Ухвала суду № 56305953, 09.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2016 року Справа № 907/797/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит"на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Закарпатської області 05.11.2015 Львівського апеляційного господарського суду 21.01.2016у справі Господарського суду№ 907/797/13 Закарпатської областіза участюМіського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиціїза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" 2. Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит"простягнення солідарно заборгованості за кредитним договоромВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 907/797/13.

Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 1118 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

У свою чергу, скаржник не надав будь - яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних, нічим не підтверджені.

За таких обставин клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2015 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 907/797/13 задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Самшит" судовий збір не сплачено, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Самшит" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2015 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 907/797/13.

2. Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Самшит" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2015 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 у справі № 907/797/13.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА В.І. КАРТЕРЕ