Рішення № 56300462, 02.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/656/15 Головуючий 1 інстанції

Справа №/639/8526/15 ОСОБА_1

Категорія: кредитні ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

ОСОБА_3,

за участю секретаря: Прологаєвої А.Д .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

25.09. 2015 року представник позивача звернувсь до суду з позовом,в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором № HAEEAU55930001 від 08.08.2007 року в розмірі 162636,48 грн. та судові витрати у справі.

Вказані вимоги обгрунтовував тим, що 08.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір .за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 45232 грн. на термін до 07.08.2012 року та зобов»язувався повернути вказаний кредит та сплатити відсотки в строки та в порядку,встановлених даним договором.

Як на підставу стягнення зазначених кредитних коштів представник позивача зазначає на порушення ОСОБА_4 зобов»язань за вказаним договором, внаслідок чого станом на 18.06.2015 року виникла зазначена заборгованість, яка складається із 3402,38 грн. заборгованості за кредитом; 21948,41 за відсотками ; 1836,57 грн. за комісією та 104848,12 пені.

Як на підставу солідарного стягнення зазначеної заборгованості з ОСОБА_5 представник позивача посилається на те, що між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за умовами якого останній брав на себе зобв»язання щодо виконання забезпеченого зобов»язання протягом п»яти календарних днів з моменту отримання такої вимоги ,однак пред»явлена позивачем вимога залишена відповідачем без задоволення.

Заочним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року вказані позивні вимоги позивача задоволені частково. Суд стягнув зі ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 162636,48 грн., яка складається із 3402,38 грн. заборгованості за кредитом; 21948,41 за відсотками; 1836,57 грн. за комісією та 104848,12 пені , витрати по сплаті судового збору в сумі 2439, 55 грн. та відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити вказане заочне рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати його в цій частині та в цій частині ухвалити нове рішення задовольнивши позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам та порушенням судом першої інстанції норм матеріального права .

Представник позивача зазначає, що при ухваленні заочного рішення в частині відмови позивачу в задоволенні позову до поручителя, суд першої інстанції не звернув уваги на те, умовами укладеного між позивачем та ОСОБА_5 договору поруки встановлено,що порука за договором припиняється після закінчення п»яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором, а в кредитному договорі чітко визначений термін повернення кредиту, це 07 серпня 2012 року, у зв»язку з чим суд першої інстанції невірно застосував до виниклих між сторонами правовідносин вимоги ч.4 ст. 559 ЦК України.

Відповідачам судом апеляційної інстанції неодноразово надсилались судові повістки та телеграми про виклик в судові засідання за зареєстрованим їх місцеперебуванням. Судові повістки повернуті поштою за закінченням терміну їх зберігання. Телеграми також вручені не були.

За таких обставин відповідачі у відповідності до вимог ч.9 ст. 74 ЦПК України про час та місце слухання справи були повідомлені, шляхом оголошення в газеті Слобідський край, що у відповідності до вимог вказаної норми ЦПК України судова колегія вважає належним повідомленням відповідачів про час та місце розгляду справи та у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч.1 та 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи частково вказані позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача ОСОБА_4 зазначену вище заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем позовних вимог в цій частині. Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог щодо солідарного стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_5 як поручителя за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що порука припинила свою дію на підставі ч.4 ст. 559 Ц України.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними справі доказами, що 08.08.2007 рок між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № HAEEAU55930001 за умовами якого, позивач надав останньому кредит в розмірі 45230,60 гр. на купівлю автомобіля ,34,00 грн. на сплату реєстрації обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 426,00 для сплати винагороди за надання фінансового інструменту, 213,00 на сплату страхових платежів , на строк з 08.08.2007 року по 07.08.2012 року, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишок кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту 1% у момент надання кредиту від суми виданого кредиту,щомісячної сплати такої винагороди в розмірі 0,14% від суми виданого кредиту , а ОСОБА_4 зобов»язувався погашати кредит , відсотки та комісію в період з 20 по 25 число кожного місяця ( п.7.1. умов договору) ( а.с.12-13).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору 08.08.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого , останній ознайомившись з умовами зазначеного кредитного договору. У випадку невиконання Боржником будь-якого із зазначених в договорі зобов»язань , зобов»язувався виконати зазначені в письмовій вимозі Кредитора зобов»язання в повному обсязі протягом п»яти днів з моменту отримання вимоги( пункти 3, 4, 5, 6 умов договору поруки).

Згідно до пункту 12 умов зазначеного договору поруки, порука за цим договором припиняється після закінчення п»яти років після спливу терміну повернення кредиту за кредитним договором ( а.с.14).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти . До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, тобто до правовідносин за кредитним договором застосовуються положення в тому числі і ч.1 ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наданим позивачем розрахунком заборгованості, що відповідач ОСОБА_4 , взяті на себе зазначені вище зобов»язання за кредитним договором не виконав , у зв»язку з чим, станом на 16.06.2015 року мав зазначену вище заборгованість ( а.с.5-8).

Відповідно до ч. І ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно до ч.1 ст. 554 ЦК України. у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатко (субсидіальну) відповідальність поручителя.

В ч.4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язанняне непред»явить вимоги до поручителя.

