Рішення № 56299663, 23.02.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3160/15-ц

Провадження № 2/621/214/16

РІШЕННЯ

іменем України

23.02.2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бережної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кошевої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому вказала, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні відносно позивача злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України. Враховуючи обставини, встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, ОСОБА_2 своїми протиправними діями завдав ОСОБА_1 матеріальну шкоду у загальному розмірі 2460 грн. 49 коп., яка складається із суми викрадених речей (мобільний телефон ТМ «Samsung» Соrby II GT S3850», вартістю - 669 грн., з картою пам'яті «Verbatium USB Drive 8Gb CLASSIC», вартістю - 80 грн., сонцезахисні окуляри, вартістю - 212 грн., жіноча сумка із штучної шкіри, вартістю - 270 грн., жіночий сарафан, вартістю - 140 грн.) в розмірі 1371 грн., витрат на обстеження в сумі 270 грн. та вартості медичних препаратів, придбаних під час лікування, в розмірі 819 грн. 49 коп. Крім того, коли ОСОБА_2 напав на ОСОБА_1 та наніс тілесні ушкодження, остання знаходилася на порозі життя та смерті, її життєвий устрій дуже змінився, вона навіть на даний час страждає як психологічно, так і духовно. ОСОБА_1 почала боятися виходити з дому та знаходитися у темний час на вулиці, у звязку з чим у неї змінилася життєдіяльність. Вона постійно озирається, намагається обійти підозрілих осіб. Після нападу на неї ОСОБА_2 вона постійно відчуває агресію, що перешкоджає спілкуванню з людьми, а оскільки робота позивача повязана із обслуговуванням великої кількості людей (працює лікарем-інтерном), це перешкоджає в повній мірі виконувати її професійні обовязки. Також, ОСОБА_1 звертала увагу суду на те, що вона, після скоєння відносно неї злочину, боїться носити прикраси, технологічні засоби та інші коштовні речі, а це призвело до погіршення її життєвого устрою. Позивач вважала, що вищевикладене, зокрема, повна зміна її колишнього світогляду та устрою життєдіяльності і стосунків до людей, доводить той факт, що їй нанесені моральні страждання, які вона оцінила в сумі 40000 грн. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2460 грн. 49 коп., моральну шкоду у розмірі 40000 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, до суду надала заву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 утримується в умовах Харківської установи виконання покарань № 27, у судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Крім того, ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, в яких зазначив, що він є незаконно засудженим, вирок грунтується на доказах, які є недопустимими, досудове розслідування проведено з порушенням норм чинного законодавства, крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували скоєння ним відносно позивача злочину, жодних речей, які належать ОСОБА_1, у нього не вилучалося. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

