Рішення № 56306187, 02.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.16р. Справа № 904/67/16

За позовом Комунальної установи "Одеський Обласний центр Екстреної медичної допомоги і медицини катастроф", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бризанта", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 180 110,62грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. від 03.02.2016;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальна установа «Одеський Обласний центр Екстреної медицини і медицини катастроф» (надалі Позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бризанта» (надалі Відповідач) в якому просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 136 938,60 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1075,84 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 27363,34 грн., та пеню у розмірі 14732,84 грн.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання, встановленого умовами договору про закупівлю товарів за кошти субвенції державного бюджету № 15(суб.) від 27.10.2014 року, в частині, що стосується своєчасної поставки попередньо оплаченого Позивачем товару.

Відповідач проти позову, заперечує, вважає, що поставка товару була здійснена в межах строків, встановлених договором з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 року. Зазначає, що прострочення поставки мало місце лише на 22 календарних дні, та було повязано із затримкою у розмитнені товару.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині нарахованих Позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат, Відповідач зазначає, що положення ст. 625 ЦК України, на підставі якої Позивачем розраховані вказані суми, застосовується виключно в разі порушення грошового зобовязання, а не порушення строків поставки товару.

Щодо вимог в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 136 938,60 грн., Відповідач зазначає, що Позивач скористався своїм правом, та прийняв від Відповідача товар на вказану суму, що в свою чергу виключає підстави для повернення зазначеної суми попередньої оплати.

Позивач явку представника в судові засідання не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 02.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 року між Позивачем (Замовником - Покупець) та Відповідачем (Постачальником) укладено договір про закупівлю товарів за кошти субвенції державного бюджету № 15(суб.) (надалі - Договір)

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар Код ДК 016-2010 32.50.2 «Інструменти та прилади терапевтичні; приладдя, протези та ортопедичні пристрої» відповідно до умов даного Договору та Специфікації, яка є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти та оплатити його.

Відповідно до умов п. 1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент) та кількість Товару, визначається у специфікації.

Ціна договору становить 940 967,90 грн., та не може змінюватись за виключенням випадків, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» (п. 3.1., 3.2. Договору).

Покупець Здійснює оплату Товару після його прийняття відповідно предявленої Постачальником видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, передбаченому п. 3.1. даного Договору, на розрахунковий рахунок Постачальника, в строк до 30 календарних днів з дати його прийняття (п. 4.2. Договору).

Оплата Покупцем здійснюється повністю, або може здійснюватися частковими, окремими платежами до загальної 100% вартості Товару, який постачається згідно цього Договору, але в будь-якому випадку в строки, визначені п. 4.2. Договору (п. 4.3. Договору).

Відповідно до умов п. 4.4. договору. Покупець може здійснити попередню оплату у розмірі 100% від ціни Договору (повністю або частковими, окремими платежами до загальної 100% вартості Товару, який постачається згідно цього Договору) на строк не більше 3 (трьох) місяців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та наказу Міністерства охорони здоровя України від 15.05.2014 № 332 «Про попередню оплату товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти» на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті.

Пунктом 5.1. договору, сторони визначили строк (термін) поставки товару до 31.12.2014 року. У разі застосування умов, передбачених п. 4.4. Розділу ІV Договору, строк поставки товару вважається строк, визначений даним пунктом цього Договору.

На виконання умов договору, платіжним дорученням № 15 від 11.12.2014 року та № 16 віл 02.12.2014 року Позивач перерахував Відповідачеві попередню оплату в сумі 940 967,90 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо поставки оплаченого товару виконав в наступні строки: 30.12.2014 року здійснив поставку на суму 781 517,30 грн. (в/н № 202 від 30.12.2014); 30.12.2014 на суму 14 463,96 грн. (в/н № 203 від 30.12.2014); 13.02.2015 на суму 8 048,04 грн. (в/н № 76 від 13.02.2015); 03.04.2014 на суму 136 938,60 грн. (в/н № 131 від 01.04.2015).

В звязку з порушенням встановлених п. 5.1. термінів поставки, Позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, вимагає стягнення з Відповідача трьох процентів річних в розмірі 1075,84 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 27363,34 грн.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України обов'язок щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та сплати трьох процентів річних від простроченої суми, виникає лише в разі порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Зважаючи на те, що положення ст. 625 ЦК України підлягають застосуванню лише у разі порушення грошового зобовязання, при цьому у спірних правовідносинах відповідач мав обовязок щодо поставки товару, позов в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, задоволенню не підлягає.

Крім того, Позивач вимагає стягнення з Відповідача суми отриманої попередньої оплати у розмірі 136 938,60 грн.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, у разів якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як убачається з матеріалів справи, товар на вказану суму попередньої оплати був переданий Відповідачем 03.04.2014 року (з простроченням встановленого договором строку), але прийнятий Позивачем без зауважень, що відповідно виключає підстави для застосування положень ст. 693 ЦК України щодо повернення попередньої оплати в зазначеному розмірі.

За змістом заявлених вимог, Позивач також просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків поставки. Згідно наданого суду розрахунку (а.с. 25), розмір пені за період прострочення з 01.01.2015 по 03.04.2015 включно, становить 14732,84 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обовязку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором щодо строків поставки Товару (у разі застосування умов, передбачених п. 4.4. Розділу ІV Договору, порушенням строків поставки Товару вважати строки, визначені даним пунктом), Постачальник сплачує Покупцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого Товару за кожен день затримки.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку щодо помилкового включення Позивачем до періоду прострочення, дати фактичного виконання Відповідачем зобовязання щодо поставки товару 03.04.2015 року, та як наслідок невірного обрахунку суми пені, який за підрахунками суду за період з 01.01.2015 по 02.04.2015 становить 14 507,68 грн.

На підставі викладеного з у рахуванням встановлених обставин, заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Відповідача пені у розмірі 14 507,68 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача з приводу того, що відповідно до умов п. 4.4, 5.1. Договору, поставка товару мала бути здійснена ним в строк, що не перевищує 3 (трьох) місяців з дати здійснення Позивачем попередньої оплати. Відхиляючи зазначені заперечення, суд зазначає наступне.

За змістом положень ст. 663 ЦК України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вище встановлено судом, п. 5.1 договору, сторони визначили термін поставки товару до 31.12.2014 року.

Наявність в п. 5.1. Договору умов щодо визначення строків поставки в разі застосування умов п 4.4. Договору (умови здійснення попередньої оплати товару), жодним чином не змінює визначений договором термін поставки, оскільки п. 4.4. Договору лише встановлює умови для проведення попередньої оплати, яка не може бути здійснена Позивачем на строк більше 3 (трьох) місяців, що передує строку (терміну) поставки товару.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бризанта» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, буд. 28а, код ЄДРПОУ 38676852) на користь Комунальної установи «Одеський Обласний центр Екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, 1, код ЄДРПОУ 20991240) 14 507 грн. 68 пені., 217 грн. 61 коп. витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.03.2016

Суддя ОСОБА_2