Ухвала суду № 56307207, 04.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"04" березня 2016 р. Справа №910/1212/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Маймекс" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року

у справі № 910/1212/15-г (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом 1. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ)

2. Комунального підприємства „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маймекс" (м. Київ)

про стягнення 98 212 грн. 29 коп. та звільнення приміщення

в с т а н о в и в:

До господарського суду міста Києва звернулися Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" з позовом та уточненнями до нього до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маймекс" про стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованості по орендній платі в сумі 86 204 грн. 71 коп., про виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м, розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 літ. А та повернення приміщень по акту приймання-передачі позивачу 1 та позивачу 2.

20.02.2015 року позивачі подали суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій заявили нову вимогу про розірвання договору оренди від 27.01,2014 року № 26/602, та збільшили розмір стягуваної заборгованості з орендної плати до 98 212 грн. 29 коп.

Місцевий господарський суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру заборгованості по орендній платі і відмовив у задоволенні заяви в частині заявлення додаткової вимоги про розірвання договору оренди від 27.0.12014 року № 26/602.

Рішенням від 08.04.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив. Стягнув з ТОВ „Маймекс", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" заборгованість у розмірі 98 212 грн. 29 коп. Розірвав договір від 27.01.2014 року № 26/602, укладений між Печерською РДА, КП „Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва" та ТОВ „Маймекс". Виселив ТОВ „Маймекс", з нежитлових приміщень загальною площею 31,6 кв.м. розташованих на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, літ. А, повернувши приміщення по акту приймання передачі Печерській РДА та КП „Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району міста Києва". Стягнув з ТОВ „Маймекс", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" судовий збір у розмірі 4 400 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Маймекс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року по справі № 910/1212/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В якості поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення ТОВ „Маймекс" не приймало участь у розгляді даної справи, про оскаржуване рішення воно дізналося лише від суборендаря - ТОВ „Продтестторг" у лютому 2016 року.

Перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд визнав подані матеріали недостатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.

В статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначається, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV при розгляді справ суди застосовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі „Пономарьов проти України" (заява від 03.04.2008 року № 3236/03) зазначає, що поновлення строку на апеляційне оскарження зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо відновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмежними. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі „Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (відповідно до якого рішення повноваженого суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим та не може бути переглянуте), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Також у рішенні Європейський суд з прав людини „Мельник проти України" (заява від 28.03.2006 року № 23436/03) висловлена правова позиція щодо строків оскарження, згідно якої правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і до дотримання принципу юридичної визначеності.

Крім того, згідно ухвали щодо прийнятності заяви № 32671/02 Європейського суду з прав людини у справі „Скорик проти України" від 08.01.2008, право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Оскаржуване рішення прийнято 08.04.2015 року. Строк на апеляційне оскарження закінчився 21.04.2015 року (останній день строку припадає на вихідний день). Оскаржуване рішення направлялося на адресу відповідача, вказану в відзиві на позовну заяву та в поданій апеляційній скарзі: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, втім було повернуто Укрпоштою через нез'явлення адресата за поштовим відправленням з таким рішенням.

Апеляційна скарга на рішення від 08.04.2015 року була подана лише 24.02.2016 року, хоча всупереч твердженням відповідача ТОВ „Маймекс" приймало участь під час розгляду справи в суді першої інстанції: представник відповідача брав участь в судовому засіданні 11.02.2015 року, відповідач подавав клопотання про відкладення розгляду справи 23.02.2015 року, яке було задоволено судом, 23.03.2015 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву.

В заяві про відновлення пропущених строків на подання апеляційної скарги ТОВ „Маймекс" не пояснює причин, які перешкоджали його представнику з'являтися до судових засідань, ознайомлюватися з матеріалами справи, та своєчасно звернутися з апеляційною скаргою протягом часу, встановленого процесуальним законом для оскарження рішення, а суд апеляційної інстанції таких причин не встановив, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання в розумінні ст. 53 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд визнав обставини, викладені в якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, недоведеними і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущених строків на подання апеляційної скарги. Оскільки заява (клопотання) відхиляється, то апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Маймекс" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року по справі № 910/1212/15-г.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Маймекс" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року по справі № 910/1212/15-г та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

3. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати сторонам у справі.

4. Матеріали справи № 910/1212/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім