Рішення № 56306163, 07.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.16р. Справа № 904/479/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК", м. Дніпропетровськ

до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" в особі Дніпропетровської філії спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", м. Дніпропетровськ

про стягнення основного боргу за договором поставки в розмірі 720000грн.00коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.01.2016 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіренісьт № б/н від 02.02.2016 року

В судовому засіданні від 17.02.2016р. було оголошено перерву до 02.03.2016р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" звернулось до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" в особі Дніпропетровської філії спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" з позовом про стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 720000грн.00коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №35 від 01.07.2015р.; додаткові угоди до договору №1 від 31.07.2015р. та №2 від 28.08.2015р.; видаткові накладні №0-00000502 від 31.07.2015р., №0-00000504 від 31.07.2015р. та №0-00000557 від 28.08.2015р.; рахунки - фактури №0-00459 від 31.07.2015р., №0-00460 від 31.07.2015р. та №0-00502 від 28.08.2015р.; довіреностями відповідача на отримання товару №5 від 31.07.2015р., №6 від 31.07.2015р. та №12 від 28.08.2015р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 17.02.2016р. та 02.03.2016р.

17.02.2016р. відповідач надав відзив на позов, в якому підтвердив існування заборгованості перед позивачем в розмірі 720000грн.00коп., яка виникла внаслідок несплати товару, поставленого за видатковими накладними №0-00000502 від 31.07.2015р., №0-00000504 від 31.07.2015р. та №0-00000557 від 28.08.2015р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (далі - продавець) та Спільним українсько - швейцарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" в особі Дніпропетровської філії спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (далі - покупець) підписаний договір №35 (далі - договір). За умовами зазначеного договору продавець продає, а покупець покупає металопродукцію, іменовану надалі товар, на умовах, в кількості та за ціною, вказаних в додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна на товар визначається в національній валюті України та вказується у додаткових угодах до цього договору. Загальна вартість товару визначається на підставі підписаних додаткових угод.

За приписами пункту 4.1 договору платежі за цим договором виконуються в національній валюті України. Покупець попередньо сплачує повну вартість партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 90 днів з моменту надання рахунку до сплати.

Додатковими угодами №1 від 31.07.2015р. та №2 від 28.08.2015р. до договору №35 від 01.07.2015р., сторони узгодили поставку товару загальною вартістю 720000грн.00коп. Вказані додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартість 720000грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №0-00000502 від 31.07.2015р., №0-00000504 від 31.07.2015р. та №0-00000557 від 28.08.2015р.

З наведеного вбачається, що позивач належним чином виконав умови договору №35 від 01.07.2015р. та поставив відповідачу товар загальною вартістю 720000грн.00коп. Факт поставки товару не спростований відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з положеннями частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За сукупності наведених норм суд дійшов висновку, що відповідач був зобов'язаний сплатити вартість товару отриманого на підставі видаткових накладних №0-00000502 від 31.07.2015р., №0-00000504 від 31.07.2015р. в строк до 01.08.2015р. (включно); а товару отриманого на підставі видаткової накладної №0-00000557 від 28.08.2015р. в строк до 29.08.2015р. (включно).

Відповідач належним чином своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 720000грн.00коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 720000грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" в особі Дніпропетровської філії спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" про стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 720000грн.00коп.

Стягнути з Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" в особі Дніпропетровської філії спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (ідентифікаційний код: 21753962; місцезнаходження: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Шопена, буд. 22А, оф. 54) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (ідентифікаційний код: 38988348; місцезнаходження: 49079, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 7) суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 720000грн.00коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 10800грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 02.03.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 09.03.2016р.

Суддя ОСОБА_3