В правовій позиції ,висловленій Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53 цс 14 зазначено, що регулюючи правовідносини з припинення поруки у звязку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, якщо кредитор не предявить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобовязання не встановлено або встановлено моментом предявлення вимоги), якщо кредитор не предявить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

В правовій позицій, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 02 вересня 2015 року по справі № 6-369цс15 зазначено, що згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобовязання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

За змістом вказана правова позиція Верховного Суду України свідчить про те, що індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми(стаття 625 ЦК України ) проценти за позикою ( стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Таким чином, вказані обставини справи, а саме: встановленого сторонами в кредитному договорі строку виконання основного зобов»язання 07.08.2012 року, встановлення сторонами в договорі поруки щодо її припинення після закінчення п»яти років після настання терміну повернення кредиту за кредитним договором, умови кредитного договору щодо погашення кредитних коштів щомісячними платежами, а також припинення відповідачем виконання зобов»язань по сплаті відсотків з 20 лютого 2010 року по сплаті комісії з 20 березня 2010 року а по сплаті тіла кредиту з 26 червня 2009 року , звернення позивача до суду з зазначеним позовом 25 вересня 2015 року та вимоги зазначених вище норм матеріального права свідчать як про наявність у позивача права на вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту , оскільки заборгованості за відсотками за період з 25.09.2011 року року по 18.06. 2015 року включно, так і пені за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків за вказаний період, тобто від дня звернення позивача до суду з зазначеним позовом протягом п»яти років

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права також свідчать про припинення поруки відповідача ОСОБА_5 по зобов»язанням відповідач ОСОБА_4 щодо повернення заборгованості по відсоткам комісії та пені , які виникли у останнннього до 28 вересня 2011 року у зв»язку з припиненням поруки ОСОБА_5 за зобов»язаннями ОСОБА_4 по виконанню ним зобов»язан до вказаної дати.

Як свідчить зазначений розрахунок заборгованості, заборгованість за тілом кредиту складає 34023,38 грн., заборгованість за відсотками (стовпчик 8) з 25.09.2011 року по 18.06.2015 року складає 2153,82 грн., заборгованість за комісією за вказаний період часу (стовпчик 15) складає 633,3 грн. та нарахована позивачем пеня - 97180, 24 грн..

Загальний розмір заборгованість за відсотками складає : 21948,41 грн.,за комісією 1836,57 та за пенею-104828 грн.

Згідно до вимогч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про значене перевищення розміру пені над виниклою заборгованістю, і це у відповідності до вимог зазначеної норми ЦК України ,є підставою для зменшення її розміру, з урахуванням припинення поруки ОСОБА_5 за зазначеною вище частиною зобов»язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором.

Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку ,як щодо припинення поруки ОСОБА_5, так і щодо визначення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідачів.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке,що ухвалено судом з порушенням вказаних норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам ( пункти 3 та 4 ч.1 ст. 309) , з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача , зменшенню нарахованого ним розміру пені , яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів до 36811, 00 грн. та зменшенню розміру такої пені , яка підлягає стягненню особисто з відповідача ОСОБА_4 до 20997,00 грн. .

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованості за кредитним договором за період з 25.09.2011 року по 18.06.2015 року в розмірі 73621, 5 грн., яка складається :із 34023, 38 грн. заборгованості за тілом кредиту; 2153, 82 грн. заборгованості за відсотками; 633, 3 грн. заборгованості за комісією та 36811,00 грн. пені, а з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками, яка виникла до 24.09.2011 року включно в розмірі 19794, 59 грн. ( 21948, 41 загальної заборгованості 2153,82 грн. заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню) , 1203, 27 грн. заборгованості за комісією (1836,57 грн. загальної заборгованості 633,3 грн. заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню) та 20997,00 грн. пені за вказаний період часу, а всього 41994,86 грн..

Згідно до вимог частин 1 та 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні який позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В пункті 36 роз»ясень, які містяться в Постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову ( частина 1 статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір ,(наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Як свідчать матеріали справи при подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2439, 55 грн.

За таких обставин, та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача в 1, 41 частині (162636, 48 грн. заявлених позовних :115616, 36 задоволених позовних в вимог ) з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 865,09 грн.. судового збору з кожного ( 2439, 55 грн. : 1, 41 частину : 2 ).

Керуючись ст. ст. 303, 309, 318, 317, 318, 218 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 "ПриватБанк" задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 листопада 2015 року.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою : 61000, м.Харків, вул. Володарського, буд 46, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «ПриватБанк» , розташованого за адресою : 49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором № HAEEAU55930001 від 08.08.2007 року за період з 25 вересня 2011 року по 18 червня 2015 року в розмірі 73621 ( сімдесят три тисячі шістсот двадцять одну) грн. 50 коп., яка складається : із 34023, 38 грн. заборгованості за тілом кредиту; 2153, 82 грн. заборгованості за відсотками; 633, 3 грн. заборгованості за комісією та 36811,00 грн. пені.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою : 61000, м.Харків, вул. Володарського, будинок 46, ідентифікаційний код : НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «ПриватБанк» , розташованого за адресою : 49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором № HAEEAU5930001 від 08.08.2007 року яка виникла станом на 24 вересня 2011 року включно в розмірі в розмірі 41994 ( сорок одну тисячу дев»ятсот дев»яносто чотири) грн.86 коп. .

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою : 61000, м.Харків, вул.. Володарського, буд 46, ідентифікаційний код : НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «ПриватБанк» , розташованого за адресою : 49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, розрахунковий рахунок № 29092829003111 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 865,09 грн. з кожного.

Відмовити Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя : І.Г. Гальянова

Судді : А.І. Колтунова

ОСОБА_3