його копію з кожною окремою партією товару на адресу представника замовника (одержувача) товару.
Як підтверджується матеріалами справи, згідно акту приймання-передачі від 18.12.2014р. на основі договору №9, відповідач передав Західному ТКЕУ 13436,00 т. вугілля. В акті також зазначено, що до кількісних і якісних показників претензій до постачальника у замовника не має.
Як встановлено місцевим господарським судом, 18.12.2014р. між ТОВ «ЗВЗ» та Західним ТКЕУ укладено договір зберігання №11, згідно п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом приймання-передачі, який є невідємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору вугілля камяне (марки ГР) у кількості 13436 тон та якістю, визначеною договором №9 від 04.11.2014р.
Факт передачі вугілля Західним ТКЕУ на зберігання ТОВ ВП «ЗВЗ» на підставі вказаного договору в кількості 13436,00т. підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 18.12.2014р. В акті також зазначено, що до кількісних і якісних показників претензій до поклажодавця у зберігача немає.
Відповідно до .п. 3.2. 6.1, 6.2 вказаного договору, поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення товару, який знаходиться на зберіганні (всього або його частини).
Строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 28.02.2015р.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2015р. Західне ТКЕУ направило відповідачу вимогу №303/23/4/658 про повернення йому залишку вугілля камяного в кількості 11771 тон.
11.04.2015р. відповідачем було поставлено підрозділу Західного ТКЕУ КЕВ м. Мукачева 69 тон вугілля, що підтверджується відповідною накладною №983761. Поставка відбувалася залізницею із станції відправлення Сосновка на станцію призначення Мукачево, вагон №67872242, код вантажу 161113.
В листі вих. №859 від 15.04.2015р. КЕВ м. Мукачева повідомило відповідача про те, що при комісійному проведенні пробної топки одержаного вугілля виявлено невідповідність якісних характеристик вугілля, вказаних в посвідченні якості №08/04-03 від 08.04.2015р. та просило направити уповноваженого представника для відбору проб (зразків) вугілля з метою проведення лабораторного аналізу та приймання продукції за якістю 17.04.2015р. о 12 год. 00 хв.
Зі змісту листа відповідача від 17.04.2015р. №17/04-2 вбачається, що ТОВ ВП «ЗВЗ» заперечувало щодо посилань КЕВ м. Мукачева на неналежну якість вугілля та зазначило, що єдиним документом, який засвідчує його якість є відповідне посвідчення, яке було надано виконавцем при направленні відповідної партії вугілля.
В подальшому 22.04.2015р. представниками КЕВ м. Мукачева та представниками Закарпатської ТПП, за відсутності представника відповідача, здійснено відбір зразків проб вугілля, поставленого згідно накладної №983761 від 11.04.2015р.
Як встановлено судом першої інстанції, вказані зразки проб було передано ТОВ «Рівнетеплоенерго» для проведення випробувань. В листі №03-01/1566 від 05.05.2015р. останнє зазначило, що за результатами випробувань зовнішня волога проби становить 3,6%, волога повітряного стану 2,2%, загальна волога робочого стану 5,8%, волога аналітичної проби 2,1%, зольність 45,7%-46,7%.
Необхідно зазначити, що згідно акту експертизи №ВМ-273 від 13.05.2015р., зробленого Мукачівським відділенням Закарпатської ТПП, перевірена партія вугілля камяного марки Г (0-200) в кількості 69000 кг., одержане 11.04.2015р. по з.д. накладній №983761 від 09.04.2015р. в з.д. вагоні 67872242 на підставі листа ТОВ «Рівнетеплоенерго» №03-01/1566 від 05.05.2015р. по якісних показниках (зольність, вологість) не відповідає вимогам НД.
Вказаний акт експертизи та лист ТОВ «Рівнетеплоенерго» стали підставою для звернення прокурора із даним позовом до суду із вимогою замінити товар неналежної якості та стягнути 16421,72 грн. штрафу.
При прийнятті постанови судова колегія виходила з такого.
Відповідно до ст.ст.655, 673 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Відповідно до п. 2.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти №9 від 04.11.2014р., сторони погодили, що постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар, який за маркою повинен відповідати ДСТУ 3472, а в частині вмісту масової долі кусків за ГОСТ 19242, передбаченого для комунально-побутових потреб. Якість товару підтверджується посвідченням якості (виданого виробником), який постачальник зобовязується відправляти оригінал чи його копію з кожною окремою партією товару на адресу представника замовника (одержувача) товару.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, станом на день передачі товару продавцем та прийняття його покупцем, претензій щодо якості вугілля у покупця не було.
Відповідно до ст. ст. 936, 938 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Згідно п. 4.2. договору зберігання сторони погодили, що зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність товару з моменту передання товару на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцем. У разі погіршення якості товару зберігачем здійснюється його заміна на товар належної якості протягом 30 днів з моменту отримання зберігачем повідомлення про це, а також поклажодавцю сплачується штраф у розмірі 20 відсотків від вартості товару, який визнано недоброякісним.
Як вбачається з акт приймання-передачі від 18.12.2014р. до договору зберігання, станом на день передачі товару на зберігання, претензій щодо кількісних та якісних показників вугілля у зберігача не було.