У звязку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вироком Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2015 року було засуджено за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України. Вказаним вироком встановлено, що 03.07.2014 року, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись поблизу буд. № 7 по пров. Шкільному в м. Змієві Харківської області, побачив ОСОБА_1, де у нього виник умисел на зґвалтування останньої. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, діючи умисно, підійшов впритул до ОСОБА_1, притиснув її до себе, висловлюючи погрози, відтягнув в рів в кінець провулку, де повалив на землю та сів зверху, притиснувши руки ліктями, почав наносити удари руками в область обличчя останньої. Продовжуючи реалізовувати свій намір, ОСОБА_2, висловлюючи погрози, зірвав нижню білизну, стиснув рукою шию потерпілої, що призвело до короткочасної втрати свідомості, після чого, з метою вчинення насильницького статевого акту, намагався розвести ОСОБА_1 ноги та дістав статевий орган, з метою порушення її статевої свободи та статевої недоторканості, намагався вступити з нею в статеві зносини. В результаті фізичного опору потерпілої злочинним діям ОСОБА_2, їй вдалося підвестися, однак, обвинувачений зняв з неї верхній одяг - сарафан, в цей час на мобільний телефон ОСОБА_1 почали надходити вхідні дзвінки, потерпілій вдалося дістати його з сумки та натиснути клавішу прийняття виклику, що змусило ОСОБА_2, побоюючись бути викритим на місці вчинення злочину, залишити потерпілу. В результаті протиправних дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_1, згідно висновку судової медичної експертизи за № 154-3м/14 від 14.08.2014 року, спричинені садна в правій щічній області, множинні садна в проекції нижньої щелепи справа, по одній ділянці травматичного набряку мяких тканин в області підборіддя і в лівій щічній області, множинні синці на передній поверхні шиї справа ліворуч, множинні садна на передній поверхні правого плеча, на передній поверхні лівого плеча, синці на передній поверхні лівого стегна, синці на внутрішній поверхні правого та лівого стегна в верхній третині, закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, посттравматичний лікворно-гіпертензійний, вестибулоатактичний синдроми, посттравматичний артрит скроневого нижньо - щелепного суглобу зліва. По ступеню тяжкості вказані вище садна та синці на різних ділянках тіла як в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, посттравматичний лікворно-гіпертензійний, вестибулоатактичний синдроми, посттравматичний артрит скроневого нижньо - щелепного суглобу зліва - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоровя. Крім того, в ході злочинних дій ОСОБА_2 по реалізації умислу на зґвалтування із застосуванням насильства, в результаті опору ОСОБА_1 та обставин, які стали підставою не можливості доведення умислу на зґвалтування до кінця та не залежали від його волі - дзвінок мобільного телефону, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, вирішив відкрито заволодіти майном потерпілої, а саме - мобільним телефоном ТМ «Samsung» Соrby II GT S3850», вартістю - 669 грн., з картою памяті «Verbatium USB Drive 8Gb CLASSIC», вартістю - 80 грн., сонцезахисними окулярами, вартістю - 212 грн., жіночою сумкою із штучної шкіри, вартістю - 270 грн., жіночим сарафаном, вартістю - 140 грн., після чого покинув місце злочину. Заволодівши майном, ОСОБА_2 розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1371 грн. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив, зокрема відносно ОСОБА_1, злочини, передбачені ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України, а саме - незакінчений замах на зґвалтування, статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж) /а.с. 6-12/.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2015 року було змінено Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Харківської області від 05.11.2015 року лише в частині призначеного покарання, в той же час, правова кваліфікація дій ОСОБА_2, зокрема, щодо протиправних дій відповідача відносно ОСОБА_1, залишена без змін /а.с. 13-19/.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні незакінченого замаху на зґвалтування ОСОБА_1 та повторному відкритому викраденні її майна.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Позивачем визначено розмір матеріальних збитків у сумі 2460 грн. 49 коп., який складається із суми викрадених речей (мобільний телефон ТМ «Samsung» Соrby II GT S3850», вартістю - 669 грн., з картою пам'яті «Verbatium USB Drive 8Gb CLASSIC», вартістю - 80 грн., сонцезахисні окуляри, вартістю - 212 грн., жіноча сумка із штучної шкіри, вартістю - 270 грн., жіночий сарафан, вартістю - 140 грн.) в розмірі 1371 грн., витрат на обстеження в сумі 270 грн. та вартості медичних препаратів, придбаних під час лікування, в розмірі 819 грн. 49 коп. та на підтвердження якого надано чеки, розрахунки /а.с. 20, 21-22, 23, 24, 25-31; крим. провадження за обв. ОСОБА_2 № 621/2640/14-к - т. 1 а.с. 135, 136, 142-143, 148-149, 199-204, 205-206, 207-208/.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтвердився факт заподіяння ОСОБА_1 матеріальних збитків з вини ОСОБА_2, наявний причинно-наслідковий звязок між збитками та діяннями відповідача, тому вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження, відповідачем, в порушення ст. 60 ЦПК України, не надано жодного доказу на підтвердження своїх тверджень, крім того, вирок відносно нього набрав законної сили та не скасований, а отже, останній вважається засудженим та зобовязаний відшкодувати ОСОБА_1 завдану шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав особи, при цьому моральна шкода може полягати: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів..

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Як зазначила в своїх поясненнях ОСОБА_1, коли ОСОБА_2 напав на неї та наніс тілесні ушкодження, остання знаходилася на порозі життя та смерті, її життєвий устрій дуже змінився, вона навіть на даний час страждає як психологічно, так і духовно. ОСОБА_1 почала боятися виходити з дому та знаходитися у темний час на вулиці, вона постійно озирається, намагається обійти підозрілих осіб, постійно відчуває агресію, що перешкоджає спілкуванню з людьми, крім того, позивач боїться носити прикраси, технологічні засоби та інші коштовні речі. Таким чином, ОСОБА_1 стверджувала, що відбулася повна зміна її колишнього світогляду та устрою життєдіяльності і стосунків до людей, а, отже, їй нанесені моральні страждання, які вона оцінила в сумі 40000 грн.

На підтвердження своїх вимог позивач надала копії медичної документації, які підтверджують викладені нею обставини та завдані душевні страждання /а.с. 23, 24, 25-31, 32/.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до розяснень, викладених у п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Аналогічні вимоги містяться у п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України.

Отже, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка полягає в наявності сильних і тривалих душевних переживань та страждань, повязаних зі зміною устрою її життєдіяльності.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач внаслідок вчинення ОСОБА_2 відносно неї злочинів, фактичні обставини справи, тяжкість злочинів, вік позивача, її стан здоровя, матеріальне становище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Суд вважає дану суму розумною і достатньою.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати як на користь ОСОБА_1, так і на користь держави, по 487 грн. 20 коп. на кожного.

Керуючись ст. ст. 11, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану вчиненням злочину, у розмірі 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 49 коп., а також моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., які перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, код банку отримувача 851011.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: