Ухвала суду № 56306086, 09.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2016 року Справа № 917/555/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Полтавської міської радина постанову та на рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 року господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 рокуу справі господарського судуПолтавської областіза позовомЗаступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, 2. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, 3. Полтавської обласної ради професійних спілок провизнання недійсними пунктів 2,3,4 рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №166 від 20.05.2009 р. "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості по вул. Ляхова,1"; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 07.04.2010р., виданого Полтавській обласній раді професійних спілок Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на будівлю загальною площею 2330,1 кв.м. вартістю 43106850, 00 грн. за адресою: м. Полтава, вул. Ляхова,1; визнання за державою Україна в особі Фонду державного майна України права власності на нерухоме майно - окремо розташовану адміністративну п'ятиповерхову будівлю загальною площею 2330,1 кв.м., вартістю 43106850, 00 грн. за адресою: м. Полтава, вул. Ляхова,1,

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору із касаційних скарг на судові рішення встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.

Згідно з п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" та змінено порядок обчислення ставок судового збору за подання, зокрема, касаційних скарг.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" мінімальний розмір судового збору виходячи із позовів немайнового характеру, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги, становить 1461,60 грн. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 гривень.

Оскільки, предметом спору в даній справі є позовні вимоги майнового та немайнового характеру, зокрема про визнання права власності, то при поданні касаційної скарги судовий збір має бути сплачений, також і з урахуванням вартості оспорюваного майна.

Отже, враховуючи викладене, скаржником при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 90619,20 грн. (1461,60 грн.- вимога про визнання недійсними пунктів рішення, 1461,60 грн. - визнання недійсним свідоцтва про право власності та 87696,00 грн. - визнання права власності на нерухоме майно), з урахуванням вартості спірного майна - 43106850,00 грн., тоді як фактично за квитанцією №32 від 02.02.2016 сплачено лише 2923,20 грн.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Допущене вище порушення скаржником є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно у загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 року та на рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року у справі №917/555/15 повернути скаржнику.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова