Рішення № 56302734, 19.02.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/485/2016 Справа № 490/5698/15-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 лютого 2016 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Гудковій Є.С.,

за участю сторін та їх представників , представника органу опіки і піклування - Шакунової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2015 р. позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка вказує на те, що їх спільна донька ОСОБА_4 проживає з нею та знаходиться на її утриманні. З часу розлучення з травня 2010 року відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до дочки, не цікавиться її життям та здоров'ям, не виявляє бажання спілкуватися з нею, взагалі не надає матеріальної допомоги на її утримання. Крім того, у вересні 2014 року відповідач надав нотаріально посвідчену заяву про відмову від своїх батьківських прав на дитину .

В подальшому 12 серпня 2015 року позивачка збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на свлю користь аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісячно і до її повноліття.

У судовому засіданні позивачка та її представник вимоги позову підтримали, посилаючись на те, що з 2010 року відповідач жодного разу не бачився з дитиною та не цікавився її долею, дитини його взагалі не знає, отже побачення з батьком можуть в подальшому травмувати дочку. З того ж часу відповідач взагалі не надав матеріальної допомоги на її утримання. Позивачка вважає, що він ухиляється від виконання батьківських обов'язків, отже його участь у житті доньки в подальшому є недоцільною та просила позбавити відповідача батьківських прав стосовно його малолітньої дочки , в тому числі і з метою усунення будь-якої залежності доньки від нього на майбутнє. Також вважали розмір аліментів у 1000 грн мінмальною сумою для задовольнння необхідних потреб дитини.

Відповідач та його представник позов не визнали в частині позбавлення батьківських прав, зазначивши що не відмовляється від своїх батьківських прав та обов'язків щодо дочки, бажає налагодити з нею спілкування , приймати участь у її вихованні та стати хорошим батьком. Суду пояснив, що останній раз бачив дочку невздовзі після розлучення, а в подальшому не міг спілкуватися з дитиною тому, що позивачка перешкоджала в цьому і зустрічі проходили у вкрай нерововій обстановці. До того ж вона неодноразово заявляла йому, що ОСОБА_4 не його донька , що викликало у нього серйозні сумніви в цьому , що в совю чергу і стало причиною припинення спілкування як з позивакою, так і з донькою. Після того, як він упевнився , що ОСОБА_4 його донька, він просив не позбавляти його можливості приймати участь у її житті. Написання ним нотаріально посвідченої заяви пояснив тим, що зробив це на прохання позивачки з огляду на те, що вона запевняла його, що це все одно не його донька.

Що стосується стягнення аліментів, то в цій частині визнали позов частково, у розмірі 500 грн на місяць, оскільки він не має постійного місця роботи, а зараз взагалі не працює, оскільки має важке захворюювання колінних суглобів і потребує термінової і вартісної операції. Також на його утриманні перебуває ще одна дитина - син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого він сплачує аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімумум на дитину.

Представник органу опіки і піклування в судовому засіданні вимоги позову підтримала, та вважала за доцільне позбавити відповідача батьківських прав, оскільки відповідач вже майже 7 років не спілкувався з донькою, вона його не знає, отже їх спілкування буде травматичним для дитини. Крім того, відповідач жодного разу не звертався ні до Служби у справах дітей, ні до суду з приводу перешкод з боку матері дитини у спілкуванні з дитиною.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника органу опіки і піклування, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, батьками неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 2008 року, 06 липня 2010 року шлюб між сторонами розірвано.

Висновком судової молекулярно-генетичої експертизи від 01.02.2016 року № 1066 підтверджується батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно Акту обстеження умов проживання, неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю, бабусею та тіткою у АДРЕСА_1.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач та визнала позивачка, приблизно перші півроку після припинення подружніх стосунків - до осені 2010 року ОСОБА_3, сплачував позивачці кошти на утримання доньки.

Як вбачається з Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 від 13.07.2015 року виконкому Миколаївської міськради на підставі заяви ОСОБА_3 про відмову від батьківських прав на доньку ( батько на співбесіду взагалі не викликався), такий висновок наданий на підставі заяви ОСОБА_2 про те, що батько не виконує свої батьківські обов'язки, та нотаріальна заява самого відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , дійсно не виконує належним чином своїх батьківських обов'язків по вихованню дочки, але в тому числі і через неприязнені стосунки з позивачкою, яка дала йому привід думати, що він не є біологічним батьком ОСОБА_7, а оскільки дочка є малолітньою, відповідач не мав можливості самостійно спілкуватися з нею, отже цілком залежав від волі матері. Проте і позивачка не вживала ніяких дій щодо стягнення з відповідача аліментів.

При цьому суд враховує, що відповідач визнає свою неналежну поведінку відносно доньки і бажає приймати участь у її вихованні і утриманні, налагодити спілкування з дитиною.

Суд також приймає до уваги пояснення відповідача щодо його необізнаності про реальні наслідки написання ним 03 вересня 2014 року нотаріальної заяви про відмову від батьківських прав стосовно дочки і його прохання не приймати цю заяву до уваги.

За такого, керуючись ст.ст. 164,165 СК України та беручи до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд не вбачає підстав для позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні дочки ОСОБА_7 , тому у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.180 СК України обидва батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов'язку визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст.182, ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини і платника аліментів, наявності у платника інших дітей та непрацездатних осіб, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Як встановлено в ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років складає 1455 грн. 00 коп.

Враховуючи мінімальний розмір прожиткового мінімуму , а також що відповідач має на утриманні ще одну малолітню дитину , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на даний момент не працює, має мінливий доход, за станом здоров'я має захворювання, які потребують оперативного втручання та подальшого лікування , на обліку в службі зайнятості не перебуває, не зареєстрований підприємцем , суд приходить до висновку, що є підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених обставин, з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі 600 грн., починаючи з дня подання позовної заяви і до її повноліття.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 551 грн 20 коп судового збору.

Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 року , у твердій грошовій сумі 600 грн. щомісяця, починаючи з 12 серпня 2015 року і до її повноліття, допустивши негайне виконання рішення в розмірі суми платежу за один місяць.

Стягнути з з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя О.А. Гуденко