Ухвала суду № 56305112, 29.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №666/6736/14-ц Головуючий в І інстанції Войцеховська Я.В.

Номер провадження №22-ц/791/399/2016 Доповідач: Лісова Г.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого -ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3Секретар -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И Л А:

30.09.2014 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 30 жовтня 2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») надав ОСОБА_5 грошові кошти за кредитним договором №2101/1006/88-004 в сумі 100000 євро, які відповідач зобовязувався повернути в строки та на умовах визначених кредитним договором та додатком №1 до договору- графіком погашення кредиту.

Відповідач ОСОБА_5 не виконував належним чином зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 23.06.2014 року утворилася заборгованість по кредиту.

ПАТ «Альфа-Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 15 червня 2012 року з ПАТ «Дельта Банк», просив стягнути на його користь з ОСОБА_5 заборгованість по кредиту, яка утворилася станом на 23.06.2014 року в розмірі 452560,24 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 430409,95 грн., по процентах за користування кредитом у розмірі 20430,87 грн., заборгованості по пені у розмірі 1719,42 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 30.10.2006 року № 2101/1006/88-004, яка виникла станом на 23.06.2014 року в сумі 28039,33 євро, що еквівалентно 452560,24 грн. та складається з наступного: заборгованість за кредитом 26666,96 євро, що еквівалентно 430409,95 грн., за відсотками-1265,84 євро, що еквівалентно-20430,87 грн., пені 106,53 євро, що еквівалентно 1719,42 грн.

Стягнено з ОСОБА_5. на користь ПАТ «Альфа-Банк» 3654 грн. судового збору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 листопада 2015 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом між АКБ «ТАС- Комерцбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_5 30 жовтня 2006 року укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у сумі 100000,00 євро зі сплатою 12% річних за користування грошовими коштами з кінцевим терміном його повернення 30 жовтня 2016 року.

ОСОБА_5. зобовязувався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок №22037529780401 щомісяця через касу банку відповідно до графіка погашення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною договору. Проценти за користування кредитом ОСОБА_5 зобовязувався сплачувати щомісяця в період з 01 по 20 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту через касу банку на рахунок процентів №22082529780401.

З наданого банком розрахунку вбачається, що відповідач порушував умови кредитного договору, прострочував сплату щомісячних платежів, порушував графік внесення платежів, як по кредиту так і процентах за користування коштами, а тому станом на 23.06.2014 року утворилася заборгованість в розмірі 452560,24 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 430409,95 грн., по процентах за користування кредитом у розмірі 20430,87 грн., заборгованості по пені у розмірі 1719,42 грн.

Позичальник не спростував розмір заборгованості згідно з наданим банком розрахунком, а тому його доводи про те, що розрахунок заборгованості банку не співпадає з його розрахунком та що банк не надав акта звірки заборгованості не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідач не зявився в судове засідання суду апеляційної інстанції та жодних доказів на заперечення позову суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, як передбачено ст. 526 цього Кодексу.

Оскільки позичальник умови договору належним чином не виконував, прострочував повернення чергової частини позики, в банка виникло право вимоги дострокового повернення позики, а отже суд обґрунтовано прийшов до висновку про підставність заявлених банком вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо розгляду справи за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення також не впливають на правильність рішення, оскільки відповідач за таких обставин не був позбавлений права довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, в суді апеляційної інстанції. Відповідач не надав до апеляційної скарги доказів, які б спростовували заявлені позивачем вимоги, тим самим визнав заявлені банком вимоги, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Г.Є. Лісова

Судді:

ОСОБА_2

ОСОБА_3