В подальшому 11.04.2015р. відповідачем було поставлено підрозділу Західного ТКЕУ КЕВ м. Мукачева 69 тон вугілля, що підтверджується відповідною накладною №983761 (а.с.48). Поставка відбувалася залізницею із станції відправлення Сосновка на станцію призначення Мукачево, вагон №67872242, код вантажу 161113.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору та ДСТУ відповідачем при відправці вугілля було надано одержувачу вантажу КЕВ м. Мукачева посвідчення про якість вугілля, виробленого/відвантаженого споживачам №08/04-03 від 08.04.2015р. на партію вугілля в кількості 69 тон, номер вагону 67872242, відповідно до якого загальна волога робочого стану палива склала 6,3%, зольність сухого стану палива 37,9%, нижча теплота згорання на робочий стан палива 4400 ккал/кг. Крім цього, відповідачем представлено сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик №159 від жовтня 2013р., чинного до жовтня 2017р.
Суд апеляційної інстанції зазначає також наступне.
Пунктом 7.2., 7.3., 7.10. ДСТУ 7146:2010 «Вугілля камяне та антрацит для побутових потреб» встановлено, що вугілля приймають і постачають партіями порядок і періодичність випробування установлюють згідно з ДСТУ 4096. Партію вугілля вважають прийнятою до відправлення якщо від неї відібрано обєднану пробу товарну пробу згідно з ДСТУ 4096 та оформлено посвідчення якості. Під час укладення договору на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик, що містить основні та додаткові параметри кодифікації вугілля середнього та високого рангів згідно з ГОСТ 30313 та Міжнародною системою кодифікації. Термін дії сертифіката генетичних, технологічних та якісних характеристик чотири роки.
Відповідно п. 4.1., 4.2. ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, камяне, антрацит горючі сланці та вугільні брикети», методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань відбір обєднаних проб виконують від кожної партії палива. Відбір проб провадять: від потоку палива в місцях його перепаду або з поверхні транспортувального пристрою; від нерухомого прошарку палива, завантаженого в транспортні засоби.
Пунктом 8.5. ДСТУ 4096-2002 визначено, що у тих випадках, коли неможливо виконати відбір проб від палива, що складується, методами, передбаченими цим стандартом або ГОСТ 11223, допускається відбір проб безпосередньо зі складів палива. Разом з тим, в п. 8.6. встановлено, що результати визначення якості за пробами, відібраними зі складу, не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, при відправці 09.04.2015р. партії вугілля в кількості 835 тон. (куди входила і спірна партія вугілля, яка поставлялася вагоном №67872242), відповідачем було залучено незалежну компанію «СЖС Україна» для додаткового відбору проб та проведення експертизи якості вугілля. Відповідно до звіту вказаної компанії №LO1420-2111/7 від 16.04.2015р., волога робочого стану палива склала 7,84%, зольність сухого стану палива 35,18%, зольність робочого стану палива 32,42%, нижча теплота згорання на робочий стан палива 4524 ккал/кг.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту відбору зразків (проб) №ВМ-273, представниками КЕВ м. Мукачева та Мукачівського відділення Закарпатської ТПП здійснено відбір проб лише 22.04.2015р. після розвантаження вугілля із вагону. Вказаний факт не заперечується жодною із сторін спору та підтверджується самим актом відбору від 22.04.2015р., в якому зазначено, що експертом Мукачівського відділення Закарпатської ТПП здійснено відбір проб вугілля, поставленого ТОВ ВП «ЗВЗ»згідно накладної №983761 (вагон №67872242), вид упаковки насипом.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що відбір зразків (проб) вугілля здійснювався експертом Мукачівського відділу Закарпатської ТПП всупереч вимогам ДСТУ 4096-2002, зокрема, не з потоку палива, не з поверхні залізничного вагону та не з залізничного вагона, яким транспортувалося вугілля, а з насипу вже розвантаженого вугілля. А відтак, висновки лабораторних досліджень, проведених ТОВ «Рівнетеплоенерго» та висновок експертизи, виконаної Мукачівським відділом Закарпатської ТПП за зразками (пробами) відібраними 22.04.2015р. з насипу камяного вугілля, не можуть свідчити про невідповідність якості вугілля характеристикам, які зазначені в посвідченні якості вугілля, оскільки при відборі проб вугілля не дотримано встановленої процедури, а саме проведено відбір зразків з розвантаженого вугілля всупереч вимогам пунктів 6.1, 6.2, 8.5, 8.6 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань», що унеможливлює встановити походження, первинну якість відібраного вугілля та його відправника.
Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 р. було відстрочено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.
За таких обставин, враховуючи ст.8 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 3 349,50 грн. підлягає до стягнення зі скаржника в дохід державного бюджету України за розгляд апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2015 р. у справі
№ 914/2277/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Стягнути з Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
(79017 м.Львів, вул. Мечникова, 161 код 24982002) 3 349,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги в дохід державного бюджету України.
Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання постанови.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.03.2016 р.
Головуючий-суддяМатущак О.І.
СуддіГалушко Н.А.
ОСОБА_1
Судове рішення № 56307255, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 03.03.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/2277/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: