Рішення № 56303231, 09.03.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17570/15-ц

Провадження № 2/520/206/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Васильків О.В.

при секретарі Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, суд, -

встановив:

29.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 21160, а саме квартири № 29 будинку № 30 корпус № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на Одеській товарній біржі 08.08.1997 року, зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю», реєстраційний номер № 21160, зареєстрований в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 12.08.1997 року № 847 стор. 47 кн.102 доп. При цьому позивач посилається, що сторона договору від 08.08.1997 року ОСОБА_3, є покійним чоловіком позивача, який помер 25.06.2015 року. Позивач у встановленому порядку звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, так як, договір купівлі-продажу № 21160 не був нотаріально посвідчений, нотаріус відмовив позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину, у звязку із чим, позивач змушена звернутися до суду із позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовну заяву підтримали та просять її задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання повторно не зявився, повідомлявся належним чином у відповідності до ст. 74 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд проводить розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, постановляє заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, на Одеській товарній біржі 08.08.1997 року між ОСОБА_5, яка діяла від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі розпорядження Київської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.07.1997 за № 1140, та ОСОБА_3 укладено договір № 21160 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири № 29 будинку № 30 корпус № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі. 12.08.1997 року вказаний договір зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» за № 847 стор. 47 кн.102 доп. /а.с. 5-7/.

Судом досліджено довідку-характеристику квартири № 29 будинку № 30 корпус № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі /а.с. 8/.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42003795 від 04.11.2015 року, Першою одеською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 353/2015 після смерті ОСОБА_3 /а.с. 10/.

Листом КП «БТІ» ОМР від 24.11.2015 року № 464963.67.15 повідомлено, що станом на 31.12.2012 року квартира 29 будинку № 30 корпус № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору № 21160 /а.с. 12/.

Як вбачається із довідки /виписка з домової книги про склад сімї та реєстрацію/ № 3508 від 22.10.2015 року, за адресою: м. Одеса, пр-т. ОСОБА_6, 30/2, кв. 29, був зареєстрований ОСОБА_3 з 06.12.2000 року і по день смерті, а саме 25.06.2015 року /а.с. 13/. Вказана обставина підтверджується і довідкою № 3509 від 22.10.2015 /а.с. 14/.

На момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним Закон України "Про товарну біржу", відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин міни було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.

Згідно положень ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічне за змістом положення містить ч. 2 ст. 220 ЦК України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

25.06.2015 року помер ОСОБА_3, актовий запис № 6824, що вбачається із свідоцтва про смерть серії І-ЖД №416195 /а.с. 9/.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого 25.06.2015 року ОСОБА_3 Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД № 351261 /а.с. 15/.

У ході розгляду справи стороною позивача надано копію свідоцтва про право власності, виданого 04.02.2016 року державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-220, яким на підставі ст. 63 СК України посвідчено, що ОСОБА_1 є пережившою дружиною ОСОБА_3, який помер 25.06.2015 року, та їй належить ? частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається із грошових внесків з нарахованими відсотками /а.с. 22/.

Також судом досліджено надане свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 04.02.2016 року державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-224, яким на підставі ст. 1261 ЦК України посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1, у тому числі з урахуванням ? частки спадщини, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_7 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із ? частки грошових внесків із нарахованими відсотками /а.с. 23/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернулася до суду із вказаними вимогами у зв'язку із необхідністю оформлення своїх спадкових прав після смерті 25.06.2015 року чоловіка ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 169, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, ст. ст. 209, 220 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 21160, а саме квартири № 29 будинку № 30 корпус № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі, укладений 08.08.1997 року на Одеській товарній біржі між ОСОБА_5, яка діяла від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю», реєстраційний номер № 21160, зареєстрований в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 12.08.1997 року № 847 стор. 47 кн.102 доп., - дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Васильків О. В.