Рішення № 56306848, 09.02.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 Справа № 917/2646/15

За позовом Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, 36011, м. Полтава, вул. В. Міщенка 2

До відповідача ОСОБА_1 підприємств і організацій цукрової промисловості "Полтавацукор", 36000, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 18

Про стягнення 6 295,40 грн., з яких 5 859,08 грн. - заборгованість відповідача по орендній платі за період вересень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року за користування приміщенням № 10 споруди, розташованої в м. Полтаві по вул. Сковороди, 8, за умовами Договору № 56 окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області від 01.04.2007 р., 227,40 грн. - сума в відшкодування витрат, повязаних зі сплатою земельного податку за грудень 2014 року за умовами п. 3.8 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 17.04.2012 року), 133,88 грн. - пеня та 75,04 грн. - 3 % річних

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання);

від відповідача : не з'явилися (див. протокол судового засідання).

09.02.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_1 підприємств і організацій цукрової промисловості "Полтавацукор" 6 295,40 грн., з яких 5 859,08 грн. - заборгованість відповідача по орендній платі за період вересень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року за користування приміщенням № 10 споруди, розташованої в м. Полтаві по вул. Сковороди, 8, за умовами Договору № 56 окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області від 01.04.2007 р., 227,40 грн. - сума в відшкодування витрат, повязаних зі сплатою земельного податку за грудень 2014 року за умовами п. 3.8 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 17.04.2012 року), 133,88 грн. - пеня та 75,04 грн. - 3 % річних.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання не забезпечив. Процесуальні документи, які направлялися за адресою місцезнаходженням юридичної особи (відповідача), повернулися до суду з відмітками поштового відділення стосовно закінчення терміну зберігання.

У п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив :

01.04.2007 р. між Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (після зміни найменування - Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації) (орендодавець) та ОСОБА_1 підприємств і організацій цукрової промисловості "Полтавацукор" (орендар) укладено Договір № 56 оренди окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області (а. с. 7-8), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно спільної власності територіальних громад області приміщення № 10 споруди, розташованої в м. Полтава по вул. Сковороди, 8 загальною площею 14,45 кв. м, в тому числі корисна площа 12,5 кв. м. (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- акт приймання - передачі приміщення (додаток № 1) та розрахунок розміру орендної плати за користування майном (додаток № 2) додаються до цього договору і є невідємною його частиною ( п. п. 1.2., 3.2. Договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції. На момент укладення договору розмір орендної плати складає 4 333,80 грн. без ПДВ за рік, 361,40 грн. без ПДВ за місяць (п. 3.3. Договору);

- нарахування орендної плати проводиться починаючи з 01.04.2007 року. Перерахування орендної плати проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця на рахунок орендодавця, з якої останній перераховує 50 % до обласного бюджету, про що подає звіт управлінню майном щоквартально до 15 числа місяця слідуючого за звітним (п. 3.4. Договору).

17.04.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни до п. 3.8 договору та зобовязано орендаря відшкодовувати витрати, повязані зі сплатою земельного податку пропорційно площі орендованого приміщення.

01.04.2015 року в реагування на лист відповідача від 14.03.201 року за Актом приймання - передачі з оренди приміщення адмінбудинку за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 8 (додаток № 3 до Договір № 56 оренди окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області) повернуто приміщення № 10 адмінбудинку, загальною площею 14,45 кв. м. (корисна площа 12,5 кв. м.), що розташовані за адресою м. Полтава, вул. Сковороди, 8, що перебували у користуванні орендаря.

Сторонами також підписано та скріплено печатками Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2015 року (належним чином засвідчена копія залучена до матеріалів справи, а. с. 26), відповідно до якого заборгованість відповідача становить 5 859,08 грн.. За наданим позивачем розрахунком вбачається, що вказана заборгованість утворилася з огляду на невнесення відповідачем орендної плати за орендоване приміщення за період вересень 2014 року - березень 2015 року. Крім цього, останнім не сплачено земельний податок за грудень 2014 року у розмірі 227,40 грн.

09.06.2015 року позивач направив відповідачу претензію № 7 (а. с. 15) про сплату заборгованості, проте будь - якого реагування не неї не надходило.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 295,40 грн., з яких 5 859,08 грн. - заборгованість відповідача по орендній платі за період вересень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року за користування приміщенням № 10 споруди, розташованої в м. Полтаві по вул. Сковороди, 8, за умовами Договору № 56 окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області від 01.04.2007 р., 227,40 грн. - сума в відшкодування витрат, повязаних зі сплатою земельного податку за грудень 2014 року за умовами п. 3.8 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 17.04.2012 року), 133,88 грн. - пеня та 75,04 грн. - 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

(1) Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором № 56 оренди окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області від 01.04.2007 року. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не сплатив орендну плату за період з 2014 року - березень 2015 року та кошти в відшкодування витрат, повязаних зі сплатою земельного податку за грудень 2014 року. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 086,48 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 75,04 грн., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

(2) Стосовно стягнення 133,88 грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, договором № 56 визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань, обумовлених договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 6.2. Договору).

Тобто, Договором даний вид відповідальності не передбачений.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 859,08 грн. заборгованості по орендній платі, 227,40 грн. витрат, повязаних зі сплатою земельного податку та 75,04 грн. 3 % річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення 133,88 грн. пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємств і організацій цукрової промисловості "Полтавацукор" (36000, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 18, код ЄДРПОУ 25163223) на користь Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (36011, м. Полтава, вул. В. Міщенка 2, код ЄДРПОУ 00732619) - 5 859,08 грн. - заборгованість відповідача по орендній платі за період вересень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року за користування приміщенням № 10 споруди, розташованої в м. Полтаві по вул. Сковороди, 8, за умовами Договору № 56 окремо індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад Полтавської області від 01.04.2007 р., 227,40 грн. - сума в відшкодування витрат, повязаних зі сплатою земельного податку за грудень 2014 року за умовами п. 3.8 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 17.04.2012 року), 75,04 грн. - 3 % річних та 1 192,10 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Відмовити у позові в частині стягнення з відповідача 133,88 грн. пені.

4. Копію рішення направити відповідачу за вказаною у його вступній частині адресою.

Повне рішення складено 16.02.2016 року.

Суддя Г.І.Бунякіна