Ухвала суду № 56306315, 02.03.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" березня 2016 р. Справа № 907/305/13

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Закарпатська область, Іршавський район, с.Ільниця

до відповідача відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації Закарпатська область, м.Іршава

про стягнення 25628,03 грн.

Суддя Івашкович І.В.,

за участю представників:

від стягувача - ОСОБА_2, довіреність від 22.03.2013

від боржника - Дубець Я.П., довіреність від 25.02.2016

розглянувши матеріали

за заявою Вх№ 02.5.1-14/1823/16 від 10.02.2016 стягувача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Закарпатської області від 07.05.2013 по справі №907/305/13 до виконання

У судовому засіданні 26.02.2016 за участю представників: від стягувача - ОСОБА_2, довіреність від 22.03.2013; від боржника - Дубець Я.П., довіреність від 25.02.2016, оголошувалась перерва до 02.03.2016 11год. 30хв.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013 стягнуто з відділу освіти Іршавської райдержадміністрації (Закарпатська область, м.Іршава, вул.Шкільна, 17, і.к. 36990540) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) 25628,03 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 03 коп.) та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) відшкодування судових витрат.

На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013 видано наказ від 07.05.2013 по справі № 907/305/13.

Стягувач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Закарпатської області із заявою Вх.№ 02.5.1-14/1823/16 від 10.02.2016 про поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що стягувачем наказ від 07.05.2013 по справі № 907/305/13 в травні 2013, тобто з дотриманням встановленого строку, пред"явлено до виконання до управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області.

У зв"язку з тим, що боржником заявлено про намір виконати рішення в добровільному порядку, стягувачем 03.06.2013 подано заяву до управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області про відкликання наказу без виконання.

Однак відповідачем рішення господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013 по справі № 907/305/13 не виконано.

Зазначено, що оскільки рішення господарського суду Закарпатської області від 17.04.2013 по справі № 907/305/13 не виконано, у січні 2016 стягувачем наказ 07.05.2013 по справі № 907/305/13 повторно направлявся до управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області для виконання. Однак, вказані дії стягувачем вчинено з пропуском строку для пред"явлення наказу до виконання, у зв"язку з чим управлінням Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області повернуто наказ стягувачеві.

Представником боржника у судовому засіданні подано письмові заперечення ( заява Вх.№02.5.1-14/2920/16 від 02.03.2016) стосовно заяви про поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання. Просить відмовити в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання через відсутність поважних причин, у зв"язку з якими стягувачем цей строк пропущено.

Представником заявника до початку судового засідання супровідним листом подано копію заяви від 05.03.2014 та копію відповіді управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області № 06-14/409 від 03.06.2013.

Уповноваженим представником стягувача заяву про поновлення пропущеного строку пред"явлення наказу до виконання підтримано. Додатково в усному порядку наголошено, що у період дії строку пред"явлення наказу до виконання, стягувач не вживав повторних заходів для примусового стягнення, враховуючи при цьому наявність усної домовленості із відповідачем щодо відтермінування сплати присудженої за судовим рішенням суми, досягнутої з урахуванням вкрай складної ситуації, яка на той час існувала в державі, а також статусу відповідача, як бюджетної установи.

Уповноваженим представником боржника підтримано заперечення проти задоволення заяви стягувача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника боржника та представника стягувача, суд констатує наступне.

Згідно ст.1 Конституції України Україна є правовою державою. Отже, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження в Україні засад верховенства права.

Гарантоване Конституцією України право особи на судовий захист передбачає не лише задоволення позову та винесення відповідного судового рішення, а і обов'язкове виконання цього рішення.

Частиною п'ятою ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Із зазначеними конституційними нормами кореспондується стаття 115 Господарського процесуального кодексу України, в силу якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний у добровільному порядку виконати рішення суду, тобто встановлено пріоритет самостійного, без вжиття заходів примусового характеру, виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи зазначене, відповідно конституційних положень та законодавчо встановлених вимог, рішення суду по справі № 907/305/13, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане боржником.

Пунктом 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Виконання судових рішень починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Наказ господарського суду № 907/305/13 від 07.05.2013 був дійсний для пред'явлення до виконання до 01.05.2014.

Як зазначається у заяві про поновлення строку для пред"явлення наказу до виконання та не заперечується сторонами, грошові зобов"язання відповідно до прийнятого судом рішення відповідачем не виконані.

Відповідно до абзацу 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Як вбачається зі змісту заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та доданих до неї документів, причинами незвернення стягувачем із заявою про пред"явлення наказу до виконавчої служби для примусового виконання є намір боржника виконати рішення в добровільному порядку.

Виходячи з оцінки фактичних обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення наказу № 907/305/13 до виконання був пропущений позивачем з поважних причин, внаслідок яких останній був позбавлений можливості реалізувати свої законні права стягувача, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". У зв"язку з наведеним заява про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, подана стягувачем в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню. Строк для пред"явлення наказу до виконання суд вважає за можливе поновити на три місяці - до 02.06.2016р.

Керуючись ст. ст. 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Вх№ 02.5.1-14/1823/16 від 10.02.2016 стягувача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Закарпатської області від 07.05.2013 по справі №907/305/13 до виконання задоволити.

2. Поновити строк пред"явлення до виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.05.2013 по справі №907/305/13 на три місяці, визнавши, що він є дійсним для пред"явлення до виконання до 02.06.2016р.

3. Копію ухвали надіслати стягувачу та боржнику.

Суддя І.В.Івашкович