Ухвала суду № 56301873, 04.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14103/14-к

Провадження №11-кп/772/287/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Ковальської І.А.,

суддів: Зайцева В.А., Слободяна К.Б.,

при секретарі Ганзюк Л.О.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 22 січня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010000420 та 28 січня 2014 року за №12014020010000517за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора Мішеніної Т.М., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: вул. Набережна, буд. 17 с. Лозова Шаргородського району Вінницької області, в силу ст. 89 КК України не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, з призначенням покарання

-за ч. 1 ст. 190 КК України до ста годин громадських робіт;

-за ч. 2 ст. 185 КК України до пяти місяців арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пяти місяців арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 24 грудня 2015 року) повністю звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання в звязку з його відбуттям, зараховано час перебування його під вартою з 12 жовтня 2015 року по 29 грудня 2015 року включно та звільнено його з-під варти із залу суду.

Стягнуто з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

22 січня 2014 року, приблизно, о 16.00 год. обвинувачений ОСОБА_3 прийшов у кафе «Шериф», що по вул. Козицького, 62 в м. Вінниці, де зустрівся із знайомим ОСОБА_4 та раніше незнайомим ОСОБА_5, з якими почав вживати спиртні напої. В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 побачив у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Nokia 6700 classic Gold Edition» в корпусі золотистого кольору, вартість якого, згідно з висновком експерта №316/14-21 від 19 лютого 2014 року, 1734 гривні, і вирішив ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3, зловживаючи довірою ОСОБА_5, попросив у нього мобільний телефон для того, щоб піти купити цигарок та з магазину зателефонувати і повідомити, які з марок цигарок наявні в продажі. Після цього, не маючи на меті повертати телефон ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, мобільним телефоном розпорядився на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того, 26 січня 2014 року, приблизно, о 12.00 год. обвинувачений ОСОБА_3 в стані алкогольного спяніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, зайшов до кімнати ОСОБА_6, щоб попросити у нього гроші в борг, на що останній відмовив і вийшов зі своєї кімнати на кухню, залишивши свій мобільний телефон марки «Samsung E1202» на столі. Побачивши мобільний телефон, у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел на його викрадення. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 таємно, повторно, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, викрав вищезазначений мобільний телефон та залишив квартиру. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди, яка згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №90 від 19 лютого 2014 року, складає 268,19 грн.

Не погодившись з вироком суду, прокурор Мішеніна Т.М. подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить вирок змінити в частині звільнення від призначеного покарання, виключивши з резолютивної частини вироку вказівку щодо повного звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у звязку з його відбуттям. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 24.12.2015р.) в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього увязнення з 12.10.2015 року по 29.12.2015 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні арешту, звільнивши з-під варти із залу суду. В резолютивній частині вироку зазначити, що строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання, а саме з 12.10.2015 року.

Заслухавши доповідь головуючого судді, виступ прокурора Миколайчука Д.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_2, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2, 190 ч. 1 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.

Разом з тим, слушними є доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі з доповненнями щодо неправильного застосування кримінального закону при призначенні покарання.

Так, на підставі постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 22.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, повязаних з виконанням вироків», вирок суду, який є найважливішим актом правосуддя, повинен бути законним та обґрунтованим, складеним юридично грамотно, з коротким, чітким і зрозумілим формулюванням висновків, щоб при його виконанні не виникло питань і сумнівів, що потребують уточнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження (тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення) проводиться з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а в свою чергу відповідно до п. а ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

Таким чином, норма закону передбачена ст. 72 КК України визначає правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 перебував під вартою з 12.10.2015 року по 29.12.2015 року, а тому суд першої інстанції вказаний строк його перебування під вартою на підставі ч. 5 ст. 72 КК України мав би зарахувати в строк відбування призначеного покарання.

Проте, суд призначивши покарання, постановляє рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

У той же час, звільнення особи від відбування покарання регулюється нормами ст.ст. 44-49, 74-87 КК України, а не ст. 72 КК України.

Відповідно до ст. 404 ч. 2 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 був затриманий 22.06.2015 року на виконання ухвали суду (а.с. 50), 23.06.2015 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (а.с. 43-44), а тому термін перебування його під вартою з 22.06.2015 року по 23.06.2015 року слід зарахувати в строк відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 405, 407 КПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Мішеніної Т.М. задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2015 року щодо ОСОБА_3 змінити в частині звільнення від призначеного покарання, виключивши з резолютивної частини вироку вказівку щодо повного звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у звязку з його відбуттям.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 24.12.2015 року) в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього увязнення з 12.10.2015 року по 29.12.2015 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні арешту, звільнивши з-під варти із залу суду.

В резолютивній частині вироку зазначити, що строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання, а саме з 12.10.2015 року та зарахувати термін перебування під вартою з 22.06.2015 року по 23.06.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_8

Судді: (підписи) ОСОБА_9

ОСОБА_10

Згідно оригіналу.

Суддя: